Таке визначення може видатися дещо гучним. Але географічне розташу­вання краю, його історична доля дали підставу саме в Закарпатській області, у селі Ділове, що на Рахівщині, на території якого найвища вершина Українських Карпат – гора Говерла, встановити пам’ятний знак, з яким пов’язуються численні легенди про знаходження тут географічного центру Європи. Багато вчених вважають його також і географічним центром Карпатського регіону. І в цьому є певна доля істини. Закарпаття – найзахідніша область України межує із чотирма Карпатськими державами Євросоюзу – Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, її перші сусіди – Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області також із цієї ж карпатської родини. Отже із Закарпаття якихось години-півтори льоту до Києва, Праги, Будапешта, Варшави, Відня, Бонна, Женеви, Парижа, Риму.

Це неповторна земля, її ще називають Срібною. Всього 12,8 тисячі кв. км. території, а увібрала вона долини, гори та передгір’я (чотири п’ятих всієї площі), завжди неповторні краєвиди з унікальним високогірним озером Синевир, Долиною нарцисів, Карпатським біосферним заповідником, національними природними парками, джерелами мінеральних вод, котрі за хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються, а часом перевищують відомі води Кавказу багатьох оздоровниць Європи і світу.

А ще Закарпаття – це гірські потоки, ріки, де, як щиро вірив літописець, дві третини – форель, харіуси, осетри і лише третина – вода. І ліси з грибами і ягодами, оленями і кабанами, іншою екзотичною гірською живністю. А цілюще повітря!

Закарпаття – один із тих багатьох райських куточків, які є у кожній країні Карпатського Єврорегіону. Всі вони красою і щедротами своєї природи потрібні Європі, а Європа потрібна їм. Небезпідставно Всесвітньою фундацією Природи Карпатські гори віднесені до реєстру двохсот найважливіших у світовому масштабі екорегіонів, збереження яких має загальноєвропейське і, навіть, глобальне значення.

Чому сьогодні, ведучи мову про Карпати, ми змушені бити на сполох? Що найбільше викликає тривогу і створює загрозу для наступних поколінь?

Джерело: Кічковський М.М. Гамор Ф.Д. Кушнір Б.Г. Довідкове видання “Земля наближена до неба”. Ужгород : Карпати, 2008