У 2010 році проводилося чергове базове лісовпорядкування в усіх державних підприємствах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, в тому числі в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”, три лісництва якого входять до складу Ужанського національного природного парку без вилучення земель у лісгоспу (Волосянківське, Жорнавське і Костринське). У двох останніх лісництвах таксацію лісу і обстеження природних комплексів проводив автор цієї статті.
Основна увага у структурі польових лісовпорядних робіт приділялася визначенню сучасного стану натуральності фітоценозів, виявленню пралісів і функціональному зонуванню території зазначених лісництв. За характером натуральності (природного стану) лісових фітоценозів виділені такі категорії: натуральні (праліси), напівнатуральні (природні ліси, що виникли після рубання пралісів), природно-штучні (частково штучні) і штучні. Діагностування пралісів здійснювалося за методичним посібником українсько-голландського проекту „Праліси Закарпаття (Україна), як ядрові зони пан-європейської екологічної мережі” (2006). В результаті натурного обстеження букових пралісів на території Жорнавського і Костринського лісництв була утворена заповідна зона загальною площею біля 510 га, що перевищує раніше виділену площу. Менші за розмірами, розпорошені ділянки букових і буково-ялицево-яворових пралісів включені до складу зони регульованої рекреації, яка теж збільшилася в порівнянні з попередніми даними. Заповідна зона виділена концентровано значною площею з тим, щоб   могло відбуватися нормальне функціонування фітоценозу без зовнішнього впливу.
Виявлені букові пралісові екосистеми є характерними для Східних Бескидів. Це рештки незайманих господарським впливом природних лісів, еталони первісної природи, особливо цінні для збереження. Вони відповідають визначенням Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) та Міжнародного союзу охорони природи (IUCN). Заповідною зоною охоплені пам’ятки природи (Явірник), резервати (Солянський) і експериментальні ділянки професора Златніка. Вони віддалені від факторів небезпеки, транспортно недоступні і характеризуються різними віковими групами (поколіннями) та фазами розвитку. Лісовпорядкуванням додатково виділена (збільшена) заповідна зона з тим, щоб зберегти цю цінну природну спадщину і розширити можливості дослідницьких робіт.
При лісовпорядкуванні в пралісових деревостанах, які розташовані, якправило, на стрімких схилах, виконаний значний обсяг вибірково-перелікової та вимірювальної таксації з тим щоб мати достовірні уявлення про ці унікальні об’єкти.

Загальне враження від таксації пралісів в Ужанському національному парку таке: це величаві різновікові дерева бука з домішкою ялиці і явора; зімкнутість намету 0,5-0,7; підріст бука і ялиці віком 15-30 років в кількості від 2 до 15 тис.шт/га; сухостій запасом 10-15 м3/га; від 5 до 10 відсотків дерев уражені трутовиком; вихід на поверхню гірських порід; залишки зламаних стовбурів відмерших дерев бука і явора діаметром 60-120 см; неліквідна захаращеність від 10 до 40 м3/га.
В результаті визначення натуральності лісових екосистем одержані орієнтовно такі дані: натуральних фітоценозів, у складі яких похідні породи, не властиві природним лісам, становлять до 20 відсотків, виявлено за площею від 15 до 20 відсотків; напівнатуральних (доля похідних домішок від 21 до 50 відсотків) – 45 відсотків; природно-штучних (доля похідних домішок від 51 до 70 відсотків) – 15 відсотків; штучних (доля похідних домішок від 71 до 100 відсотків) – 20 відсотків. Залежно від ступеня натуральності фітоценозів можливо обґрунтувати практичні заходи поступової ренатуралізації похідних деревостанів.

У найкритичнішому екологічному стані перебувають частково і повністю штучні смерекові культури, які у помірній вологій кліматичній зоні відзначаються пониженою стійкістю і ураженістю кореневими гнилями (опеньок осінній, коренева губка). Причому, у незадовільному санітарному стані перебувають навіть похідні смеречники, розташовані на висоті 1000 м н.р.м. Так, на гірському хребті „Явірник” смерекова ділянка поблизу притулку віком 50 років (Костринське лісництво, кв.9) перебуває у стані деградованого розпаду.

Частково штучні смереково-букові деревостани поступово шляхом вибірково-санітарних рубок переходять в букове господарство. Але і в таких ділянках залишки смереки відносяться до 3-6 категорій санітарного стану (сильно ослаблені, всихаючи, сухостійні) і потребують остаточного вилучення. Лісовпорядкуванням в таких насадженнях вибірково проведене детальне санітарне обстеження, яке принесло наступні результати. Жорнавське лісництво, кв.9, вид.6, 12,7 га, 67 років, культури ялини з домішкою бука і граба. В 2002 і 2006 роках проведені інтенсивні вибіркові санітарні рубки, після яких в 2010 році склалася наступна таксаційна характеристика: склад 5Бкл2Гз1Яцб2Ялє+Яв, Чш, Ос, повнота 0,87, запас здорового лісу 336 м3/га, пошкодженої смереки (3-4 категорії санітарного стану) – 59 м3/га, що складає 77 відсотків від залишкового запасу смереки.
В аналогічному стані ділянка смереки в Костринському лісництві, в якій після декількох прийомів вибіркової санітарної рубки утворилася наступна характеристика: склад 5Бкл3Ялє1Яв1Чш+Яз,Ос, вік 52 роки, повнота 0,62, запас здорового лісу 324 м3/га, сухостою смереки 14 м3/га, пошкодженої смереки (сильно ослаблена і всихаюча) – 53 м3/га, що складає 59 відсотків від залишкового запасу смереки.
Враховуючи деградацію смерекових деревостанів, які повністю мають штучне походження, і їх незадовільний санітарний стан, лісовпорядкуванням майже всі вони запроектовані у суцільну або вибіркову санітарну рубку з наступним створенням змішаних букових насаджень.
При лісовпорядкуванні виділені на планшетах і описані в таксаційному описі рідкісні рослини у разі їх виявлення чи діагностування (бузка угорського та арніки гірської).

Основні заходи впродовж наступного 10-ти річчя: прокладання екотуристичних маршрутів, будівництво місць відпочинку та рекреаційних пунктів, встановлення рекламно-інформаційних щитів, обладнання джерел питної води, встановлення аншлагів, влаштування річкових перепадів, спорудження підпірних стінок, влаштування годівниць для фауни та солонців , заготівля сіна, обладнання підгодівельних майданчиків. Наукові дослідження не передбачаються – лісництва ними не займаються. Проведення різного виду рубок, охорона і захист лісу, лісовідновлення, протипожежні заходи, будівельні та ремонтні роботи проектуються в порядку лісогосподарської діяльності.

М. ШВЕЦЬ,
провідний інженер Української лісовпорядної експедиції, кандидат сільськогосподарських наук.

Джерело: Ужанський національний парк

Tags: ліс, лісгоспи, лісоводство, Ужанський НПП, Явірник