До змісту

Вулканічні Карпати… Так зазвичай іменують гірські хребти, які як би повторюють з внутрішньої сторони вигини дугоподібної Карпатської гірської системи. Є у Вулканічних Карпат й більш поетичні назви: Вулканічний вінець або Вулканічна корона. Та й насправді, краєм Придунайської низовини, у вигляді переривчастого кільця, підносяться молоді (в геологічному сенсі) вулканічні хребти, протяжність яких нерідко становить сотні кілометрів. В надрах Карпат також накопичилася величезна кількість продуктів вулканічної діяльності більш ранніх геологічних епох. Ці вулканічні товщі виступають на денну поверхню порівняно невеликими площами, не утворюючи в сучасному рельєфі самостійних вулканічних гряд.

Карпати є визнаним краєм туристів. Поряд з численними та досить цікавими історичними та архітектурними пам’ятками тут дуже багато геологічних пам’яток, архітектором яких є сама природа. Геологічна історія цих пам’ятників, зокрема вулканічних утворень, дуже цікава та захоплююча.

Геологічна наука, що вивчає явища вулканізму наших днів, називається вулканологією. Поховані під молодшими нашаруваннями продукти давніх вулканічних вивержень вивчає палеовулканологія.

Якщо палеовулканологія відноситься до відносно молодих наук (її розвиток почався, в основному, в минулому столітті після винаходу поляризаційного мікроскопу), то вулканологія більш давня. Люди почали систематично вивчати діючі вулкани близько двох тисяч років тому.

Дослідження вулканічних явищ мають велике практичне та наукове значення. Без знання закономірностей вулканізму неможливо створити теоретичну модель планети Земля та пізнати історію її формування. Дослідження вулканізму також відіграють велику роль при пошуках родовищ корисних копалин.

У цій публікації розглядається лише та частина гірської системи Карпат, яка розташована на території СРСР, а точніше − південні хребти Українських Карпат – Вулканічні Карпати та прилеглі до них пагорби й рівнини на Закарпатті.

Перетинаючи Українські Карпати з північного сходу через перевали можна спостерігати чітку зміну ландшафтних зон, Східно-Європейська низовина з наближенням до Українських Карпат переходить в горбисту місцевість, потім йдуть лісисті гори, над якими панують полонини − пласкі вершини гір, вкриті альпійськими луками. Рельєф тут м’який, як би згладжений, лише зрідка зустрічаються скелі та кручі. Різкий контраст спостерігається у внутрішній частині гірської дуги. Тут рельєф розчленований на гострі вершини, вузькі ущелини з обривистими схилами та глибокі провалля. Це й є Вулканічні Карпати або Вигорлат-Гутинська вулканічна гряда. Слідом за нею відкривається рівна Придунайська низовина, серед якої підносяться лише окремі острівці вулканічних пагорбів. Найбільші з них знаходиться біля міста Берегова та майже повністю вкриті виноградниками.

За останні роки, завдяки великим геологорозвідувальним, науково-дослідним та геофізичним роботам, докорінно змінилося уявлення про підземні запаси Закарпаття. Тут виявлено багато корисних копалини, що мають велике народногосподарське значення. Це ще раз підтвердило прозорливий здогад щодо багатств карпатських надр М. В. Ломоносова, який у своїй книзі «Первые основания металлургии или рудного дела» першим передбачив, що для розвитку промисловості «почесть должно Карпаты».

Дослідження дозволили створити сучасне уявлення про геологічну будову, магматизм та корисні копалини Закарпаття. Геофізичні роботи дозволили розшифрувати глибинну будову Землі в районі Українських Карпат.

Вивчення цього краю, як й інших районів нашої неосяжної Батьківщини, триває. І автори будуть раді, якщо ця книга долучить до наукового пошуку сьогоднішніх старшокласників та студентів, відкриє перед допитливим читачем ще одну сторінку походження та історії стародавніх гір, допоможе природолюбам та краєзнавцям краще пізнати свій край, а туристам − ближче познайомитися з ним.

Описам маршрутів та розповідям про мінерали передують короткі відомості про історію геологічного розвитку Карпат та їх сучасну будову.

Друга частина книги розповідає про подорожі в такі куточки Вулканічних Карпат, де вулканічні породи не скрізь виходять на поверхню. Це, перш за все, дуже мальовничі місця, які дають уявлення не тільки про природу цього району, а й про Закарпаття в цілому.

Пропоновані маршрути можна проходити в будь-якій послідовності та поєднанні. Все залежить від інтересів та кількості вільного часу читача-туриста. Кожен з цих маршрутів під силу мандрівникам будь-якого віку та підготовки.

Для читачів, які вперше зустрічаються з геологією та мінералогією, в кінці книги додається коротка характеристика порід та мінералів, що згадуються в тексті, а також наводяться пояснення геологічних термінів.

Якщо є можливість, то перед початком екскурсій, рекомендуємо відвідати мінералогічний музей Закарпатської геологічної експедиції в місті Берегові. Там можна побачити мінерали та породи, велика частина яких буде зустрічатися під час подорожей.

Книга не претендує на повноту висвітлення вулканізму, геології та корисних копалин Закарпаття. Бажаючих поповнити свої знання про надра та історію цього краю рекомендуємо звернутися до спеціальних видань, список яких наводиться в кінці книги.

Наступний розділ

Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич