Олександр Карташов, радник голови Закарпатської обласної державної адміністрації,

Володимир Католик, начальник відділу управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації

Споживання електроенергії у Закарпатській області складає близько 2,0 млрд. кВт/год в рік. З них виробництво електроенергії власними ГЕС становить 120-160 млн. кВт/год (6-8 % від загального споживання) і зосереджено на чотирьох гідроелектростанціях: Теребле-Ріцькій ГЕС (потужністю 27,0 МВт); Оноківській ГЕС (2,65 МВт); Ужгородській ГЕС (1,9 МВт); Білинській ГЕС (0,63 МВт).

У той же час, гідроенергетичні ресурси Закарпаття є найбільшими в Україні на одиницю площі водозбору. Із 42 млрд. кВт/год потенційної гідроенергії річкового стоку України на долю Закарпаття припадає 10,2 млрд. кВт/год, тобто чверть, при тому, що площа Закарпаття складає лише 2,1% від площі України. З них 3,5 млрд. кВт/год. − технічно доцільний гідропотенціал для виробництва електроенергії. Проблема використання водної енергії річок Закарпаття та її притоків періодично розглядалася у різні часи. У 1946-1948 pp. була складена схема електрифікації сільського господарства області, і до 1955 р. у Закарпатті були споруджені понад 30 невеликих (від 50 до 450 кВт) міжколгоспних та лісгоспних ГЕС, зокрема, Усть-Чорнянська, Тур’я-Реметівська, Углянська, Діловська, Рахівська, Буштинська тощо. (Усі вони зруйновані або занедбані, але може ставитися питання про їх відновлення.) З середини 60-х років будівництво ГЕС припинилося. Тільки у 1992 р. за завданням Міненерго України інститут “Укргідропроект” м. Харкова приступив до розробки “Схеми раціонального використання водних ресурсів басейну р. Тиса”, яка була закінчена в 1993 р. Передбачалося не тільки виробляти електроенергію, а й застосовувати комплекс протипаводкових заходів. Була розглянута можливість спорудження в басейні ріки Тиса 36-ти ГЕС загальною потужністю 395 МВт, з річним обсягом виробітку електроенергії 1653 млн. кВт/ год, з яких шість ГЕС передбачалось збудувати на прикордонній ділянці з Румунією від смт В. Бичків до м. Тячів. Також “Укргідропроект” дослідив можливості створення 25 малих ГЕС на річках Тиса, Тересва, Теребля, р. Ріка потужністю від 1000 до 5000 кВт. У цей період згідно “Схеми” за завданням  Міненерго розпочато проектування перших двох ГЕС поблизу с. Бедевля та м. Тячів, а також 5-ти ГЕС на ділянці від смт Буштино до смт Вилок. Однак паводки 1998 та 2001 pp. показали, що “Схема” застаріла і вимагає доопрацювання. У 2007 р. була розроблена і затверджена “Програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області”. На замовлення облдержадміністрації ВАТ “Укргідропроект” спільно з ВАТ “Укрводпроект” приступили до розробки “Схеми комплексного використання водних ресурсів Закарпаття”.

Окрім того, обласним Агентством із залучення інвестицій та господарського розвитку територій розробляються “Схеми вибору місць розміщення малих гідроелектростанцій різної потужності”.

Варто зазначити, що реконструкція існуючих і будівництво нових гідроелектростанцій будь-якої потужності є дуже перспективними інвестиціями. Вартість 1 кВт встановленої потужності нижча на більших ГЕС, тому перевагу треба надавати будівництву ГЕС в першу чергу на р. Тиса, що дасть можливість економно використати кошти, які будуть виділятися на виконання протиповеневих заходів, а також комплексно вирішувати питання використання гідроресурсів і захисту від повеней. Разом з тим необхідно підтримувати на усіх рівнях влади будівництво міні- і мікро-ГЕС (потужністю до 300кВт), адже їх можливо побудувати поблизу санаторіїв, турбаз, фермерських господарств, й таке спорудження потребує мінімальної кількості відводу земель, вирубки лісу; вони практично повністю забезпечені обладнанням, яке випускається серійно.

Отже, для раціонального і ефективного використання водної енергії річок Закарпаття важливо, щоб на державному рівні була розроблена програма і політика будівництва ГЕС в області, яка б включала питання:

– прямого державного фінансування;

– надання податкових пільг при вкладанні коштів в гідроенергетику та законодавчого вирішення прав власника ГЕС (у відповідності із Законом України “Про особливі умови інвестиційної діяльності в Закарпатті, створення ГЕС на умовах спільної експлуатації трансферних і лізингових кредитів”).

Джерело: Журнал “Закарпаття” №2 літо/осінь 2010