Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

4-5 лютого 2011 року відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань розвитку туризму та рекреації в Рахівському районі, яку очолює Дмитро Андріюк.

Детальніше »

И. В. ЧЕРНИШ, спелеолог

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

С. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук,  доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

І. В. АРТЕМЧУК, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою ботаніки Чернівецького держуниверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

К. А. ТАТАРИНОВ, кандидат біологічних наук, доцент Львівського лісотехнічного інституту

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

П. А. ТРИБУН,  зав. відділом Карпатського філіалу Українського науково-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

М. Д. ТОРОХТИН,  кандидат медичних наук, директор Ужгородського філіалу Одеського науково-дослідницького інституту курортології

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

П. П. СОВА, краєзнавець

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

П. А. ТРИБУН,  зав. відділом Карпатського філіалу Українського науково-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

П. П. СОВА, краєзнавець

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

Г. П. МІЛЛЕР, кандидат географічних наук, доцент Львівського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

Це чудовий куточок гірської Хустщини. Чарують своєю красою багаті змішані ліси, легко дихати чистим повітрям, милують наші очі водоспади.

Детальніше »

Приміський присілок Ніреші ховається в гущі дерев на бережках, що розкинулись з правого боку Ріки та Тиси. Він вражає чудовими пейзажами, дишуть пахучим ароматом його квітучі сади.

Детальніше »

З Хуста їдемо автобусом в село Нанково. По дорозі перед нами відкривається чудова панорама парників колгоспу імені Мічуріна та будови компресорної станції газопроводу «Союз».

Детальніше »

Місцеві жителі називають це озеро морським оком. З Хуста автобусом добираємось до села Липовець. Детальніше »

На лівому березі швидкоплинної Тиси лежить село Крива, його підпирає гора Чабрин, висока і стрімка. Здається, синяви неба досягає. На одній з її скель з північної сторони видовбано невеличку печеру, яку в народі називають печерою Марії-Терезії. Детальніше »

Комендар В.І., Крічфалушій В.В., Луговой О.Є., Ужгородський національний університет

Унікальна за своїм флористичним значенням Долина нарцисів розташована в околицях м. Хуст Закарпатської області в урочищі Кіреші, в західній частині Хустсько-Солотвинської котловини. З метою збереження природних заростей нарциса вузьколистого – рідкісного ботанічного об’єкта, занесеного до Червоної книги України, вона включена з 1979 р. до складу Карпатського державного заповідника (нині - Карпатський біосферний заповідник).

Детальніше »

Карпати… Зелені Карпати! Ви чарівні взимку, коли великі вершини вкриті іскристим снігом. Ваша невимовна краса і восени, коли між зеленню смерек виблискують золотом могутні буки і білокорі берізки. Але весною і літом ви, мабуть, найкращі. На фоні безмежної блакиті голубого неба стоять стрункі високі смереки. Рівні, величаві, тягнуться вгору, ближче до сонця, все далі у вись. Чарівна краса лісів, що вкрили стрімкі вершини гір, привертає увагу сотень туристів із різних кінців нашої країни із зарубіжжя.

Детальніше »

Вечорниці

Грудень… Місяць довгих ночей. Не встигнеш впоратися по господарству, як темна нічка бере в обійми всенький світ. Що ж робити? Хіба ж можна проспати такий довгий час? І молодь збиралася на вечорниці то в одній, то в іншій хаті, а особливо в хатах, де жили дівчата. Так і зародилися вечорниці.

Детальніше »

Справжньою перлиною Карпат є озеро Синевир, поетично назване Морським оком. Справді, воно нагадує око з висоти пташиного польоту. Посередині острівець, як зіниця ока, як зеленкуватий зрачок, а довге віття смерек і ялин – наче казкові вії.

Детальніше »

В нашій милі й прекрасні Україні є багато визначних місць, пам’яток архітектури, природи… Одне з них славнозвісне озеро Синевир, яке ще влучно нарекли в народі “Морським оком”. Саме по собі воно унікальне. Адже знаходиться високо в горах, майже на 1000-метровій висоті над рівнем моря. З приводу виникнення цього витвору природи на Верховині побутують численні легенди.

