Розвиток туризму та рекреації в Рахівському районі: реалії і перспективи
4-5 лютого 2011 року відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань розвитку туризму та рекреації в Рахівському районі, яку очолює Дмитро Андріюк.
4-5 лютого 2011 року відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань розвитку туризму та рекреації в Рахівському районі, яку очолює Дмитро Андріюк.
М. Д. ТОРОХТИН, кандидат медичних наук, директор Ужгородського філіалу Одеського науково-дослідницького інституту курортології
Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966
П. П. СОВА, краєзнавець
Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966
Я так далеко заходив на Схід,
що цілком забував про Захід!
Я настільки заглиблювався в країни Заходу,
що навіть забував назву Сходу.
Аль-Мас’уді
Карпати, і зокрема Чорногора, які розміщені у географічному центрі Європи, своєю чудовою природою, незліченними багатствами, історичними пам’ятками, своєрідними рисами в побуті й культурі населення, приваблюють і вчених-дослідників, і численних мандрівників-туристів.
П. Н. Царненко
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
П. Н. Царненко
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
С. В. Трохимчук
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
Л. И. Мілкіна
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
П. Н. Царненко
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
П. Н. Царненко
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
Л. И. Мілкіна
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
Л. И. Мілкіна
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
Л. И. Мілкіна
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
К. А. Малиновский
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
Тячівський район має всі необхідні передумови для розвитку туризму. На практиці ж власники закладів, які працюють у цій сфері, стикаються з безліччю проблем.
Закарпаття
Загальна площа краю – 12 800 кв. км. Регіон межує з 2 областями України та 4 країнами Європи. Закарпаття має 13 районів, 5 міст обласного підпорядкування, 6 міст районного підпорядкування, 19 селищ міського типу, 579 сіл. Чисельність населення станом на 01.07.2010 − 1242,7 тис. осіб, 2,7 % населення України, у тому числі: сільського – 785,1 тис. осіб, міського − 457,6 тис. осіб. Обласний центр Закарпаття − місто Ужгород. Відстань від Ужгорода до Києва: залізницею – 798 км, автошляхом − 788 км.
Кліматичні ресурси
Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім та надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Детальніше »
Річки
Вся територія Закарпаття є водозбором басейну р. Тиса (притоки р. Дунай), яка бере початок у гірських лісах Рахівського району (р. Біла та Чорна Тиса). Тиса має протяжність близько 220 км на території Закарпаття. Вона приймає на території області притоки таких річок, як Боржава, Ріка, Теребля, Тересва, Чорна і Біла Тиса, а води рік Латориця й Уж, що також формуються на території області, впадають у річки Лаборець і Бодрог, а далі – у р. Тиса вже за межами України. Детальніше »
Володимир Чіпак, начальник Закарпатського облводгоспу
Закарпаття належить до найбільш паводко-небезпечних регіонів Європи. Тут завжди є потенційна загроза виникнення катастрофічних паводків. У XIX сторіччі їх було 6, у XX – 17. Найбільш загрозливого характеру вони набувають в період підвищеної водності. Детальніше »
Олександр Карташов, радник голови Закарпатської обласної державної адміністрації,
Володимир Католик, начальник відділу управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації
Споживання електроенергії у Закарпатській області складає близько 2,0 млрд. кВт/год в рік. З них виробництво електроенергії власними ГЕС становить 120-160 млн. кВт/год (6-8 % від загального споживання) і зосереджено на чотирьох гідроелектростанціях: Теребле-Ріцькій ГЕС (потужністю 27,0 МВт); Оноківській ГЕС (2,65 МВт); Ужгородській ГЕС (1,9 МВт); Білинській ГЕС (0,63 МВт).
Ернест Нусер, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації
Транскордонне співробітництво Закарпаття
Закарпаття багато років поспіль є постійним учасником всіх програм сусідства Європейського Союзу, які діють на східному кордоні ЄС: TACIS, INTERREG, FARE, CADSES, ENPI. Як результат, є цілий ряд успішних проектів, реалізованих в області. Детальніше »
Анна Романенчук, начальник відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Закарпатської обласної ради
Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає “солона вода”, вперше згадується у 1360 р. – вже тоді тут добували сіль. 06-лаштувалось селище на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м. У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Детальніше »
Олександр Марченко, заступник начальника головного управління − начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Закарпатської ОДА
Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті має позитивну динаміку. Достатньо зауважити, що у період з 2004 по 2009 pp. кількість туристів, які відвідали наш край, збільшилася на 57% (у 2004 р. цей показник склав – 247,3 тис. осіб, у 2009 р. – 387,9 тис. осіб). Відповідно збільшився майже у 3 рази обсяг наданих туристичних послуг за аналогічний період. За січень-червень 2010 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. обсяг наданих послуг зріс на 7% і становить 121,1 млн. грн. Детальніше »
Христо Роглєв, академік Академії туризму України, Заслужений працівник сфери послуг
За прогнозом Всесвітньої Туристської Організації до 2020 року Україна може ввійти в першу двадцятку країн – найбільш популярних напрямків туризму. Тому головна стратегічна мета розвитку туристичної сфери полягає у формуванні конкурентоздатної туристської індустрії. В Європі туризм одвіку розглядався як галузь економіки, яка забезпечує високі прибутки, але в значній мірі залежить від людського ресурсу. Тому, у контексті розмови про закарпатський туризм, нам бажано в першу чергу звернути увагу на фаховість персоналу. Керівники туристичних підприємств, головні бухгалтери та економісти, екскурсоводи, методисти, гіди-перекладачі, адміністратори готелів, метрдотелі — саме ці люди формують загальне враження туриста і гостя краю. Саме від них у значній мірі залежить майбутнє закарпатського туризму.
