Охорона навколишнього середовища — одна з центральних проблем сучасності, важлива державна і громадська справа. Виконуючи рішення XXIV з’їзду КПРС, четверта сесія восьмого скликання Верховної Ради СРСР розглянула питання «Про заходи по дальшому поліпшенню охорони природи та раціональному використанню природних ресурсів» і ухвалила відповідну постанову. В цьому документі — втілення материнської турботи партійних і державних органів нашої країни за долю природи, за збереження і розумне використання її багатств. Радянський народ свідомий того, що від стану охорони і раціонального використання природних ресурсів залежать могутність Вітчизни, добробут і здоров’я людини, дальший прогрес суспільства.

Серед ряду наукових проблем охорони природи, які розв’язуються тепер нашим народом, на порядку денному постало питання про створення наукових основ охорони та перетворення природи з метою поліпшення навколишнього середовища. Тому виключно важливого значення набуває облік кількості і якості природних ресурсів, планове раціональне їх використання, організація надійної і науково обґрунтованої охорони природних ресурсів, розвиток дослідницької роботи з проблем природокористування, пропаганда питань охорони природи.

Настав час озброїти кожного робітника і хлібороба, лісоруба, техніка й інженера, врешті-решт, кожну людину відповідними знаннями, щоб допомогти зрозуміти, що навколишнє середовище: земля, повітря, води, рослинний і тваринний світ — вичерпні, а тому необхідно обачно поводитися з ними. Виникла невідкладна проблема навчити кожну людину, як це треба робити. Широка пропаганда знань про природу та наукових основ, використання її багатств, прищеплення любові до неї, широкий розмах руху «За ленінське ставлення до природи» — нелегке, але дуже актуальне і благородне завдання.

Природа Карпат являє великий інтерес для спеціалістів різних профілів: флористів, зоологів, геологів. Адже тут зростає – понад 2 тисячі видів тільки судинних рослин — більше половини усього видового складу флори України. Багата і різноманітна фауна Карпат. Гірський рельєф обумовив чітко виявлений вертикальний розподіл рослинності. Це дає підстави вважати Карпати своєрідною зеленою лабораторією для біологічної науки.

Рослинні ресурси Карпат мають велике народногосподарське значення. Все ширше і раціональніше використовуються природні ресурси, створюються наукові основи їх охорони і відновлення.

У природі окремі її елементи знаходяться у складному взаємозв’язку. Порушення однієї з ланок цього комплексу веде до небажаних змін. Тому при втручанні людини у природу завжди треба мати на увазі цей діалектичний взаємозв’язок.

У збірнику, що пропонується читачеві, автори наводять результати наукових досліджень, спостережень з окремих питань охорони живої і неживої природи Українських Карпат. Тут і питання лісівництва, лісовикористання, луківництва, вилив хімізації тощо.

«Ми повинні, — сказано у постанові четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради СРСР, — нейтралізувати шкідливі для природи і людини побічні явища господарської діяльності».

Автори книжки — науковці біологічного факультету Ужгородського держуніверситету, працівники Закарпатської лісодослідної станції та Державного природознавчого музею АН УРСР у м. Львові, спеціалісти комбінату «Закарпатліс», Закарпатської інспекції по охороні природи, відомчих державних інспекцій, вчителі — ентузіасти охорони природи Карпат — у своїх статтях порушують окремі проблеми охорони фауни та флори Українських Карпат, розглядають чергові завдання охорони природних екосистем, важливі питання лісівництва, луківництва тощо. Книжка стане у пригоді працівникам лісового господарства, науковцям, вчителям і студентам, туристам, кожному, хто цікавиться і любить природу.

Написана книжка на громадських засадах членами Товариства охорони природи.

Редколегія

Джерело: Про охорону природи Карпат. Ужгород: Карпати, 1973.