Детальніше »

Українські Карпати це територія з унікальною природою, багатою як на ландшафтне, так і на біологічне різноманіття. В одному з мальовничих куточків цього регіону 5 січня 1989 року за постановою уряду було створено національний природний парк “Синевир”, площа якого займає 40400 га. Таким чином здійснилась мрія фахівців та ентузіастів-природолюбів, які постійно клопотали про створення НПП “Синевир”. Першочерговим завданням нацпарку є охорона й відтворення природних екосистем, а також науково-дослідна робота.

Детальніше »

“Лінія Арпада” – військово-оборонна система німецької армії та її союзників (Угорщини) другої світової війни, укріплена потужними інженерними спорудами, створена вздовж старого державного кордону, який простягався через весь Карпатський хребет довжиною понад 300 км. з 30 вузлами ешелонованої оборони вглиб на 100 – 120 км.

Детальніше »

С. В. Трохимчук

Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208

Стаття доступна тільки на російській мові.

Марія Транчич, студентка географічного факультету УжНУ

Стаття доступна тільки на английській мові

Закарпаття

Загальна площа краю – 12 800 кв. км. Регіон межує з 2 областями України та 4 країнами Європи. Закарпаття має 13 районів, 5 міст обласного підпорядкування, 6 міст районного підпорядкування, 19 селищ міського типу, 579 сіл. Чисельність населення станом на 01.07.2010 − 1242,7 тис. осіб, 2,7 % населення України, у тому числі: сільського – 785,1 тис. осіб, міського − 457,6 тис. осіб. Обласний центр Закарпаття − місто Ужгород. Відстань від Ужгорода до Києва: залізницею – 798 км, автошляхом − 788 км.

Детальніше »

Ернест Нусер, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації

Транскордонне співробітництво Закарпаття

Закарпаття багато років поспіль є постійним учасником всіх програм сусідства Європейського Союзу, які діють на східному кордоні ЄС: TACIS, INTERREG, FARE, CADSES, ENPI. Як результат, є цілий ряд успішних проектів, реалізованих в області. Детальніше »

Анна Романенчук, начальник відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Закарпатської обласної ради

Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає “солона вода”, вперше згадується у 1360 р. – вже тоді тут добували сіль. 06-лаштувалось селище на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м. У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Детальніше »

Олександр Марченко, заступник начальника головного управління − начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Закарпатської ОДА

Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті має позитивну динаміку. Достатньо зауважити, що у період з 2004 по 2009 pp. кількість туристів, які відвідали наш край, збільшилася на 57% (у 2004 р. цей показник склав – 247,3 тис. осіб, у 2009 р. – 387,9 тис. осіб). Відповідно збільшився майже у 3 рази обсяг наданих туристичних послуг за аналогічний період. За січень-червень 2010 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. обсяг наданих послуг зріс на 7% і становить 121,1 млн. грн. Детальніше »

Христо Роглєв, академік Академії туризму України, Заслужений працівник сфери послуг

За прогнозом Всесвітньої Туристської Організації до 2020 року Україна може ввійти в першу двадцятку країн – найбільш популярних напрямків туризму. Тому головна стратегічна мета розвитку туристичної сфери полягає у формуванні конкурентоздатної туристської індустрії. В Європі туризм одвіку розглядався як галузь економіки, яка забезпечує високі прибутки, але в значній мірі залежить від людського ресурсу. Тому, у контексті розмови про закарпатський туризм, нам бажано в першу чергу звернути увагу на фаховість персоналу. Керівники туристичних підприємств, головні бухгалтери та економісти, екскурсоводи, методисти, гіди-перекладачі, адміністратори готелів, метрдотелі — саме ці люди формують загальне враження туриста і гостя краю. Саме від них у значній мірі залежить майбутнє закарпатського туризму.

Детальніше »

Володимир Чепа, директор центру, Заслужений вчитель України, к. пед. н.

