1. Різні гірські хребти в Європі відіграють життєво важливу роль для цього континенту і можуть безпосередньо впливати на наслідки зміни клімату. При цьому гірські регіони стикаються з особливими викликами, що вимагають наявність субсидіарності  та ефективного місцевого самоврядування для розробки такої політики, яка відповідала б потребам їх громадян.

2. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи знову підтверджує свою впевненість у тому, що в європейській політиці необхідно враховувати структурні і економічні проблеми, притаманні гірським регіонам. Виходячи з цього, Конгрес підтримує заклик Комітету регіонів проводити повною мірою інтегровану європейську політику на підтримку всіх гірських масивів, беручи до уваги їх різноманіття. У цій політиці має бути визнаний різноманітний внесок місцевих і регіональних влад у сфері сталого розвитку гірських регіонів, а також їх ключова роль у цьому.

3. Дійсно, більшість гірських регіонів у Європі є периферійними територіями зі складними природними умовами, які вимагають особливої, комплексної і всебічної розробки політики для того, щоб гарантувати населенню гірських регіонів право на життя і роботу в горах, на збереження їх середовища проживання при дотриманні таких умов і життєвого рівня, які відповідали б найбільш сприятливим умовам у сільських і міських регіонах.

4. У центрі уваги такої політики повинна бути соціальна згуртованість, оскільки це дозволить відповісти на виклики, пов’язані з необхідністю забезпечення зайнятості і надання основних послуг, а також для обліку демографічних змін. Крім того, враховуючи, що європейські гірські регіони мають виняткову культурну і мовну спадщину, важливо, щоб ця політика захищала і зміцнювала їх розвиток, забезпечуючи шанобливе ставлення і збереження соціальної та культурної самобутності і традицій.

5. Враховуючи, що більшість гірських ланцюгів розташовуються в прикордонних регіонах, Конгрес вважає, що для забезпечення ефективності і послідовності такої політики її необхідно поширювати на увесь гірський масив. Дійсно, кожен гірський масив можна розглядати як макрорегіон. Політика відносно гірських регіонів повинна здійснюватися послідовно по обидва боки кордону. Конгрес закликає зміцнювати транскордонну і міжрегіональну співпрацю, яка грунтувалася б на принципах, викладених у Європейській рамковій конвенції про транскордонну співпрацю між територіальними співтовариствами або владами (СЕД № 106), і, зокрема, в новому Протоколі № 3 до цієї Конвенції про єврорегіональні об’єднання співпраці (СЕД № 206).

6. Конгрес вважає, що будь-яка політика відносно гірських регіонів повинна грунтуватися передусім на тих органах влади, які знаходяться щонайближче до територій, громадян і проблем гірських регіонів, при повному дотриманні принципу субсидіарності, як його визначено у Європейській хартії місцевого самоврядування (СЕД № 122), а також у Рамковому документі з регіональної демократії. Слід заохочувати співпрацю між цими органами влади і підтримувати усі пропоновані ними ініціативи.

7. Здійснення ефективного регіонального управління може забезпечити реальне вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем у гірських регіонах. Слід заохочувати більшу прозорість і підзвітність, а також сприяти участі громадян у процесі ухвалення рішень та проведення політики, що впливає на їхнє життя. В цілому, регіональні органи влади повинні зміцнювати довіру між публічною владою і громадянами.

8. Конгрес підкреслює засадничу роль місцевих і регіональних влад у розробці конкретної політики стійкого розвитку гірських регіонів і підготовці програм територіального планування з метою підвищення рівня конкурентоспроможності і привабливості цих регіонів.

9. Будучи прикладом тих викликів, з якими стикаються гірські регіони, Карпатський гірський масив охоплює 7 країн, тут проживає близько 17 мільйонів людей, і він відрізняється винятковим природним і культурним багатством. Цей регіон стикається з серйозними екологічними і соціально-економічними проблемами (депопуляцією, безробіттям, забрудненням довкілля, повенями і зсувами/селевими потоками), які чекають свого вирішення.

10. Конгрес бере до уваги підсумкову декларацію міжнародної конференції  «Сталий розвиток Карпатських гір та інших європейських гірських регіонів”, що відбулася в Ужгороді, Україна 8-9 вересня 2010 року.

11. Конгрес також вважає, що Рамкова конвенція про захист і стійкий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) є важливою основою для майбутнього цього регіону. Місцеві і регіональні влади в регіоні повинні відіграти ключову роль у конкретному виконанні цього документу та зміцнювати співпрацю і обмін передовою практикою.

12. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи закликає місцеві і регіональні влади, особливо місцеві і регіональні влади в Карпатських горах:

a) здійснювати ефективне регіональне управління, виходячи із загального бачення майбутнього цього гірського масиву, який виходить за рамки адміністративних і географічних меж, дотримуючись при цьому принципу субсидіарності;

б) заохочувати участь місцевого населення у процесі ухвалення рішень, зокрема, щодо територіального планування, захисту і використання природних ресурсів цих гір;

в) визнати, що екологічна стабільність і стійкий розвиток гірських регіонів не можуть бути досягнуті в ізоляції, а вимагають розширення і поглиблення офіційного і неофіційного, транскордонного і міжрегіонального співробітництва. Регіональні органи влади повинні заохочувати транскордонну співпрацю і взаємодію, використовуючи досвід і найкращу практику в цій сфері;

г) здійснювати конкретну політику боротьби із соціальною ізоляцією в цих малонаселених районах, враховуючи при цьому проблеми міграції, особливо молоді, а також необхідність підтримки основних послуг;

д) стимулювати економіку і покращувати становище у сфері зайнятості завдяки заохоченню і інвестиціям в розвиток такої діяльності, яка забезпечує стійке використання природних ресурсів, наявних у гірських регіонах, а також стійкий туризм і поновлювальні джерела енергії;

е) повною мірою використовувати потенціал інформаційно-комунікаційних технологій для підтримки місцевих послуг поблизу від громадян, у тому числі адміністративних, освітніх, медичних і соціальних послуг.

13. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи закликає місцеві і регіональні органи влади Карпатських гір:

а) зміцнювати транскордонну і міжрегіональну співпрацю завдяки створенню неофіційних і офіційних мереж місцевих органів самоврядування Карпатського регіону, а також активно брати участь у роботі «Карпатського Єврорегіону»;

б) підтримувати розробку стратегії щодо Карпатського регіону у рамках Карпатської конвенції та ініціативно брати участь у виконанні положень цієї Конвенції і проектів на її основі.

14. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи закликає Комітет регіонів Європейського Союзу продовжувати працювати над європейською політикою відносно гірських регіонів, приділяючи, зокрема, особливу увагу регіону Карпат, а також сприяти співпраці між регіонами в Європейському Союзі і тими регіонами, які з ним межують.

Обговорено і схвалено Палатою регіонів 26 жовтня 2010 року і прийнято  Конгресом 28 жовтня 2010, 3-є засідання (див. документ CPR (19) 2, пояснювальна записка).

Tags: Євросоюз, Карпати