ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ДОВГОКРИЛІ (MACROCHIRES) ТА ДЯТЛИ (РІСАRІАЕ)
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНА ВОРОНОВІ (CORVIDAE)
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ШПАКОВІ (STURNIDAE), ІВОЛГОВІ (ORIOLIDAE), В’ЮРКОВІ (FRINGILLIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ТКАЧИКОВІ (PLOCEIDAE), ВІВСЯНКОВІ (EMBERIZIDAE), ЖАЙВОРОНКОВІ (ALAUDIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ПЛИСКОВІ (MOTACILLIDAE), ПИЩУХОВІ (CERTHIIDAE), ПОВЗИКОВІ (SITTIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ СИНИЦЕВІ (PARIDAE), ТОВСТОДЗЬОБІ СИНИЦІ (PARADOXORNITHIDAE), КОРОЛЬКОВІ (REGULIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ СОРОКОПУДОВІ (LANIIDAE), ОМЕЛЮХОВІ (BOMBYCILLIDAE), МУХОЛОВКОВІ (MUSCICAPIDAE), СЛАВКОВІ (КРОПИВ’ЯНКОВІ) (SYLVIIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ДРОЗДОВІ (TURDIDAE), ТИНІВКОВІ (PRUNELLIDAE), КРОПИВНИКОВІ (TROGLODYTIDAE), ЛАСТІВКОВІ (HIRUNDINIDAE).
ПЕРЕЛІК ВИДІВ ТВАРИН, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
КОРОТКИЙ ВИЗНАЧНИК АМФІБІЙ І РЕПТИЛІЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ УРСР. ЯК КОРИСТУВАТИСЬ ВИЗНАЧНИКОМ
КОРОТКИЙ ВИЗНАЧНИК АМФІБІЙ І РЕПТИЛІЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ УРСР. ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДІВ ХВОСТАТИХ АМФІБІЙ (РІЗНОГО ВІКУ).
КОРОТКИЙ ВИЗНАЧНИК АМФІБІЙ І РЕПТИЛІЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ УРСР. ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДІВ БЕЗХВОСТИХ АМФІБІЙ.
КОРОТКИЙ ВИЗНАЧНИК АМФІБІЙ І РЕПТИЛІЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ УРСР. ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЛИЧИНОК (ПУГОЛОВКІВ) БЕЗХВОСТИХ АМФІБІЙ.
КОРОТКИЙ ВИЗНАЧНИК АМФІБІЙ І РЕПТИЛІЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ УРСР. ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІКРИ БЕЗХВОСТИХ АМФІБІЙ.
КОРОТКИЙ ВИЗНАЧНИК АМФІБІЙ І РЕПТИЛІЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ УРСР. КЛАС ПЛАЗУНИ – REPTILIA
Міфи та легенди про собак народів Африки.
У міфах багатьох народів собаці відводиться роль посередника між мешканцями на землі та потойбічними силами. Переконавшись в унікальній гостроті органів нюху собак, люди припускали, що собаки можуть бачити привидів та передбачати наближення смерті людини.
Міфи та легенди Сходу про собак.
Собаку ніколи не вважали звичайною твариною, людина визначила їй особливе місце у своїх повір’ях, склавши чимало легенд та міфів.
Собака у древньогрецьких та римських міфах і легендах.
За переказами давньогрецькі собаки врятували від ворогів місто Коринф. П’ятдесят собак охороняли цитадель. В одну з ночей, коли внутрішній гарнізон спав, припливла ворожа флотилія, на підступах до міста зав’язався бій із псами, вірними охоронцями. Допомога людей приспіла, коли в живих залишилася лише одна собака по кличці Сотер. Ворог був розбитий, а цитадель врятована. Сотер же ж отримав в нагороду за свою хоробрість срібний нашийник з написом ” Сотер – захисник та рятівник Коринфа”. На його честь спорудили мармуровий пам’ятник.
КАРПАТСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК — ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ.
С.М. Стойко
Карпати належать до тих небагатьох гірських регіонів нашого континенту, де ще до сьогоднішнього дня збереглись на значній площі екосистеми, які мають виняткове наукове та культурно-освітнє значення як еталони первісної природи.