Вічне бажання пізнавати навколишній світ кличе дітей у мандри. Тому основним напрямом Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді (далі Центр) є максимально розширити сфери свого впливу на підростаюче покоління. Дитячий туризм на Закарпатті започаткував свою діяльність у 1951 р. Наш Центр − наймолодший серед закладів такого типу в Україні. Йому в 2011 р. виповниться 60 років. Сьогодні – це ошатна двоповерхова будівля з сучасно обладнаними кабінетами, у яких працюють 55 гуртків за 14 профілями і навчається 750 дітей. Навчально-виховний процес здійснюють 23 педагоги. За цей час відкрито туристичний центр в м. Мукачеві, станції юних туристів у Іршавському та Хустському районах. Зараз при них та Будинках і Палацах дитячої творчості працює понад 350 різнопрофільних туристичних гуртків, якими охоплено понад п’ять тисяч дітей.

Детальніше »

Юрій Глеба, начальник управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації

Культурно-мистецькі заходи

Щороку в Закарпатті проводиться понад 150 сільських, міських, районних, обласних, всеукраїнських, міжнародних культурно-мистецьких заходів. Детальніше »

Йосип Кобаль, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Закарпатського краєзнавчого музею

Протягом багатьох тисячоліть Закарпаття служило своєрідними воротами, через які здійснювалися зв’язки між Сходом і Заходом. Тут проходили активні процеси контактування, змішання, співіснування різних в етнічному плані груп, а також різноманітних історичних та культурних традицій. Все це разом із своєрідними географічним положенням і особливими природними умовами наклало глибокий відбиток на матеріальну та духовну культуру місцевого населення, його нелегку, часом дуже складну, історичну долю.

Детальніше »

Олександр Андялошій, начальник управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації

Закарпатська область – один із мальовничих куточків України. Різноманіття культури, народжене населенням впродовж багатьох століть, створює особливі умови для народної творчості. Гармонія, яка склалася від впливу природних умов на духовність та щирість народу краю дала особливе сприйняття поняття краси, яка для корінного закарпатця полягає в збереженні традиційності.

Детальніше »

Міста і села Закарпаття об’єднує велика кількість храмів, що височать над навколишніми будовами. Кожне, навіть найменше село має свій власний храм (або й кілька), причому серед них десятки збережених дерев’яних і кам’яних храмів, споруджених протягом XVI – XX століть.

Детальніше »

Карпатські гори – це одне із тих чудес Європи, навіть цілого світу, яке одночасно викликає подив, захоплення і тривогу та вболівання за долю теперішню і майбутню. У XXI столітті Карпати набули нових якостей не тільки як суто географічна частина Європи, а як важливий фактор, котрий у великій мірі впливає на умови життя і самопочуття людей чи не всього європейського континенту.

Детальніше »

Таке визначення може видатися дещо гучним. Але географічне розташу­вання краю, його історична доля дали підставу саме в Закарпатській області, у селі Ділове, що на Рахівщині, на території якого найвища вершина Українських Карпат – гора Говерла, встановити пам’ятний знак, з яким пов’язуються численні легенди про знаходження тут географічного центру Європи. Багато вчених вважають його також і географічним центром Карпатського регіону. І в цьому є певна доля істини. Закарпаття – найзахідніша область України межує із чотирма Карпатськими державами Євросоюзу – Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією, її перші сусіди – Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області також із цієї ж карпатської родини. Отже із Закарпаття якихось години-півтори льоту до Києва, Праги, Будапешта, Варшави, Відня, Бонна, Женеви, Парижа, Риму.

Детальніше »

В умовах реалізації євроінтеграційних процесів для Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей України, як і для інших областей країн Карпатського регіону, появились нові можливості для вирішення багатьох проблем територіальних громад. Підтвердженням цього стала 8 міжнародна виставка-ярмарок «Тур-євроцентр-Закарпаття-2008», що відбулась нещодавно в Закарпатській області. Детальніше »

Зібралися ми з кумом змістовно провести вихідний день. Змістовно – однозначно в поході. Накинули маршрут (не новий звичайно, з новими все тугіше і тугіше, а добре забутий старий) на Синаторію та на Соколець, але з Тур’їх Ремет. Обзвонили бажаючих – не густо з різних причин. Ну вдвох, так вдвох, не вперше. А тут надійшла інформація, що наші знайомі на Стінку зібралися (цікавий такий скелястий хребтик над Жорнавою, неподалік місця падіння Княгинянського метеориту, якраз на самому кордоні зі словаками).

