Одним із найтяжчих випробувань, які випадали на долю Карпат, були і залишаються паводки. Якщо у XIX столітті повені в Карпатах траплялися в середньому через вісімнадцять років, то вже в XX столітті – через чотири-п’ять. А на Закарпатті руйнівні повені за останні 10 років відбулися тричі.

Паводки, що сталися на Закарпатті у листопаді 1998-го і березні 2001 років, людськими жертвами, колосальними матеріальними і моральними збитками привернули увагу не тільки уряду України, інших держав Карпатського регіону, але й міжнародних організацій, перш за все тому, що басейн Тиси є транскордонним і охоплює територію п’яти країн, серед яких члени ЄС – Словаччина, Румунія, Угорщина.

Останній за часом руйнівний паводок у липні 2008 р. на територіях шести областей України (Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська, Вінницька, Тернопільська), а також у кількох регіонах Румунії, Словаччини, Молдавії, знову забрав людські життя, зруйнував тисячі будинків, сотні кілометрів шосейних і залізничних доріг, знищив урожай, домашній статок громадян. Тільки на Україні повінь нанесла збитків на 7 млрд. грн., зруйнувала більше 1500 осель, пошкодила 553 автомобільні та 728 пішохідних мостів, понад 1 тисячу кілометрів автомобільних доріг.

Повені в Карпатах несуть за собою не лише великі руйнування, але й епідеміологічні загрози: затоплюються великі території сільгоспугідь, кладовища та могильники тварин, місця зберігання нафтопродуктів та інших хімічних речовин, небезпечних для здоров’я та життя людей і всього довкілля.

На виконання Рамкової Карпатської Конвенції на сьогодні уже налагоджено результативну співпрацю України з Угорщиною та Словаччиною при сприянні структур Європейського Союзу у сфері розвитку водозахисних споруд, системи попередження паводкових ситуацій. Завдяки здійсненню спільної українсько-угорської Програми протипаводкового захисту у басейні ріки Тиси вдалося своєчасно спрогнозувати минулий паводок на Закарпатті, що дало змогу уникнути людських жертв і запобігти великим руйнуванням по обидва береги річки. Ведуться проектні роботи щодо оздоровлення екологічної ситуації і на українсько-румунській ділянці Тиси, а Програма протипаводкових заходів розробляється для всіх областей Українських Карпат.

Продовжується співпраця з вдосконалення системи гідрометеоспостережень у рамках міжнародного проекту «Протипаводковий менеджмент України та Словаччини», що дасть змогу оперативно отримувати дані про кількість опадів на всій карпатській території України, Словаччини, Угорщини та Румунії, а отже і прогнозувати паводки та своєчасно вживати заходи захисту від них. Це лише перші кроки, які повинні продовжитись новими проявами конкретної взаємодії.

Запобігти виявленню паводків, мінімізувати їх руйнівні наслідки – завдання, яке можна вирішити лише комплексно і підтримкою багатьох країн. Це ще раз підтверджує важливість координаційної ролі структур Ради Європи.

Джерело: Кічковський М.М. Гамор Ф.Д. Кушнір Б.Г. Довідкове видання “Земля наближена до неба”. Ужгород : Карпати, 2008