“Мармороське високогірне”, “Озірний-Бребенєскул” та “Великодоброньський” – кандидати до Міжнародного списку
Рамсарська конвенція (повна назва “Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів” була підписана в 1971 році у м.Рамсар, Іран. 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить в число 159 країн – Договірних сторін Конвенції. Зараз мережа водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні нараховує 33 угіддя загальною площею 676 251 га.
Детальніше »
Надання 9 новим водно-болотним угіддям міжнародного статусу
Міністерство екології та природних ресурсів надало на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження “Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення”. Проектом передбачено надання 9 новим водно-болотним угіддям міжнародного статусу, що сприятиме поліпшенню охорони цих територій, залученню коштів міжнародних фондів для їх розвитку та популяризації у якості природоохоронних об’єктів.
Детальніше »
БОТАНІЧНИЙ САД УЖГОРОДСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Це один з наймолодших центрів інтродукції рослин у Карпатах, закладений у 1946 році. Створення ботанічного саду в; Закарпатті — ще один з проявів піклування партії та уряду про науковий розвиток цього чарівного куточка радянської землі.
Детальніше »
Обстеження в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”
У 2010 році проводилося чергове базове лісовпорядкування в усіх державних підприємствах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, в тому числі в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”, три лісництва якого входять до складу Ужанського національного природного парку без вилучення земель у лісгоспу (Волосянківське, Жорнавське і Костринське). У двох останніх лісництвах таксацію лісу і обстеження природних комплексів проводив автор цієї статті.
Детальніше »
ДЕНДРОПАРК СЕЛА ЧЕРТЕЖ
Неподалік від Ужгорода є живописне село Чертеж. Однією з найбільш відомих пам’яток цього села є старий дендропарк, закладений ще у 1848 році.
Детальніше »
ДЕНДРАРІЙ МУКАЧІВСЬКОГО ЛІСОКОМБІНАТУ
Серед усіх парків Закарпаття цей дендрарій має виняткове наукове значення, бо на його території ведуться важливі дослідження інтродукованих рослин. Знаходиться вій поблизу села Коропця У горбистій місцевості, де раніше росли дубові та дубово-букові ліси. Площа дендрарію досить велика, близько 50 гектарів.
Детальніше »
ПАРКИ МІСТА МУКАЧЕВА
Серед парків цього мальовничого міста виділяється великий міський сквер, що знаходиться на лівому березі річки Латориці. Сквер було закладено у 1920—1930 роках на площі 2,5 гектара. До того на березі річки росли малоцінні зарості верб, серед яких знаходились окремі городи і господарські будівлі. Сквер розташований на високій терасі Латориці, звідки відкриваються чудові краєвиди околиць міста і мальовничих горбів, покритих садами й лісами.
Детальніше »
БЕРЕГВАРСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК
Неподалік від Мукачева, у мальовничому місці на березі Латориці, розкинувся Берегварський дендропарк. Його було закладено ще в першій половині XIX ст. в урочищі Берегвар. Тут був старий дубово-буковий праліс, серед якого граф Шенборн вирішив побудувати мисливський замок. Тоді і було вперше реконструйовано насадження навколо замку. Ліс розчистили, залишивши найбільш старі й характерні дерева. Від замку у різні частини парку проклали широкі алеї. При їх створенні враховувався вертикальний рельєф місцевості. Тому парк має вигляд типового англійського гірського парку, спорудженого у ландшафтному стилі. Серпантин алей поділив територію на своєрідні терасовані ділянки, на яких розміщені насадження й окремі групи дерев.
Детальніше »
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ПАРК ім. О. М. ГОРЬКОГО
У підніжжя Чорної гори розкинулося місто Виноградів. Усе воно, наче сад. Навіть будинки в ньому ледь проглядають з-під зеленої піни насаджень. Але серед них найбагатшим є міський Парк ім. О. М. Горького. Він знаходиться в західній частині міста, займаючи там 5 гектарів.
Детальніше »
ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК
З цим парком пов’язана трагічна подія з історії селища Великий Березний. У першій половині XIX ст. від великої пожежі вигоріло майже все селище. У вогні зникли не лише будівлі й майно жителів, але й чимало людей, які не встигли врятуватись. Особливо постраждали старі й діти. Ще довго лежали згарища у центрі Великого Березного. Люди боялися селитися там. Тому і вирішили створити в центрі Великого Березного парк — пам’ятник на братській могилі односельчан.
Детальніше »
СВАЛЯВСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК
У гирлі приток Латориці, річок Піні та Дусині, знаходиться місто Свалява. В кінці XIX ст. було створено досить великий дендропарк, площа якого в ті часи становила 2,5 гектара.
Детальніше »
БЕРЕГІВСЬКІ ПАРКИ
У місті Берегові є кілька невеликих парків і скверів, де зібрано чимало декоративних форм та інтродукованих видів рослин. Серед них виділяються два невеликих дендропарки, створених на базі колишнього саду. Цей сад, чи як його краще було б назвати тепер дендропарк, було закладено на початку XIX ст. Тоді він займав значну площу на північно-східній околиці міста. Дендропарк створювався, як і всі подібні парки того періоду, на базі природного лісу. Тут росли дубові ліси з домішкою інших широколистяних порід. Від них у наш час збереглися на території тільки кілька старих тополь чорних (осокорів), ясенів звичайних, липи широколисті та клени-явори. Таким чином, це був типовий лісопарк першої половини XIX ст.