Детальніше »

Знову неділя і знову похід. Погода видалася похмура, але що може зупинити справжніх мандрівників. Отож, куди податися. Враховуючи, що наш товариш Володя взяв машину, вирішили відвідати цікавейше місце, про яке я вже не раз чув, − Лагуну. Місце з такою живописною назвою розташоване на ріці Люта за селом Чорноголова (Великоберезнянський р-н, Закарпаття).
Детальніше »

Колись давно ми знайшли на Руні печеру. Знали, що вона там є , знали що десь в районі Менчула (однієї з вершин Руни), але не знали конкретно де. Компанія тоді була невелика (Саші Кохани, кум Ігор, Іра та я) і нею ми облазили всі скелясті виступи Менчула від вершини до границі лісу. Чомусь прив’язка була до скель , напевно так легше собі уявити вхід в печеру. Нічого не знайшовши, ми вже поверталися в Липовець плавно траверсуючи Рівну. Детальніше »

Януш ҐУДОВСКІ, професор, доктор габілітований, Інститут регіональних і глобальних досліджень Варшавського університету, Польща;

Юрій НЕСТЕРУК, Інститут екології Карпат НАН України, М.Львів, Україна;

Анджей РУЩАК, Товариство Карпатське, й. Ґданськ, Польща;

Яцек СТРОЖЕВСКІ, доктор, фірма “Orffa Polska Sp. z o.o.”, м. Чоснув біля Варшави, Польща;

Влодзімєж ВІТКОВСКІ, Відділ архітектури Лодзької Політехніки, Польща;

Мацєй ЗОМБЕК, доктор габілітований, Інститут етнографії Варшавського університету, Польща

Полонинське господарство в Карпатських горах здавна привертало увагу багатьох дослідників. Перші розвідки науковців з’явилися ще наприкінці XVIII – на початку XIX століть.

Детальніше »

Якось я похвалився кумові, що маю Шенгенську візу.
− О, класно, можна буде в Татри з’їздити, кудись сходити.
− Чого це – кудись? Як іти, так на найвищу” – жартуючи патетично бовкнув я.
− На Герлах кажеш – кум прищурив око – давай, шукай маршрут та й валим.
− Ага, валим – подумав я собі, та й розмова забулася.
Детальніше »

Карпати — це смарагд у скарбниці матінки-природи. Розкішні пейзажі дикої природи, дзвінкі швидкоплинні потоки, які вирвавшись із тіснин, розливаються на широкі плеса, стрункі красуні смереки, цілюще, настояне на запашних травах та живиці повітря… Все це прекрасний Карпатський край. Саме це спонукало широку громадськість не раз висловлювати думку про необхідність збереження природи для інших туристів і нащадків.

Детальніше »

Полонина Руна знову привернула до себе нашу увагу. Не так давно ми обстежили східну частину цього гірського плато, з вершиною Менчулом та Руна-Плай і всіма “витікаючими” з них наслідками, тобто потоками й водоспадами Воєводин та Юнтур. Ще раніше – центрально-південну частину, з печерою та Царськими криницями. Тепер ми вирішили податися до північно-західної та північної частини. Тут знаходиться сама вершина Руни, закинутий воєнний об’єкт, урвище під назвою Вовча яма та ще багато цікавого, не рахуючи прекрасних краєвидів на Куйлицю, полонину Лютянку, полонину Гостру, а також недосяжно далеких, прикордонних Бескидів-Бещадів. Все це ще по переду (я про Бескиди, Княгинянський метеорит, печери та хребет Стінку). А наразі Руна.

Детальніше »

Наступив День днів, Свято свят для природоохоронців всього світу − Міжнародний день охорони навколишнього природного середовища.
Детальніше »

Геологія вчить нас заглядати в глиб часів та допомагає пояснити зміни земної поверхні тими процесами, які відбуваються на наших очах постійно… Геологія вчить нас дивитися відкритими очима на навколишню природу й розуміти історію її розвитку.
Академік В.А. Обручов

Детальніше »

Детальніше »

Детальніше »

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com