Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Рамсарська конвенція (повна назва “Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів” була підписана в 1971 році у м.Рамсар, Іран. 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить в число 159 країн – Договірних сторін Конвенції. Зараз мережа водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні нараховує 33 угіддя загальною площею 676 251 га.

Детальніше »


Міністерство екології та природних ресурсів надало на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження “Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення”. Проектом передбачено надання 9 новим водно-болотним угіддям міжнародного статусу, що сприятиме поліпшенню охорони цих територій, залученню коштів міжнародних фондів для їх розвитку та популяризації у якості природоохоронних об’єктів.

Детальніше »


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


И. В. ЧЕРНИШ, спелеолог

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


И. И. КОЛЮШЕВ, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою зоології Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


Це один з наймолодших центрів інтродукції рослин у Карпатах, закладений у 1946 році. Створення ботанічного саду в; Закарпатті — ще один з проявів піклування партії та уряду про науковий розвиток цього чарівного куточка радянської землі.

Детальніше »


Серед парків і скверів Ужгорода найбільш давнім є Парк культури і відпочинку ім. О. М. Горького (прим. парк “Під замком), який знаходиться поблизу Ужгородського замку, на правому березі ріки Ужа. Парк було засновано ще на початку XVII ст. з метою розведення диких звірів для королівських ловів. Для цього частину лісу на березі Ужа до самого села Доманинців було огороджено, розчищено від завалів, буреломів і приведено до стану парку. Таким чином, було створено типовий лісопарк, де феодал влаштовував полювання.

Детальніше »


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. М. Стойко, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


B.И. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин,

C.С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


С. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук,  доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


Г. М. РОШКО, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. А. ТРИБУН,  зав. відділом захисту лісу Карпатського філіалу Українського научно-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


І. І. ТУРЯНИН, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


C. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


B.І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


І. В. АРТЕМЧУК, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою ботаніки Чернівецького держуниверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


К. А. ТАТАРИНОВ, кандидат біологічних наук, доцент Львівського лісотехнічного інституту

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. А. ТРИБУН,  зав. відділом Карпатського філіалу Українського науково-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. П. СОВА, краєзнавець

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. А. ТРИБУН,  зав. відділом Карпатського філіалу Українського науково-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


П. П. СОВА, краєзнавець

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


Г. П. МІЛЛЕР, кандидат географічних наук, доцент Львівського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові


У 2010 році проводилося чергове базове лісовпорядкування в усіх державних підприємствах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, в тому числі в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”, три лісництва якого входять до складу Ужанського національного природного парку без вилучення земель у лісгоспу (Волосянківське, Жорнавське і Костринське). У двох останніх лісництвах таксацію лісу і обстеження природних комплексів проводив автор цієї статті.
Детальніше »


Неподалік від Ужгорода є живописне село Чертеж. Однією з найбільш відомих пам’яток цього села є старий дендропарк, закладений ще у 1848 році.

Детальніше »


Серед усіх парків Закарпаття цей дендрарій має виняткове наукове значення, бо на його території ведуться важливі дослідження інтродукованих рослин. Знаходиться вій поблизу села Коропця У горбистій місцевості, де раніше росли дубові та дубово-букові ліси. Площа дендрарію досить велика, близько 50 гектарів.

Детальніше »


Серед парків цього мальовничого міста виділяється великий міський сквер, що знаходиться на лівому березі річки Латориці. Сквер було закладено у 1920—1930 роках на площі 2,5 гектара. До того на березі річки росли малоцінні зарості верб, серед яких знаходились окремі городи і господарські будівлі. Сквер розташований на високій терасі Латориці, звідки відкриваються чудові краєвиди околиць міста і мальовничих горбів, покритих садами й лісами.

Детальніше »


Неподалік від Мукачева, у мальовничому місці на березі Латориці, розкинувся Берегварський дендропарк. Його було закладено ще в першій половині XIX ст. в урочищі Берегвар. Тут був старий дубово-буковий праліс, серед якого граф Шенборн вирішив побудувати мисливський замок. Тоді і було вперше реконструйовано насадження навколо замку. Ліс розчистили, залишивши найбільш старі й характерні дерева. Від замку у різні частини парку проклали широкі алеї. При їх створенні враховувався вертикальний рельєф місцевості. Тому парк має вигляд типового англійського гірського парку, спорудженого у ландшафтному стилі. Серпантин алей поділив територію на своєрідні терасовані ділянки, на яких розміщені насадження й окремі групи дерев.

Детальніше »


У підніжжя Чорної гори розкинулося місто Виноградів. Усе воно, наче сад. Навіть будинки в ньому ледь проглядають з-під зеленої піни насаджень. Але серед них найбагатшим є міський Парк ім. О. М. Горького. Він знаходиться в західній частині міста, займаючи там 5 гектарів.

Детальніше »


З цим парком пов’язана трагічна подія з історії селища Великий Березний. У першій половині XIX ст. від великої пожежі вигоріло майже все селище. У вогні зникли не лише будівлі й майно жителів, але й чимало людей, які не встигли врятуватись. Особливо постраждали старі й діти. Ще довго лежали згарища у центрі Великого Березного. Люди боялися селитися там. Тому і вирішили створити в центрі Великого Березного парк — пам’ятник на братській могилі односельчан.

