Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Рамсарська конвенція (повна назва “Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів” була підписана в 1971 році у м.Рамсар, Іран. 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить в число 159 країн – Договірних сторін Конвенції. Зараз мережа водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні нараховує 33 угіддя загальною площею 676 251 га.

Детальніше »


Міністерство екології та природних ресурсів надало на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження “Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення”. Проектом передбачено надання 9 новим водно-болотним угіддям міжнародного статусу, що сприятиме поліпшенню охорони цих територій, залученню коштів міжнародних фондів для їх розвитку та популяризації у якості природоохоронних об’єктів.

Детальніше »


1. Різні гірські хребти в Європі відіграють життєво важливу роль для цього континенту і можуть безпосередньо впливати на наслідки зміни клімату. При цьому гірські регіони стикаються з особливими викликами, що вимагають наявність субсидіарності  та ефективного місцевого самоврядування для розробки такої політики, яка відповідала б потребам їх громадян.

Детальніше »


1. Значення гірських регіонів у європейському ландшафті часто недооцінюється. Гірські регіони зберігають важливу природну і культурну спадщину та підтримують найважливіші екосистеми, які забезпечують життєдіяльність їх населення. Економічний розвиток є пріоритетом для цих регіонів, і вимагає таких дій, які були б сумісні із захистом довкілля і турботою про нього.

Детальніше »


У 2010 році проводилося чергове базове лісовпорядкування в усіх державних підприємствах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, в тому числі в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”, три лісництва якого входять до складу Ужанського національного природного парку без вилучення земель у лісгоспу (Волосянківське, Жорнавське і Костринське). У двох останніх лісництвах таксацію лісу і обстеження природних комплексів проводив автор цієї статті.
Детальніше »


Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області враховуючи пропозиції громадських організацій наукового спрямування та науковців краю готує до порядку денного сесії обласної ради питання про затвердження Переліку судинних рослин, що підлягають особливій охороні в Закарпатській області. Проект рішення передбачає вжиття відповідних заходів щодо активізації їх охорони та збереження, створення умов для їх відновлення.

Детальніше »


C.C. Поп, В.Г. Дробнич та ін., Ужгородський національний університет, Держуправління ОНПС в Закарпатській області

Моніторинг довкілля (МД) є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики, слугує виробленню науково-обгрунтованих управлінських рішень, створенню безпечних умов життєдіяльності людини, прогнозуванню і запобіганню екологічних криз. Адже достовірну інформацію про стан навколишнього середовища можна отримати лише на підставі багаторічного системного спостереження за змінами компонентів геосистем, які можуть бути спричинені як природною мінливістю систем, так і антропогенним впливом на них.

Детальніше »


М. С. Нудельман, П. В. Жук

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


М. А. Голубець

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


Загальновідомо, що більша частина річкових басейнів України є транскордонними. Після розширення ЄС у 2005 та 2007 роках всі річкові басейни на заході країни є транскордонними з країнами-членами ЄС

Басейн р. Тиса у цьому відношенні для України є типовим, тому що, крім нашої держави, він розташований на території ще чотирьох країн: Румунії, Угорщини, Словаччини та Сербії.

Детальніше »


М. А. Голубець, Л. И. Мілкіна

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко, Я. П. Одинак

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


П. А. Трибун

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


П. А. Трибун

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


М. А. Голубець

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


М. А. Голубець

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


С. М. Стойко

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


К. А. Малиновский

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


К. А. Малиновский

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


К. А. Малиновский

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


К. А. Малиновский

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


К. А. Малиновский

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.


Іван Діус, радник голови Закарпатської обласної ради

Перефразовуючи слова відомої пісні Володимира Висоцького, кращими від Карпатських гір можуть бути тільки гори, на яких ми ще не побували. Карпатські гори здавна служать колискою багатьох народів.

Детальніше »


14-та пленарна сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи з ініціативи делегації України доручила Комітету з питань сталого розвитку розглянути питання щодо підготовки спеціальних Резолюції та Рекомендації про забезпечення сталого розвитку гірських регіонів і Карпатського регіону зокрема. Детальніше »


Важливим підготовчим заходом до прийняття Резолюції та Рекомендації покликана стати міжнародна науково-практична конференція “Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи”, яку під патронатом Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та Президента України 8-10 вересня 2010 року організовують в м. Ужгороді Закарпатська обласна рада та обласна держадміністрація. Детальніше »


Андрій Погорєлов, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області

Карпати справедливо вважають природною скарбницею не тільки європейського, але й світового значення. Поряд з Альпами і Балканами вони характеризуються найбільшою біорізноманітністю, значним природно-ресурсним та рекреаційним потенціалом, високим рівнем збереженості дикої природи та самобутнім культурним спадком. Збереження та стале використання природних ресурсів Карпат − як однієї з найпотужніших і найцікавіших гірських систем континенту вимагає належної співпраці усіх країн Карпатського регіону. Детальніше »


Кліматичні ресурси

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім та надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Детальніше »


Річки

Вся територія Закарпаття є водозбором басейну р. Тиса (притоки р. Дунай), яка бере початок у гірських лісах Рахівського району (р. Біла та Чорна Тиса). Тиса має протяжність близько 220 км на території Закарпаття. Вона приймає на території області притоки таких річок, як Боржава, Ріка, Теребля, Тересва, Чорна і Біла Тиса, а води рік Латориця й Уж, що також формуються на території області, впадають у річки Лаборець і Бодрог, а далі – у р. Тиса вже за межами України. Детальніше »