Детальніше »
БУШТИНСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК
В селі Буштині Тячівського району у XIX ст. містилося центральне управління лісового господарства Марамороської котловини. Біля будинку управління, що знаходився біля гирла річки Тереблі, був заснований дендропарк на площі три гектари. Основна мета його створення полягала у спробі акліматизації інтродукованих видів дерев в умовах передгір’я Карпат. За оповіданнями старожилів тут було висаджено багато різноманітних інтродукованих і місцевих видів дерев. Однак місце для дендропарку було підібрано невдало: високий рівень ґрунтових вод, часті повені та скупчення холодного повітря в долині — привело до повного занепаду колекцій на цій території. Тепер уся площа колишнього дендропарку заросла тополями (білою та чорною), ясенами і вербами.
Детальніше »
РАХІВСЬКИЙ ЛІСОПАРК
У стародавньому гірському містечку Рахові найстарішим з парків є лісопарк «Буркут», закладений на західній околиці ще в середині XIX ст. («буркут» —це джерело з мінеральною водою).
Детальніше »
КОВИЛА – “ПРИМХЛИВА КІНОЗІРКА”
Чорна гора…
Вона виринає неподалік від закарпатського міста Виноградова, як жива згадка про вулканічну давнину.
Тільки до чого тут ковила, що в нашій уяві з дитинства зрослася зі степом?
Детальніше »
ДОЛИНА ХОЛОДНОГО ЦВІТУ
Сюди потрібно приїжджати навесні. Можна в березні, коли долина задивляється у весну очима підсніжників, можна в квітні, коли гойдаються на легенькому вітрі ніжні дзвоники білоцвіту. Та найкраще у травні, коли далеко простелиться нашому погляду біла скатерть. То зацвітає нарцис вузьколистий — білим-білим, аж холодним цвітом.
Детальніше »
ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСІВ ЗАКАРПАТТЯ.
Закарпатська область географічне розташована на крайньому заході України, займає площу 12,8 тис. км2. Тут проживає 1 млн. 257 тис. чоловік або в середньому близько 100 чоловік на 1 квадратний кілометр.
Детальніше »
ІСТОРИЧНА РЕМАРКА З ОХОРОНИ ТА ВИВЧЕННЯ ПРАЛІСІВ ЗАКАРПАТТЯ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Закарпаття знаходиться в самому центрі Європи, тому тут протягом сотень років ведеться промислова експлуатація лісів. І як у Європі загалом, із середини 18 століття площі природних лісів тут скорочуються. У зв’язку з цим цілий ряд вчених – лісознавців розпочали активну роботу із вивчення та охорони залишків дикої природи. Уже в 1907 р. на південних мегасхилах гори Поп Іван Мармароський та у Стужиці створюються лісові резервати, а в 1912-1914 роках угорська лісова дирекція взяла під охорону невеликі Чорногірські ділянки пралісів на південно-захисних схилах Говерли.
Детальніше »
ЦІННОСТІ ТА КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАЛІСІВ ЗАКАРПАТТЯ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Відомий європейський еколог Маріо Броджі у статті „Чим для нас є праліси Закарпаття”, опублікованій 20.09.1999 р. у популярній швейцарській газеті „Моє Цюрхер цайтунг”, наголосив, що „для Федерального науково-дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) праліси та культурні ландшафти біосферного резервату на Закарпатті (Україна) є ідеальною базою для порівняння з актуальними в Швейцарії темами ведення лісового господарства та охорони природи і ландшафтів”. Але це лише один з аспектів практичної цінності пралісів. З наукової точки зору праліси є найбільш важливими для встановлення історії розвитку рослинного покриву у післяльодовиковий період, їх вивчення є необхідною передумовою для ведення лісового господарства на природних засадах, оскільки тільки вони можуть служити еталоном для формування біологічно стійких і високопродуктивних лісових угруповань. Екологічні процеси, що вибуваються тут, можуть, по суті, служити віртуальною моделлю для сталого лісокористування.
Детальніше »
ПРАЛІСИ ЗАКАРПАТТЯ. ОГЛЯД РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Загальний підсумок досліджень показаний в таблиці 1, з якої видно, що далеко не всі площі стиглих і перестійних насаджень відповідали критеріям пралісів. Це стосується і Карпатського біосферного заповідника, до складу якого у свій час були включені ліси, де раніше проводилися господарські заходи. З таблиці видно також велику фрагментованість пралісів, які збереглися до наших днів. У трьох адміністративних районах Закарпаття загалом налічується 123 кластери пралісів, які включають 374 полігони з різними типами деревостанів. У кожному полігоні закладено постійну пробну площу, для кожної з яких складено детальний опис.
Детальніше »
ПРАЛІСИ ЗАКАРПАТТЯ. ЧОРНОГІРСЬКИЙ МАСИВ. ОПИС ЗА ОСНОВНИМИ ОРОГРАФІЧНИМИ ОДИНИЦЯМИ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Детальніше »
ПРАЛІСИ ЗАКАРПАТТЯ. МАРМАРОСЬКИЙ МАСИВ. ОПИС ЗА ОСНОВНИМИ ОРОГРАФІЧНИМИ ОДИНИЦЯМИ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Детальніше »
ПРАЛІСИ ЗАКАРПАТТЯ. СВИДОВЕЦЬКИЙ МАСИВ. ОПИС ЗА ОСНОВНИМИ ОРОГРАФІЧНИМИ ОДИНИЦЯМИ.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Детальніше »