Детальніше »


У гирлі приток Латориці, річок Піні та Дусині, знаходиться місто Свалява. В кінці XIX ст. було створено досить великий дендропарк, площа якого в ті часи становила 2,5 гектара.

Детальніше »


У місті Берегові є кілька невеликих парків і скверів, де зібрано чимало декоративних форм та інтродукованих видів рослин. Серед них виділяються два невеликих дендропарки, створених на базі колишнього саду. Цей сад, чи як його краще було б назвати тепер дендропарк, було закладено на початку XIX ст. Тоді він займав значну площу на північно-східній околиці міста. Дендропарк створювався, як і всі подібні парки того періоду, на базі природного лісу. Тут росли дубові ліси з домішкою інших широколистяних порід. Від них у наш час збереглися на території тільки кілька старих тополь чорних (осокорів), ясенів звичайних, липи широколисті та клени-явори. Таким чином, це був типовий лісопарк першої половини XIX ст.

Детальніше »


В селі Буштині Тячівського району у XIX ст. містилося центральне управління лісового господарства Марамороської котловини. Біля будинку управління, що знаходився біля гирла річки Тереблі, був заснований дендропарк на площі три гектари. Основна мета його створення полягала у спробі акліматизації інтродукованих видів дерев в умовах передгір’я Карпат. За оповіданнями старожилів тут було висаджено багато різноманітних інтродукованих і місцевих видів дерев. Однак місце для дендропарку було підібрано невдало: високий рівень ґрунтових вод, часті повені та скупчення холодного повітря в долині — привело до повного занепаду колекцій на цій території. Тепер уся площа колишнього дендропарку заросла тополями (білою та чорною), ясенами і вербами.

Детальніше »


У стародавньому гірському містечку Рахові найстарішим з парків є лісопарк «Буркут», закладений на західній околиці ще в середині XIX ст. («буркут» —це джерело з мінеральною водою).

Детальніше »


Чорна гора…

Вона виринає неподалік від закарпатського міста Виноградова, як жива згадка про вулканічну давнину.

Тільки до чого тут ковила, що в нашій уяві з дитинства зрослася зі степом?

Детальніше »


Сюди потрібно приїжджати навесні. Можна в березні, коли долина задивляється у весну очима підсніжників, можна в квітні, коли гойдаються на легенькому вітрі ніжні дзвоники білоцвіту. Та найкраще у травні, коли далеко простелиться нашому погляду біла скатерть. То зацвітає нарцис вузьколистий — білим-білим, аж холодним цвітом.

Детальніше »


Детальніше »


Детальніше »


Детальніше »


Закарпатська область географічне розташована на крайньому заході України, займає площу 12,8 тис. км2. Тут проживає 1 млн. 257 тис. чоловік або в середньому близько 100 чоловік на 1 квадратний кілометр.

Детальніше »


Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Закарпаття знаходиться в самому центрі Європи, тому тут протягом сотень років ведеться промислова експлуатація лісів. І як у Європі загалом, із середини 18 століття площі природних лісів тут скорочуються. У зв’язку з цим цілий ряд вчених – лісознавців розпочали активну роботу із вивчення та охорони залишків дикої природи. Уже в 1907 р. на південних мегасхилах гори Поп Іван Мармароський та у Стужиці створюються лісові резервати, а в 1912-1914 роках угорська лісова дирекція взяла під охорону невеликі Чорногірські ділянки пралісів на південно-захисних схилах Говерли.

Детальніше »


Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Відомий європейський еколог Маріо Броджі у статті „Чим для нас є праліси Закарпаття”, опублікованій 20.09.1999 р. у популярній швейцарській газеті „Моє Цюрхер цайтунг”, наголосив, що „для Федерального науково-дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) праліси та культурні ландшафти біосферного резервату на Закарпатті (Україна) є ідеальною базою для порівняння з актуальними в Швейцарії темами ведення лісового господарства та охорони природи і ландшафтів”. Але це лише один з аспектів практичної цінності пралісів. З наукової точки зору праліси є найбільш важливими для встановлення історії розвитку рослинного покриву у післяльодовиковий період, їх вивчення є необхідною передумовою для ведення лісового господарства на природних засадах, оскільки тільки вони можуть служити еталоном для формування біологічно стійких і високопродуктивних лісових угруповань. Екологічні процеси, що вибуваються тут, можуть, по суті, служити віртуальною моделлю для сталого лісокористування.

Детальніше »


Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Загальний підсумок досліджень показаний в таблиці 1, з якої видно, що далеко не всі площі стиглих і перестійних насаджень відповідали критеріям пралісів. Це стосується і Карпатського біосферного заповідника, до складу якого у свій час були включені ліси, де раніше проводилися господарські заходи. З таблиці видно також велику фрагментованість пралісів, які збереглися до наших днів. У трьох адміністративних районах Закарпаття загалом налічується 123 кластери пралісів, які включають 374 полігони з різними типами деревостанів. У кожному полігоні закладено постійну пробну площу, для кожної з яких складено детальний опис.

Детальніше »


Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Детальніше »


Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Детальніше »


Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Детальніше »


Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com