Володимир Чіпак, начальник Закарпатського облводгоспу

Закарпаття належить до найбільш паводко-небезпечних регіонів Європи. Тут завжди є потенційна загроза виникнення катастрофічних паводків. У XIX сторіччі їх було 6, у XX – 17. Найбільш загрозливого характеру вони набувають в період підвищеної водності. Детальніше »


Олександр Карташов, радник голови Закарпатської обласної державної адміністрації,

Володимир Католик, начальник відділу управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації

Споживання електроенергії у Закарпатській області складає близько 2,0 млрд. кВт/год в рік. З них виробництво електроенергії власними ГЕС становить 120-160 млн. кВт/год (6-8 % від загального споживання) і зосереджено на чотирьох гідроелектростанціях: Теребле-Ріцькій ГЕС (потужністю 27,0 МВт); Оноківській ГЕС (2,65 МВт); Ужгородській ГЕС (1,9 МВт); Білинській ГЕС (0,63 МВт).

Детальніше »


Іван Паук, начальник головного управління агропромислового розвитку

Віктор Тереля, заступник начальника управління

Агропромисловий комплекс є важливим сектором економіки області, який формує близько 20% валової доданої вартості, виробленої всіма галузями економіки. Галузь створює умови щодо стабілізації цінової ситуації на ринку продовольства, незалежно від зміни зовнішньої кон’юнктури на ту продукцію, що виробляється товаровиробниками області.

Детальніше »


Анна Романенчук, начальник відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Закарпатської обласної ради

Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає “солона вода”, вперше згадується у 1360 р. – вже тоді тут добували сіль. 06-лаштувалось селище на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м. У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Детальніше »


Продовжуємо ряд статей, що стосуються інтегрованого управління водними ресурсами в країнах ЄС і Водної Рамкової Директиви Європейського Союзу.

У зв’язку з ратифікацією Дунайської та Карпатської конвенцій Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати своє законодавство з європейським. Це означає, що необхідно проводити політику спрямовану на охорону, збереження та стале використання природних ресурсів Карпат, стале та інтегроване управління водними ресурсами та річковими басейнами.

Детальніше »


Це аксіома, що цілюще гірське повітря завжди було найкращими ліками від багатьох хвороб. А Карпати були і залишаються легенями Європи. І від того, як їм дихається, багато в чому залежить самопочуття на значній частині європейського континенту. Тому нині з усією гостротою постає проблема збереження атмосфери Карпатського регіону від інтенсивного забруднення.

Детальніше »


Не менш важливе для здоров’я більшої частини європейського населення мають Карпатські гори як джерело чистої води. Про кришталеву чистоту Карпатських рік, озер, підземних вод ходять легенди. Вода у Карпатах це – Господні очі. Вода має дивовижну здатність дарувати життя, карати і милувати. Це дійсно правда. З Карпатських витоків живляться такі важливі водні артерії Європи: Вісла, Дунай, Тиса, Дністер, їх численні великі та малі притоки. На даний час багато малих річок Карпат вдалося зберегти у їх природному стані і за якістю вони належать до найчистіших у Європі.

Детальніше »


Цілюще карпатське повітря, здорова карпатська вода не уявляються без зеленого золота, якими залишаються і завжди будуть карпатські ліси. Лісистість території Карпатського регіону досягає 50%, а лісовий фонд становить близько 700 тисяч гектарів. Природний склад карпатських лісів досить багатий, причому переважають твердолистяні (понад 60%) і хвойні (близько 30%) породи.

Детальніше »


Одним із найтяжчих випробувань, які випадали на долю Карпат, були і залишаються паводки. Якщо у XIX столітті повені в Карпатах траплялися в середньому через вісімнадцять років, то вже в XX столітті – через чотири-п’ять. А на Закарпатті руйнівні повені за останні 10 років відбулися тричі.

Детальніше »


Органи місцевого самоврядування і виконавчої влади Карпатського регіону глибоко схвильовані негативними процесами екологічного характеру, які за останній час стають масштабнішими, частішими і набирають наступального характеру, переходять в проблеми віку. Їх тривожить загрозливість і непередбачуваність ситуації, а також те, що на їх плечі найперше лягають економічні, соціальні та екологічні проблеми внаслідок паводків, ураганів, засух та інших катаклізмів. Детальніше »


Для вироблення єдиної стратегії щодо вирішення екологічних проблем Карпатського регіону Комітет сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад ради Європи, розглянувши питання про екологічну ситуацію в цьому регіоні та її соціальні наслідки, міг би запропонувати таке:

Детальніше »


Перевірка КРУ у 2011 році виявила кричущі, багатомільйонні зловживання та безгосподарність у гірських масивах краю…

Детальніше »


Януш ҐУДОВСКІ, професор, доктор габілітований, Інститут регіональних і глобальних досліджень Варшавського університету, Польща;

Юрій НЕСТЕРУК, Інститут екології Карпат НАН України, М.Львів, Україна;

Анджей РУЩАК, Товариство Карпатське, й. Ґданськ, Польща;

Яцек СТРОЖЕВСКІ, доктор, фірма “Orffa Polska Sp. z o.o.”, м. Чоснув біля Варшави, Польща;

Влодзімєж ВІТКОВСКІ, Відділ архітектури Лодзької Політехніки, Польща;

Мацєй ЗОМБЕК, доктор габілітований, Інститут етнографії Варшавського університету, Польща

Полонинське господарство в Карпатських горах здавна привертало увагу багатьох дослідників. Перші розвідки науковців з’явилися ще наприкінці XVIII – на початку XIX століть.

Детальніше »


Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com