Олександр Марченко, заступник начальника головного управління − начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Закарпатської ОДА

Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті має позитивну динаміку. Достатньо зауважити, що у період з 2004 по 2009 pp. кількість туристів, які відвідали наш край, збільшилася на 57% (у 2004 р. цей показник склав – 247,3 тис. осіб, у 2009 р. – 387,9 тис. осіб). Відповідно збільшився майже у 3 рази обсяг наданих туристичних послуг за аналогічний період. За січень-червень 2010 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. обсяг наданих послуг зріс на 7% і становить 121,1 млн. грн. При цьому відрахування до місцевого бюджету зросли на 17% і становлять 6,5 млн. грн.; в галузі створено 99 нових робочих місць. Мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів нараховує 328 об’єктів. На сьогодні в області одночасно можна розмістити 19,6 тис. осіб, що на 28% більше, ніж у 2004 році. Динамічно розвивається зимовий туризм. На сьогодні в області функціонують 77 витягів. За відгуками відпочиваючих, кращими є такі гірськолижні центри: села Пилипець, Подобовець, Ізки на Міжгірщині; СТК “Синяк” на Мукачівщині; полонина Драгобрат на Рахівщині; г. Красія на Великоберезнянщині. Одним з найпопулярніших напрямків є лікувально-оздоровчий туризм з використанням термальних мінеральних вод. Санаторні комплекси “Теплиця”, “Термал – Стар”, “Карпатія”, “Сузір’я”, “Боржава”, “Гірська Тиса”, “Синяк” пропонують своїм гостям сучасні методики лікування, проживання у комфортабельних номерах та розвинену інфраструктуру. За період з 2004 по 2009 pp. в області побудовано (реконструйовано) 57 туристично-рекреаційних об’єктів, а до 2012 р. планується ввести в експлуатацію санаторні комплекси “Сойми” (Міжгірський район) та “Деренівська купіль” (Ужгородський район).

Не меншим попитом користуються туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, які крім основних послуг (проживання, харчування, екскурсії) мають широкий спектр додаткових послуг: сауни, лазні, басейни, конференц-зали, інтернет-клуби, салони краси, масажні кабінети, тренажерні зали, тенісні корти, більярд, фіто-бари, кальян-клуби, винні фонтани, солярії, джакузі, прокатні пункти лижного спорядження, гірських велосипедів та квадроциклів; прогулянки на конях, сплав по гірських річках, ловля риби у форельниках тощо. Виділяються серед інших об’єктів такими послугами “Reikartz Карпати”, “Ренесанс”, “Оленка”, “Червона рута”, “Богольвар”, “Воєводино”, “Водограй”, “Діскавері”, “Карпатський мисливець”, “Континент”, “Унгварський”. Активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей. Спостерігаємо особливе пожвавлення у зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу. Тут варто відзначити такі готельно- та мотельно-ресторанні комплекси як: “Chalet”, “Наталі”, “Червона гора”, “Європа”, “Гелікон” та “Фемелі”.

Змінився і сам підхід до розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття, а саме розробляються наукові концепції розвитку природно-рекреаційних територій, зокрема, територій Боржавських полонин на Воловеччині та національного природного парку “Синевир” на Міжгірщині; місцевості “Драгобрат – Кваси” на Рахівщині; території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських рад Русько-Мокрянської, Лопухівської та Краснянської Тячівського району; полонини Руна на Перечинщині та інші. В основу усіх цих концепцій розвитку рекреації та туризму покладене збереження екологічного стану та природного ландшафту краю. Ці концепції лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються при створенні генеральних планів розбудови сіл і селищ. У контексті розвитку рекреаційних територій перспективним вважається й інвестування, пов’язане з розробкою та використанням 30-ти наявних в області водопроявів термальних мінеральних вод, основна маса яких зосереджена на території Берегівського та Виноградівського районів. За декілька останніх років розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт – тематичні туристичні маршрути: “Закарпатський туристичний шлях” (концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км), “Закарпатський туристичний гастрономічний шлях” (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму 9 національних кухонь населення, що проживає на Закарпатті), “Закарпатський туристичний винний шлях” (представляє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях “Карпатська Україна” (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України) та військовий туристичний маршрут “Лінія Арпада”, туристичний маршрут “Гуцульськими стежками” (гора Костилівка – гора Піп Іван Мараморошський).

83 % населених пунктів краю – це сільські поселення, в яких проживає 63 % населення області (по Україні – 32%). Це посприяло розвитку сільського туризму. Власники сільських садиб почали об’єднуватись у асоціації, створювати комунальні підприємства та центри розвитку сільського туризму, що дало можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський туризм.

Започаткування та проведення фестивалів є альтернативним шляхом до економічного розвитку сільської місцевості регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл. На сьогодні у краї проводиться понад 200 фестивалів. Найбільш популярними є: фольклорно-мистецький фестиваль “На Синевир трембіти кличуть” (Міжгірський район), фольклорний фестиваль “Гуцульська бринза” та етно-фестиваль “Гуцульська ріпа” (Рахівський район), туристичний фестиваль “Євро Карпати” (Ужгородський район), а також винні фестивалі – “Червене вино” (м. Мукачево), “Біле вино” (м. Берегово), фестиваль вина і меду “Сонячний напій” та фестиваль молодого вина “Закарпатське божоле” (м. Ужгород).

Джерело: Журнал “Закарпаття” №2 літо/осінь 2010