Давно колись, на одному з відрогів Вагорляка, що круто збігає у долину, в бік села Гливище,— на Станках,— жили розбійники. Ватага їх була невелика — всього троє. Ватажком у них був Юрко Червеняк, а його двох товаришів звали Іваном Дикуном і Петром Кострубатим. Чи були це їхні справжні ймення, чи розбійницькі прозвища,— тепер уже невідомо.
У давнину на Верховині, недалеко від Синевирської Поляни, жив опришок Биба. Побудував собі дім, і все в тому домі було із каменю: величезна брила була столом, менша — стільцем, а спав опришок на великій плиті, кладучи під голову великий круглий камінь.
У тому краї, рідному краї Миколи Шугая, де гори на горах, провалля на проваллях, де в сутінках пралісів, наповнених запахом тліні, народжуються джерела і вмирають старі клени, трапляються й досі зачаровані місця, звідкіля ще ніколи не вибрались ні олень, ні ведмідь, ні людина. Пасма ранкових туманів пнуться понад силу по верхів’ях смерек угору на полонини — це процесія померлих, а хмари, що пливуть над видолинками,— це недобрі пси з роззявленими пащами, які осядуть за горою, щоб кого-небудь занапастити. Детальніше »
Був один дід Петро і його жона Олена. І був у них син-одинак Іван.
Дід Петро всю молодість робив як слуга у пана Люблінського. Раз не догодив він панові й мусив з родиною втікати.
Опришок Шугай мав сміливість на цілий край. Де хотів, там пішов. Хотів бути межи жандармами — пішов до них, пив з ними, а як відходив геть, написав картку: «Пив із вами Шугай Микола».
Я зустрівся з Шугаєм у Дуброві. Він спитав мене, де би можна купити молока. Ми поговорили, і Шугай зібрався й пішов на Бовцарі, де вбив сімох жандармів: став за хлів і кожним пострілом одного вбивав. Звідси пішов на Німецьку Мокру. Тут зайшов до одного торгаша і наказав:
Велику лють мали багачі на Шугая і пообіцяли 30000 крон тому, хто його уб’є. А держава обіцяла 3000 крон тому, хто його впіймає живим.
На околиці Репинного, не є ще тому й п’ятдесят років, воєтив розбійник Ілько Липей. Родом був із сусіднього села, а в хащу утік, бо батько його не наділив землею. Раз його зловили і в темниці сидів, але втік, а потому з Юрком Кливцем із Репинного спізнався, і вже ходили обидва. Мала чеська влада з ними клопоту: розбійники людей простих не кивали, і ті їм нічого не казали. А їсти та курити доносив обом брат Юри Кливця — Іван.
Воєтив Ілько Липей довкола Репинного, як хотів. Чинив із корчмарями, що хотів. Люди лише чудувалися з нього. А раз сталося так, що мало його не зловили.
Чудом утік із рук жандармів Юра Кливець. Коли Ілька Липея — його найліпшого цімбору — поранили, той наказав тікати і робити далі їхнє діло.
Карпатські гори – це одне із тих чудес Європи, навіть цілого світу, яке одночасно викликає подив, захоплення і тривогу та вболівання за долю теперішню і майбутню. У XXI столітті Карпати набули нових якостей не тільки як суто географічна частина Європи, а як важливий фактор, котрий у великій мірі впливає на умови життя і самопочуття людей чи не всього європейського континенту.
Таке визначення може видатися дещо гучним. Але географічне розташування краю, його історична доля дали підставу саме в Закарпатській області, у селі Ділове, що на Рахівщині, на території якого найвища вершина Українських Карпат – гора Говерла, встановити пам’ятний знак, з яким пов’язуються численні легенди про знаходження тут географічного центру Європи. Багато вчених вважають його також і географічним центром Карпатського регіону. І в цьому є певна доля істини. Закарпаття – найзахідніша область України межує із чотирма Карпатськими державами Євросоюзу – Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, її перші сусіди – Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області також із цієї ж карпатської родини. Отже із Закарпаття якихось години-півтори льоту до Києва, Праги, Будапешта, Варшави, Відня, Бонна, Женеви, Парижа, Риму.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській та англійській мовах.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980
Стаття доступна тільки на російській мові.
