ПРИРОДНІ ЛЕГЕНІ КОНТИНЕНТУ
Це аксіома, що цілюще гірське повітря завжди було найкращими ліками від багатьох хвороб. А Карпати були і залишаються легенями Європи. І від того, як їм дихається, багато в чому залежить самопочуття на значній частині європейського континенту. Тому нині з усією гостротою постає проблема збереження атмосфери Карпатського регіону від інтенсивного забруднення.
За даними вчених, найнесприятливіша ситуація склалася у Західних і, частково, Східних Карпатах та їх передгір’ях. Це пояснюють особливостями місцевої енергетики, яка діє переважно на кам’яному і бурому вугіллі, значним розвитком чорної і кольорової металургії, різних галузей хімічної індустрії. Десятки крупних металургійних, хімічних, промислових, будівельних підприємств, низка ТЕС на території України, Польщі, Румунії викидають у повітря тисячі тонн шкідливих речовин, серед яких багато сполук сірки й азоту, що, розсіюючись на значній висоті, у результаті хімічних реакцій, перетворюються на кислотні хмари. І ніхто не може передбачити, в якій точці Європи вони можуть випасти нищівними для всього живого дощами. На сьогодні більшість територій Карпатського регіону потерпають від таких шкідливих опадів.
За інформацією вчених, у Скандинавії, зокрема, у районах Південної Швеції, подібні опади вже призвели до випадків висихання лісів, загибелі озер, різкого погіршення якості ґрунтів. Такі ж негативні тенденції мають місце і в Карпатах, де майже щороку від кислотних дощів потерпають городництво, овочівництво, виноградарство, страждають ліси, особливо букові, а останнім часом і хвойні.
Така атмосферна ситуація може згубно позначитися і на вирощуванні, заготівлі та переробці екологічно чистої сільськогосподарської продукції, лікарської сировини. Це стосується і санаторно-курортного комплексу країн Карпатського Єврорегіону.
Ось чому так суттєво для всієї Європи, щоб небо над Карпатами було чистим від «хімічних» хмар, а повітря – цілющим.
Джерело: Кічковський М.М. Гамор Ф.Д. Кушнір Б.Г. Довідкове видання “Земля наближена до неба”. Ужгород : Карпати, 2008
Коментувати