ЗАРАЖЕННЯ ВІДКРИТИХ ВОДОЙМ ЗБУДНИКАМИ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ.
Р.Й.Гріщенко, Н.В. Колюбакіна
Відкриті водойми використовуються для водопостачання, спортивних, оздоровчих та господарських цілей. У той же час до них скидаються стічні води господарсько-побутового і промислового характеру. Крім того, водойми забруднюються при пранні білизни, митті різноманітних побутових речей, а також поверхневими грунтовими стоками, значними в період злив та розтавання снігу. Детальніше »
ЕНТОМОФАУНА ЗАПОВІДНИКА «УГОЛЬКА» Й ШЛЯХИ РЕГУЛЯЦІЇ ШКІДЛИВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМАХ.
И. М. ПОГОРІЛЯК, Ф. М. ГОЛУБКА
Ліси Закарпаття щорічно дають понад півтора мільйона кубометрів цінної деревини бука, ялини, дуба. Щоб зберегти для майбутніх поколінь окремі найбільш типові і найменш змінені людиною ландшафти Українських Карпат великого народногосподарського, оздоровчого і естетичного значення, організовано заповідники.
ВПЛИВ ОТРУТОХІМІКАТІВ НА ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМОВАХ.
А.А. ГВОЗДАК
Хімічні методи широко застосовуються для боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур, лісів, садів, парків. У практику вводяться нові інсектициди, а вчені працюють над створенням ще ефективніших препаратів. Разом з тим збільшується небезпечність отруєння диких корисних тварин на ділянках, які обробляються отрутохімікатами. Детальніше »
ЗНАЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ТУРУНІВ.
В.І. ПОНОМАРЧУК
Серед твердокрилих комах туруни (Carabidae) — одне з найпоширеніших і багатих видами родин. На Закарпатті виявлено 366 видів турунів. Окремі їх види мають немаловажне значення тому, що є одними з головних грунтових мешканців культурних ландшафтів. Більшість видів — активні хижаки, що знищують шкідливих комах і молюсків (види родів Carabus, Calosoma, Cychrus та ін.).
ФЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛИСТОГРИЗУЧИХ КОМАХ – ШКІДНИКІВ ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕНЬ МУКАЧІВСЬКОГО РАЙОНУ.
І. Д. КАЧУР
У більшості господарств Мукачівщини садівництво є однією з провідних галузей сільськогосподарського виробництва. Тут створено п’ять спеціалізованих радгоспів по вирощуванню плодових культур і винограду.
ПИЛЬЩИКИ – ШКІДНИКИ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР.
І. I. БОКОТЕЙ
В умовах Закарпаття ягідні рослини ростуть в лісах у дикому стані, а також культивуються. їх плоди люди споживають переважно свіжими, у сирому вигляді та сушеними. З них виготовляють варива, соки та кондитерські вироби. Ягоди малини, суниці та чорної смородини за своїми властивостями лікувальні. Ягідні культури — хороші медоноси. Не випадково, в останні роки в господарствах площі під ними невпинно розширюються.
ХИЖІ НАПІВТВЕРДОКРИЛІ ТА ЇХ КОРИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ.
Г. М. РОШКО
Площі під плодовими насадженнями зони Карпат останнім часом збільшуються. Але врожайність садів подекуди ще не висока. Одним із факторів підвищення врожаїв є захист садів від шкідників та хвороб.
БДЖОЛИНІ – ЗАПИЛЮВАЧІ СЛИВОВИХ КУЛЬТУР.
І. О. ВІХАНСЬКА
Важливе значення у підвищенні врожайності плодових дерев має перехресне запилення. Головними запилювачами є медоносні бджоли, але значну роль відіграють і дикі бджолині. Серед них багато видів, які, крім плодових культур, запилюють й інші сільськогосподарські рослини, в тому числі й кормові бобові трави.
ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ, КОРИСТЬ І ОХОРОНУ КАЖАНІВ.
Ю. І. КРОЧКО
Кажани як єдиний ряд ссавців, що пристосувався до активного польоту, представляють великий інтерес. Але, незважаючи на певне теоретичне і практичне їх значення, питання їх кількості, охорони й приваблювання в умовах зони Карпат вивчені недостатньо.