Ф. Д. Гамор, доктор біологічних наук, професор, директор Карпатського біосферного заповідника,
В. Ф. Покиньчереда, кандидат біологічних наук, заступник директора з науково-дослідної та еколого-освітньої роботи
Карпатський біосферний заповідник є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні. Створений Указом Президента України на базі Карпатського природного заповідника та землях інших землекористувачів у 1993 році. Входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Детальніше »
Януш ҐУДОВСКІ, професор, доктор габілітований, Інститут регіональних і глобальних досліджень Варшавського університету, Польща;
Юрій НЕСТЕРУК, Інститут екології Карпат НАН України, М.Львів, Україна;
Анджей РУЩАК, Товариство Карпатське, й. Ґданськ, Польща;
Яцек СТРОЖЕВСКІ, доктор, фірма “Orffa Polska Sp. z o.o.”, м. Чоснув біля Варшави, Польща;
Влодзімєж ВІТКОВСКІ, Відділ архітектури Лодзької Політехніки, Польща;
Мацєй ЗОМБЕК, доктор габілітований, Інститут етнографії Варшавського університету, Польща
Полонинське господарство в Карпатських горах здавна привертало увагу багатьох дослідників. Перші розвідки науковців з’явилися ще наприкінці XVIII – на початку XIX століть.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Завдяки зсилці Валентина Волошина у фейсбуці я потрапив на статтю Войцеха Крукара (Wojciech Krukar) “Місцеві назви Західних Бещадів та Низького Бескиду” (http://www.porozumieniekarpackie.pl/116,a,nazwy-terenowe-bieszczadow-zachodnich-i-beskidu-niskiego.htm). Стаття грунтовна, наукова, але для звичайного споживача, яким є я (з моїм незначним знанням польської мови плюс інтернет) найбільш цікавими моментами були самі назви: топографічні (вони, до речі становлять 60-65% опрацьованих Крукарем назв), культурні (12%) орендаторські (18%) та ін., а точніше їх значення. Більшість з них зустрічаються на території Карпат, як в розмовах населення, так і на топографічних мапах: Магури, Прислопи, Кічери, Діли та багато інших. Для тих, кому цікаві наші карпатські назви, та, можливо, хочеться щось додати (якусь назву чи її значення) прошу читати далі.
Цей заклад з приємною ностальгією згадує, мабуть, усе старше покоління обласного центру Закарпаття міста Ужгорода, оскільки не було за радянських часів ресторану більш оригінального, ніж «Скала».
З М І С Т
ПЕЧЕРА МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ (Легенда)
Джерело: Хуст над Тисою . Бокор: Ужгород, 1992
Високо над Ужем, на стрімкій горі, що поросла зеленим буковим гущаком, мовчазно здіймаються вищерблені часом і негодою стіни Невицького замка. Ці невмирущі свідки середньовічного лицарства увібрали в себе багатий відгомін жорстокості феодалізму, народних мук і гордості справедливих боїв проти свавілля та експлуатації. Той відгомін навіяв чимало легенд про Невицький замок, про його будівництво, про жорстоких володарів. Ось одна з них.
Ще на початку XI ст. угорські феодали захопили закарпатські землі, відірвавши їх від рідного кореня — Київської Русі. А в другій половині XVIII ст. наш край опинився в межах Габсбурзької монархії. У 1918 р. ця клаптикова імперія розпалась, але імперіалістична Антанта, налякана Великою Жовтневою соціалістичною революцією, зневажаючи волю й права українського населення, віддала Закарпатську Україну буржуазній Чехословаччині. «Санітарним коридором» імперіалісти сподівалися відгородитися від революції.
ПРИЗНАЧЕННЯ: Збереження, відновлення та раціональне використання природних комплексів Детальніше »
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com