Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

До змісту

Воєтив Ілько Липей довкола Репинного, як хотів. Чинив із корчмарями, що хотів. Люди лише чудувалися з нього. А раз сталося так, що мало його не зловили.

Детальніше »


До змісту

Чудом утік із рук жандармів Юра Кливець. Коли Ілька Липея — його найліпшого цімбору — поранили, той наказав тікати і робити далі їхнє діло.

Детальніше »


Карпатські гори – це одне із тих чудес Європи, навіть цілого світу, яке одночасно викликає подив, захоплення і тривогу та вболівання за долю теперішню і майбутню. У XXI столітті Карпати набули нових якостей не тільки як суто географічна частина Європи, а як важливий фактор, котрий у великій мірі впливає на умови життя і самопочуття людей чи не всього європейського континенту.

Детальніше »


Таке визначення може видатися дещо гучним. Але географічне розташу­вання краю, його історична доля дали підставу саме в Закарпатській області, у селі Ділове, що на Рахівщині, на території якого найвища вершина Українських Карпат – гора Говерла, встановити пам’ятний знак, з яким пов’язуються численні легенди про знаходження тут географічного центру Європи. Багато вчених вважають його також і географічним центром Карпатського регіону. І в цьому є певна доля істини. Закарпаття – найзахідніша область України межує із чотирма Карпатськими державами Євросоюзу – Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, її перші сусіди – Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області також із цієї ж карпатської родини. Отже із Закарпаття якихось години-півтори льоту до Києва, Праги, Будапешта, Варшави, Відня, Бонна, Женеви, Парижа, Риму.

Детальніше »


Це аксіома, що цілюще гірське повітря завжди було найкращими ліками від багатьох хвороб. А Карпати були і залишаються легенями Європи. І від того, як їм дихається, багато в чому залежить самопочуття на значній частині європейського континенту. Тому нині з усією гостротою постає проблема збереження атмосфери Карпатського регіону від інтенсивного забруднення.

Детальніше »


Не менш важливе для здоров’я більшої частини європейського населення мають Карпатські гори як джерело чистої води. Про кришталеву чистоту Карпатських рік, озер, підземних вод ходять легенди. Вода у Карпатах це – Господні очі. Вода має дивовижну здатність дарувати життя, карати і милувати. Це дійсно правда. З Карпатських витоків живляться такі важливі водні артерії Європи: Вісла, Дунай, Тиса, Дністер, їх численні великі та малі притоки. На даний час багато малих річок Карпат вдалося зберегти у їх природному стані і за якістю вони належать до найчистіших у Європі.

Детальніше »


Цілюще карпатське повітря, здорова карпатська вода не уявляються без зеленого золота, якими залишаються і завжди будуть карпатські ліси. Лісистість території Карпатського регіону досягає 50%, а лісовий фонд становить близько 700 тисяч гектарів. Природний склад карпатських лісів досить багатий, причому переважають твердолистяні (понад 60%) і хвойні (близько 30%) породи.

Детальніше »


Одним із найтяжчих випробувань, які випадали на долю Карпат, були і залишаються паводки. Якщо у XIX столітті повені в Карпатах траплялися в середньому через вісімнадцять років, то вже в XX столітті – через чотири-п’ять. А на Закарпатті руйнівні повені за останні 10 років відбулися тричі.

Детальніше »


В умовах реалізації євроінтеграційних процесів для Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей України, як і для інших областей країн Карпатського регіону, появились нові можливості для вирішення багатьох проблем територіальних громад. Підтвердженням цього стала 8 міжнародна виставка-ярмарок «Тур-євроцентр-Закарпаття-2008», що відбулась нещодавно в Закарпатській області. Детальніше »


Органи місцевого самоврядування і виконавчої влади Карпатського регіону глибоко схвильовані негативними процесами екологічного характеру, які за останній час стають масштабнішими, частішими і набирають наступального характеру, переходять в проблеми віку. Їх тривожить загрозливість і непередбачуваність ситуації, а також те, що на їх плечі найперше лягають економічні, соціальні та екологічні проблеми внаслідок паводків, ураганів, засух та інших катаклізмів. Детальніше »


Для вироблення єдиної стратегії щодо вирішення екологічних проблем Карпатського регіону Комітет сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад ради Європи, розглянувши питання про екологічну ситуацію в цьому регіоні та її соціальні наслідки, міг би запропонувати таке:

Детальніше »


Ернест Нусер, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації

Загальновизнаним в експертному середовищі є те, що вже протягом тривалого часу транскордонне співробітництво між Закарпатською областю та регіонами сусідніх країн продовжує слугувати прикладом цивілізованої та прагматичної міжрегіональної співпраці.