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН ДЕЯКИХ ПЕЧЕР ТА ПІДЗЕМЕЛЬ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Ю.І. КРОЧКО
Закарпаття багате на природні та штучні печери і підземелля. Це обумовлено своєрідною геологічною структурою Карпатських гір, а також господарством і економікою області. Розвиток однієї з провідних галузей економіки краю — виноградарства — потребує великої кількості підвалів і підземель. Утворенню їх сприяло також і видобування каоліну, залізної руди, мармуру та інших корисних копалин у минулому і тепер.
ВИВЧЕННЯ КРОВІ РИБ, ЗАРАЖЕНИХ ПАРАЗИТАМИ.
А.В. БОРШОШ
Ставкове рибництво на Закарпатті стало перспективною галуззю народного господарства. Завдяки створенню хороших умов для розведення риби на десятий рік функціонування рибоводних ставків річна продуктивність форелевих господарств досягла 40—50 ц, коропових — 1400—1800 ц. Разом з тим, внаслідок застосування інтенсивних способів розведення риби посилилась загроза її масових захворювань та загибелі. Детальніше »
ЗНАЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ЗЕМНОВОДНИХ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ.
В.О. КУШНІРУК, М. І ЩЕРБАНЬ
Щоб правильно оцінити значення земноводних у природі та господарській діяльності людини, необхідно глибоко вивчити їх біологію. Адже переважна більшість земноводних живиться безхребетними, насамперед комахами, серед яких багато шкідників сільського та лісового господарства. Між тим, питання біології, поширення та практичного значення земноводних в західних областях України вивчені ще недостатньо.
КОЛИВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ССАВЦІВ У КАРПАТАХ.
І.І. ТУРЯНІН
Вивчення динаміки чисельності ссавців у Карпатах актуальне. Установлення часу й причин зростання і зменшення чисельності звірів дає можливість заздалегідь передбачити зміни і спрямувати зусилля на охорону корисних тварин, регулювати інтенсивність їх промислу, посилити боротьбу з шкідниками. Між тим, літературні відомості про коливання чисельності ссавців та інших тварин у Карпатах обмежені.
ДО ЕКОЛОГІЇ ЛІСОВОГО КОТА В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ.
I. I. ТУРЯНІН
Кіт лісовий Felis silvestris silvestris Schreber, 1777 не рідкісний у Карпатах, проте його поширення і господарське значення вивчені недостатньо. Напевно, тому за останні 50 років ставлення до цього хижака кілька разів мінялось: до 1947 р. кота знищували як шкідливого хижака, в 1948—1954 рр. його охороняли як рідкісного і вимираючого, з 1955 р. на кота існує регулярний промисел. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне опублікувати наші матеріали і результати спостережень щодо цього звіра, зібрані у Карпатах протягом 20 років (1952— 1971). Ми дослідили понад 60 особин лісового кота, вивчили його живлення, поведінку в різні сезони року, поширення тощо. Детальніше »
ПОШИРЕННЯ, ОХОРОНА ТА ЗНАЧЕННЯ БЕЗХВОСТИХ ЗЕМНОВОДНИХ.
М. І. ЩЕРБАНЬ
У даній статті ми детально зупинимось на біології, поширенні, практичному значенні та охороні трьох видів безхвостих земноводних: часничниці звичайної, ропухи сірої і ропухи зеленої як найбільш корисних.
ПРО ЗНАЧЕННЯ ПТАХІВ РОДИНИ ВОРОНОВИХ.
Ю.І. МАТЕЛЕШКО
Деякі воронові через свою чисельність і поселення поблизу людини заслуговують великої уваги. До числа таких видів належать сіра ворона і сорока (Corvus соrone L.). Але вказані види в Закарпатській області мало досліджені. Детальніше »
ВИКОРИСТАННЯ ATPAKTAHTIB ДЛЯ ПРИВАБЛЮВАННЯ КОРОЇДІВ.
А А. ГІРІЦ, I. В. СМОЛАНКА, А. С МИКИТЧИН, І. М. БАЛОГ
Комахи можуть по запаху швидко знаходити джерело поживи, певні кормові рослини та особин іншої статі. Тому пастки з цими речовинами можна використовувати для сигналізації масового розмноження шкідників. При цьому принади комбінуються з інсектицидами, а також для винищення шкідників застосовуються стерильні самці.
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com