Володимир Чепа, директор центру, Заслужений вчитель України, к. пед. н.
Вічне бажання пізнавати навколишній світ кличе дітей у мандри. Тому основним напрямом Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді (далі Центр) є максимально розширити сфери свого впливу на підростаюче покоління. Дитячий туризм на Закарпатті започаткував свою діяльність у 1951 р. Наш Центр − наймолодший серед закладів такого типу в Україні. Йому в 2011 р. виповниться 60 років. Сьогодні – це ошатна двоповерхова будівля з сучасно обладнаними кабінетами, у яких працюють 55 гуртків за 14 профілями і навчається 750 дітей. Навчально-виховний процес здійснюють 23 педагоги. За цей час відкрито туристичний центр в м. Мукачеві, станції юних туристів у Іршавському та Хустському районах. Зараз при них та Будинках і Палацах дитячої творчості працює понад 350 різнопрофільних туристичних гуртків, якими охоплено понад п’ять тисяч дітей.
Йосип Кобаль, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Закарпатського краєзнавчого музею
Протягом багатьох тисячоліть Закарпаття служило своєрідними воротами, через які здійснювалися зв’язки між Сходом і Заходом. Тут проходили активні процеси контактування, змішання, співіснування різних в етнічному плані груп, а також різноманітних історичних та культурних традицій. Все це разом із своєрідними географічним положенням і особливими природними умовами наклало глибокий відбиток на матеріальну та духовну культуру місцевого населення, його нелегку, часом дуже складну, історичну долю.
Олександр Андялошій, начальник управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації
Закарпатська область – один із мальовничих куточків України. Різноманіття культури, народжене населенням впродовж багатьох століть, створює особливі умови для народної творчості. Гармонія, яка склалася від впливу природних умов на духовність та щирість народу краю дала особливе сприйняття поняття краси, яка для корінного закарпатця полягає в збереженні традиційності.
Міста і села Закарпаття об’єднує велика кількість храмів, що височать над навколишніми будовами. Кожне, навіть найменше село має свій власний храм (або й кілька), причому серед них десятки збережених дерев’яних і кам’яних храмів, споруджених протягом XVI – XX століть.
Карпатські гори – це одне із тих чудес Європи, навіть цілого світу, яке одночасно викликає подив, захоплення і тривогу та вболівання за долю теперішню і майбутню. У XXI столітті Карпати набули нових якостей не тільки як суто географічна частина Європи, а як важливий фактор, котрий у великій мірі впливає на умови життя і самопочуття людей чи не всього європейського континенту.
Таке визначення може видатися дещо гучним. Але географічне розташування краю, його історична доля дали підставу саме в Закарпатській області, у селі Ділове, що на Рахівщині, на території якого найвища вершина Українських Карпат – гора Говерла, встановити пам’ятний знак, з яким пов’язуються численні легенди про знаходження тут географічного центру Європи. Багато вчених вважають його також і географічним центром Карпатського регіону. І в цьому є певна доля істини. Закарпаття – найзахідніша область України межує із чотирма Карпатськими державами Євросоюзу – Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, її перші сусіди – Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області також із цієї ж карпатської родини. Отже із Закарпаття якихось години-півтори льоту до Києва, Праги, Будапешта, Варшави, Відня, Бонна, Женеви, Парижа, Риму.
Не менш важливе для здоров’я більшої частини європейського населення мають Карпатські гори як джерело чистої води. Про кришталеву чистоту Карпатських рік, озер, підземних вод ходять легенди. Вода у Карпатах це – Господні очі. Вода має дивовижну здатність дарувати життя, карати і милувати. Це дійсно правда. З Карпатських витоків живляться такі важливі водні артерії Європи: Вісла, Дунай, Тиса, Дністер, їх численні великі та малі притоки. На даний час багато малих річок Карпат вдалося зберегти у їх природному стані і за якістю вони належать до найчистіших у Європі.
Давненько я не їздив електричкою. Останні спогади – це ковбойські вагони, де на сходинці висіло (влітку зазвичай) декілька любителів вітру в лице, зайці обманювали кондукторів перебігаючи з початку поїзду в кінець через перон (а кондуктори дивилися на все крізь пальці через смішну вартість білетів), а уява про автоматичні розсувні двері була на рівні настільного персонального комп’ютера.
Ф. Д. Гамор, доктор біологічних наук, професор, директор Карпатського біосферного заповідника,
В. Ф. Покиньчереда, кандидат біологічних наук, заступник директора з науково-дослідної та еколого-освітньої роботи
Карпатський біосферний заповідник є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні. Створений Указом Президента України на базі Карпатського природного заповідника та землях інших землекористувачів у 1993 році. Входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Детальніше »
Януш ҐУДОВСКІ, професор, доктор габілітований, Інститут регіональних і глобальних досліджень Варшавського університету, Польща;
Юрій НЕСТЕРУК, Інститут екології Карпат НАН України, М.Львів, Україна;
Анджей РУЩАК, Товариство Карпатське, й. Ґданськ, Польща;
Яцек СТРОЖЕВСКІ, доктор, фірма “Orffa Polska Sp. z o.o.”, м. Чоснув біля Варшави, Польща;
Влодзімєж ВІТКОВСКІ, Відділ архітектури Лодзької Політехніки, Польща;
Мацєй ЗОМБЕК, доктор габілітований, Інститут етнографії Варшавського університету, Польща
Полонинське господарство в Карпатських горах здавна привертало увагу багатьох дослідників. Перші розвідки науковців з’явилися ще наприкінці XVIII – на початку XIX століть.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264
Стаття доступна тільки на російській мові.
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com