Детальніше »


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській та англійській мовах.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов. Москва: Советский художник, 1980

Стаття доступна тільки на російській мові.


Перевірка КРУ у 2011 році виявила кричущі, багатомільйонні зловживання та безгосподарність у гірських масивах краю…

Детальніше »


Зібралися ми з кумом змістовно провести вихідний день. Змістовно – однозначно в поході. Накинули маршрут (не новий звичайно, з новими все тугіше і тугіше, а добре забутий старий) на Синаторію та на Соколець, але з Тур’їх Ремет. Обзвонили бажаючих – не густо з різних причин. Ну вдвох, так вдвох, не вперше. А тут надійшла інформація, що наші знайомі на Стінку зібралися (цікавий такий скелястий хребтик над Жорнавою, неподалік місця падіння Княгинянського метеориту, якраз на самому кордоні зі словаками).

Детальніше »


Знову неділя і знову похід. Погода видалася похмура, але що може зупинити справжніх мандрівників. Отож, куди податися. Враховуючи, що наш товариш Володя взяв машину, вирішили відвідати цікавейше місце, про яке я вже не раз чув, − Лагуну. Місце з такою живописною назвою розташоване на ріці Люта за селом Чорноголова (Великоберезнянський р-н, Закарпаття).
Детальніше »


Колись давно ми знайшли на Руні печеру. Знали, що вона там є , знали що десь в районі Менчула (однієї з вершин Руни), але не знали конкретно де. Компанія тоді була невелика (Саші Кохани, кум Ігор, Іра та я) і нею ми облазили всі скелясті виступи Менчула від вершини до границі лісу. Чомусь прив’язка була до скель , напевно так легше собі уявити вхід в печеру. Нічого не знайшовши, ми вже поверталися в Липовець плавно траверсуючи Рівну. Детальніше »


Давненько я не їздив електричкою. Останні спогади – це ковбойські вагони, де на сходинці висіло (влітку зазвичай) декілька любителів вітру в лице, зайці обманювали кондукторів перебігаючи з початку поїзду в кінець через перон (а кондуктори дивилися на все крізь пальці через смішну вартість білетів), а уява про автоматичні розсувні двері була на рівні настільного персонального комп’ютера.

Детальніше »


Ф. Д. Гамор, доктор біологічних наук, професор, директор Карпатського біосферного заповідника,

В. Ф. Покиньчереда, кандидат біологічних наук, заступник директора з науково-дослідної та еколого-освітньої роботи

Карпатський біосферний заповідник є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні. Створений Указом Президента України на базі Карпатського природного заповідника та землях інших землекористувачів у 1993 році. Входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Детальніше »


Януш ҐУДОВСКІ, професор, доктор габілітований, Інститут регіональних і глобальних досліджень Варшавського університету, Польща;

Юрій НЕСТЕРУК, Інститут екології Карпат НАН України, М.Львів, Україна;

Анджей РУЩАК, Товариство Карпатське, й. Ґданськ, Польща;

Яцек СТРОЖЕВСКІ, доктор, фірма “Orffa Polska Sp. z o.o.”, м. Чоснув біля Варшави, Польща;

Влодзімєж ВІТКОВСКІ, Відділ архітектури Лодзької Політехніки, Польща;

Мацєй ЗОМБЕК, доктор габілітований, Інститут етнографії Варшавського університету, Польща

Полонинське господарство в Карпатських горах здавна привертало увагу багатьох дослідників. Перші розвідки науковців з’явилися ще наприкінці XVIII – на початку XIX століть.

Детальніше »


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Джерело: Украинские Карпаты. История / Сливка Ю.Ю., Исаевич Я.Д., Масловский В.И. и др. – Киев : Наук.думка, 1989. – 264

Стаття доступна тільки на російській мові.


Якось я похвалився кумові, що маю Шенгенську візу.
− О, класно, можна буде в Татри з’їздити, кудись сходити.
− Чого це – кудись? Як іти, так на найвищу” – жартуючи патетично бовкнув я.
− На Герлах кажеш – кум прищурив око – давай, шукай маршрут та й валим.
− Ага, валим – подумав я собі, та й розмова забулася.
Детальніше »


Карпати — це смарагд у скарбниці матінки-природи. Розкішні пейзажі дикої природи, дзвінкі швидкоплинні потоки, які вирвавшись із тіснин, розливаються на широкі плеса, стрункі красуні смереки, цілюще, настояне на запашних травах та живиці повітря… Все це прекрасний Карпатський край. Саме це спонукало широку громадськість не раз висловлювати думку про необхідність збереження природи для інших туристів і нащадків.

Детальніше »


Детальніше »


Детальніше »


Детальніше »


Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com