Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Рамсарська конвенція (повна назва “Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів” була підписана в 1971 році у м.Рамсар, Іран. 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить в число 159 країн – Договірних сторін Конвенції. Зараз мережа водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні нараховує 33 угіддя загальною площею 676 251 га.

Детальніше »


4-5 лютого 2011 року відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань розвитку туризму та рекреації в Рахівському районі, яку очолює Дмитро Андріюк.

Детальніше »


Міністерство екології та природних ресурсів надало на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження “Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення”. Проектом передбачено надання 9 новим водно-болотним угіддям міжнародного статусу, що сприятиме поліпшенню охорони цих територій, залученню коштів міжнародних фондів для їх розвитку та популяризації у якості природоохоронних об’єктів.

Детальніше »


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


И. В. ЧЕРНИШ, спелеолог

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


И. И. КОЛЮШЕВ, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою зоології Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


Це один з наймолодших центрів інтродукції рослин у Карпатах, закладений у 1946 році. Створення ботанічного саду в; Закарпатті — ще один з проявів піклування партії та уряду про науковий розвиток цього чарівного куточка радянської землі.

Детальніше »


Серед парків і скверів Ужгорода найбільш давнім є Парк культури і відпочинку ім. О. М. Горького (прим. парк “Під замком), який знаходиться поблизу Ужгородського замку, на правому березі ріки Ужа. Парк було засновано ще на початку XVII ст. з метою розведення диких звірів для королівських ловів. Для цього частину лісу на березі Ужа до самого села Доманинців було огороджено, розчищено від завалів, буреломів і приведено до стану парку. Таким чином, було створено типовий лісопарк, де феодал влаштовував полювання.

Детальніше »


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. М. Стойко, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


B.И. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин,

C.С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук,  доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


Г. М. РОШКО, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. А. ТРИБУН,  зав. відділом захисту лісу Карпатського філіалу Українського научно-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


І. І. ТУРЯНИН, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


C. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


B. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

C. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


І. М. ЧЕРНЕКІ, кандидат біологічних наук Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


B.І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


І. В. АРТЕМЧУК, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою ботаніки Чернівецького держуниверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


Г.І. Бабич, начальник Львівського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


К. А. ТАТАРИНОВ, кандидат біологічних наук, доцент Львівського лісотехнічного інституту

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. А. ТРИБУН,  зав. відділом Карпатського філіалу Українського науково-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


М. Д. ТОРОХТИН,  кандидат медичних наук, директор Ужгородського філіалу Одеського науково-дослідницького інституту курортології

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. П. СОВА, краєзнавець

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. А. ТРИБУН,  зав. відділом Карпатського філіалу Українського науково-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. П. СОВА, краєзнавець

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


Г. П. МІЛЛЕР, кандидат географічних наук, доцент Львівського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


1. Різні гірські хребти в Європі відіграють життєво важливу роль для цього континенту і можуть безпосередньо впливати на наслідки зміни клімату. При цьому гірські регіони стикаються з особливими викликами, що вимагають наявність субсидіарності  та ефективного місцевого самоврядування для розробки такої політики, яка відповідала б потребам їх громадян.

Детальніше »


1. Значення гірських регіонів у європейському ландшафті часто недооцінюється. Гірські регіони зберігають важливу природну і культурну спадщину та підтримують найважливіші екосистеми, які забезпечують життєдіяльність їх населення. Економічний розвиток є пріоритетом для цих регіонів, і вимагає таких дій, які були б сумісні із захистом довкілля і турботою про нього.

Детальніше »


У 2010 році проводилося чергове базове лісовпорядкування в усіх державних підприємствах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, в тому числі в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”, три лісництва якого входять до складу Ужанського національного природного парку без вилучення земель у лісгоспу (Волосянківське, Жорнавське і Костринське). У двох останніх лісництвах таксацію лісу і обстеження природних комплексів проводив автор цієї статті.
Детальніше »


Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області враховуючи пропозиції громадських організацій наукового спрямування та науковців краю готує до порядку денного сесії обласної ради питання про затвердження Переліку судинних рослин, що підлягають особливій охороні в Закарпатській області. Проект рішення передбачає вжиття відповідних заходів щодо активізації їх охорони та збереження, створення умов для їх відновлення.

Детальніше »


Неподалік від Ужгорода є живописне село Чертеж. Однією з найбільш відомих пам’яток цього села є старий дендропарк, закладений ще у 1848 році.

Детальніше »


Серед усіх парків Закарпаття цей дендрарій має виняткове наукове значення, бо на його території ведуться важливі дослідження інтродукованих рослин. Знаходиться вій поблизу села Коропця У горбистій місцевості, де раніше росли дубові та дубово-букові ліси. Площа дендрарію досить велика, близько 50 гектарів.

