Собаку ніколи не вважали звичайною твариною, людина визначила їй особливе місце у своїх повір’ях, склавши чимало легенд та міфів.

У східних країнах існує легенда про походження собаки породи хорт: “Одного разу цар Соломон, згідно велінню, отриманому від Бога, наказав усім тваринам зібратися на загальне зібрання, на якому кожна з них могла б висловити свої потреби та побажання й взамін вислухати наказ Творця, як ставиться один до одного. За покликом царя зібралися на з’їзд всі звірі за винятком їжака. Розгніваний таким непокорою цар звернувся до них з питанням – не викличеться чи хто-небудь відправитися на пошук неслуха. Знайшлося всього два мисливця: кінь та собака. Кінь сказав: “Я знайду непокірного, я вижену його з лігва, але я не в змозі буду взяти його – для цього занадто великий мій зріст й до того ж ніздрі мої не захищені від уколів їжакових голок”. Собака ж заявила:”Мені не страшні колючі голки, але моя морда занадто товста, і я буду не в змозі просунути її в лігво їжака в разі, якщо він сховається туди перш, ніж я схоплю його”.

Вислухавши це, пророк промовив: “Так, ви праві. Але я не хочу спотворювати коня, зменшуючи його зріст, це було б дуже поганою нагородою за його старанність та покору. Краще ж я додам краси собаці, щоб нагородити її за висловлене прагнення”.

Сказавши це, цар взяв морду тварини обома руками й до тих пір гладив її, поки вона не зробилася зовсім тонкою та загостреною. Тоді всі присутні побачили, що собака перетворилася на стрункого витонченого хорта. Обидва добровольці негайно пустилися на пошуки й незабаром перед царем постала вперта тварина. Цар Соломон був дуже задоволений, їжака суворо покарав, а до коня та собаки висловив особливу милість: “Відтепер ви будете супутниками людини та першими після нього перед обличчям Бога”.

Добре ставлення людини до свого чотириногого товариша має дуже глибоке коріння на Сході. “Розумом собаки тримається світ” – так говориться в “Авесті”, найдавнішим релігійному та культурному пам’ятнику Сходу, збірнику пісень, легенд та священних книг. В “Авесті” багато й докладно говориться про собак, встановлюються досить суворі покарання за погане ставлення до цієї тварини. “Собака – сторож і друг, даний тобі… Вона не просить у тебе ні одягу, ні взуття. Вона допомагає тобі ловити здобич, вона вартує твоє майно, вона тішить тебе під час твоєї дозвілля. Горе тому, хто її образить або пошкодує для неї здорової їжі. Душа такої людини після смерті буде блукати вічно в самоті: навіть собака не вийде до неї назустріч”.

Tags: міфи, собаки