Детальніше »


Серед парків цього мальовничого міста виділяється великий міський сквер, що знаходиться на лівому березі річки Латориці. Сквер було закладено у 1920—1930 роках на площі 2,5 гектара. До того на березі річки росли малоцінні зарості верб, серед яких знаходились окремі городи і господарські будівлі. Сквер розташований на високій терасі Латориці, звідки відкриваються чудові краєвиди околиць міста і мальовничих горбів, покритих садами й лісами.

Детальніше »


Неподалік від Мукачева, у мальовничому місці на березі Латориці, розкинувся Берегварський дендропарк. Його було закладено ще в першій половині XIX ст. в урочищі Берегвар. Тут був старий дубово-буковий праліс, серед якого граф Шенборн вирішив побудувати мисливський замок. Тоді і було вперше реконструйовано насадження навколо замку. Ліс розчистили, залишивши найбільш старі й характерні дерева. Від замку у різні частини парку проклали широкі алеї. При їх створенні враховувався вертикальний рельєф місцевості. Тому парк має вигляд типового англійського гірського парку, спорудженого у ландшафтному стилі. Серпантин алей поділив територію на своєрідні терасовані ділянки, на яких розміщені насадження й окремі групи дерев.

Детальніше »


У підніжжя Чорної гори розкинулося місто Виноградів. Усе воно, наче сад. Навіть будинки в ньому ледь проглядають з-під зеленої піни насаджень. Але серед них найбагатшим є міський Парк ім. О. М. Горького. Він знаходиться в західній частині міста, займаючи там 5 гектарів.

Детальніше »


З цим парком пов’язана трагічна подія з історії селища Великий Березний. У першій половині XIX ст. від великої пожежі вигоріло майже все селище. У вогні зникли не лише будівлі й майно жителів, але й чимало людей, які не встигли врятуватись. Особливо постраждали старі й діти. Ще довго лежали згарища у центрі Великого Березного. Люди боялися селитися там. Тому і вирішили створити в центрі Великого Березного парк — пам’ятник на братській могилі односельчан.

Детальніше »


У гирлі приток Латориці, річок Піні та Дусині, знаходиться місто Свалява. В кінці XIX ст. було створено досить великий дендропарк, площа якого в ті часи становила 2,5 гектара.

Детальніше »


У місті Берегові є кілька невеликих парків і скверів, де зібрано чимало декоративних форм та інтродукованих видів рослин. Серед них виділяються два невеликих дендропарки, створених на базі колишнього саду. Цей сад, чи як його краще було б назвати тепер дендропарк, було закладено на початку XIX ст. Тоді він займав значну площу на північно-східній околиці міста. Дендропарк створювався, як і всі подібні парки того періоду, на базі природного лісу. Тут росли дубові ліси з домішкою інших широколистяних порід. Від них у наш час збереглися на території тільки кілька старих тополь чорних (осокорів), ясенів звичайних, липи широколисті та клени-явори. Таким чином, це був типовий лісопарк першої половини XIX ст.

Детальніше »


В селі Буштині Тячівського району у XIX ст. містилося центральне управління лісового господарства Марамороської котловини. Біля будинку управління, що знаходився біля гирла річки Тереблі, був заснований дендропарк на площі три гектари. Основна мета його створення полягала у спробі акліматизації інтродукованих видів дерев в умовах передгір’я Карпат. За оповіданнями старожилів тут було висаджено багато різноманітних інтродукованих і місцевих видів дерев. Однак місце для дендропарку було підібрано невдало: високий рівень ґрунтових вод, часті повені та скупчення холодного повітря в долині — привело до повного занепаду колекцій на цій території. Тепер уся площа колишнього дендропарку заросла тополями (білою та чорною), ясенами і вербами.

Детальніше »


У стародавньому гірському містечку Рахові найстарішим з парків є лісопарк «Буркут», закладений на західній околиці ще в середині XIX ст. («буркут» —це джерело з мінеральною водою).

Детальніше »


Рішення обласної ради від 26 травня 2011 року №222

Детальніше »


Чорна гора…

Вона виринає неподалік від закарпатського міста Виноградова, як жива згадка про вулканічну давнину.

Тільки до чого тут ковила, що в нашій уяві з дитинства зрослася зі степом?

Детальніше »


Дочка однієї з океанід Ірида, з’єднуючи небеса із землею, була посередницею між олімпійськими богами і людьми. Само собою, батько ботаніки Теофраст не міг не відшукати на землі квітку для такої богині. І вже шведський ботанік Карл Лінней на правах хрещеного батька ім’я Iris дав цілому роду рослин, який ми в побуті називаємо чи то півниками, чи то косариками, косачами.

Детальніше »


Так називають у народі горицвіт. Найширше відомий горицвіт весняний — цінна лікарська рослина, що спалахує у квітні — травні золотисто-жовтими барвами. Зустрічаються на Україні й інші види горицвітів, зокрема вогнистий, волзький, осінній. Нас цікавить горицвіт літній, який росте розсіяно на сухих трав’янистих місцях при дорогах, у посівах.

Детальніше »


Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com