ЗАХИСНА РОЛЬ КАРПАТСЬКИХ ЛІСІВ. ГІРСЬКІ ЯЛИНОВІ, БУКОВО-ЯЛИЦЕВО-ЯЛИНОВІ ТА БУКОВІ ЛІСИ.
ЗАХИСНА РОЛЬ КАРПАТСЬКИХ ЛІСІВ. ҐРУНТОЗАХИСНІ ЛІСИ НА СИЛЬНОКАМ’ЯНИСТИХ ТА ОБРИВИСТИХ СХИЛАХ.
ЗАХИСНА РОЛЬ КАРПАТСЬКИХ ЛІСІВ. ВПЛИВ ГІРСЬКИХ ЛІСІВ НА АТМОСФЕРНІ ОПАДИ ТА ВОЛОГОЗАТРИМУЮЧА РОЛЬ ЛІСОВОГО ЗАСЛОНУ.
ЗАХИСНА РОЛЬ КАРПАТСЬКИХ ЛІСІВ. ВПЛИВ ЛІСОВОГО ПОКРИВУ НА ФОРМУВАННЯ СТОКУ З ГІРСЬКИХ СХИЛІВ.
ЗАХИСНА РОЛЬ КАРПАТСЬКИХ ЛІСІВ. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТОКУ З ГІРСЬКИХ СХИЛІВ КАРПАТ, ВКРИТИХ СТИГЛИМИ БУКОВИМИ ДЕРЕВОСТАНАМИ.
ЗАХИСНА РОЛЬ КАРПАТСЬКИХ ЛІСІВ. ВПЛИВ ГІРСЬКИХ ЛІСІВ КАРПАТ НА СНІГОНАГРОМАДЖЕННЯ, СНІГОТАНЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ВЕСНЯНОГО ПАВОДКОВОГО СТОКУ.
ЗАХИСНА РОЛЬ КАРПАТСЬКИХ ЛІСІВ. ВПЛИВ ГІРСЬКИХ ЛІСІВ НА ФОРМУВАННЯ ТВЕРДОГО СТОКУ, ПОПЕРЕДЖЕННЯ СЕЛЕВИХ ПОТОКІВ ТА ІНШИХ СТИХІЙНИХ ЯВИЩ.
ПЛАН УПРАВЛІННЯ РІЧКОВИМ БАСЕЙНОМ ТИСИ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
Підземне царство ресторану«Скала»
Цей заклад з приємною ностальгією згадує, мабуть, усе старше покоління обласного центру Закарпаття міста Ужгорода, оскільки не було за радянських часів ресторану більш оригінального, ніж «Скала».
ПРО ОХОРОНУ ЗАПОВІДНИХ УРОЧИЩ − НЕВІД’ЄМНОГО ЕЛЕМЕНТА МЕРЕЖІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗАКАРПАТТЯ (НА ПРИКЛАДІ БУШТИНСЬКИХ ДІБРОВ − СВІДКІВ ЛЬОДОВИКОВОЇ ЕПОХИ)
Комендар В. І., доктор біологічних наук, професор, член наукової ради Закарпатської обласної організації ВЕЛ
Мигаль А. В., кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, член наукової ради Закарпатської обласної організації ВЕЛ, Міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем Ужгородського національного університету
У мережі природно-заповідних територій України вагому роль відіграють заповідні урочища − лісові ділянки, степові, болотні та інші природні комплекси, виділені з метою їх збереження в природному стані з усією сукупністю компонентів. Однією з основних умов при виділенні площі заповідних урочищ є дотримання природних меж ландшафтів, які беруть під охорону.
БОТАНІЧНІ СКАРБНИЦІ КАРПАТ.
Зміст
НАШ ДІМ — ПЛАНЕТА АБЕТКА ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА
СТАНОВЛЕННЯ КАРПАТСЬКИХ ПАРКІВ
БОТАНІЧНИЙ САД ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ЧЕРНІВЕЦЬКІ ПАРКИ
ПАРК КУЛЬТУРИ Й ВІДПОЧИНКУ ІМ. М. І. КАЛІНІНА
ПАРК ДИТЯЧОГО ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОГО САНАТОРІЮ В САДГОРІ
ДЕНДРОПАРК СТОРОЖИНЕЦЬКОГО ЛІСНОГО ТЕХНІКУМУ
ДЕНДРОПАРК БЕРЕГОМЕТСЬКОЇ РАЙОННОЇ ЛІКАРНІ
ПАРК КУЛЬТУРИ І ВІДПОЧИНКУ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА
ДЕНДРАРІЙ КАРПАТСЬКОГО ФІЛІАЛУ УКРНДІЛГА
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ПОЛЕ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ
ПАРКИ КОЛОМИЇ
ПАРК КУЛЬТУРИ І ВІДПОЧИНКУ ІМ. С. М. КІРОВА В КОЛОМИЇ
ПАРК ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА В КОЛОМИЇ
БОТАНІЧНИЙ САД УЖГОРОДСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ДЕНДРАРІЙ МУКАЧІВСЬКОГО ЛІСОКОМБІНАТУ
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ПАРК ім. О. М. ГОРЬКОГО
ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК
ПЕРЛИНИ ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА
БОТАНІЧНИЙ САД ім. АКАДЕМІКА О. В. ФОМІНА
БОТАНІЧНИЙ САД АКАДЕМІЇ НАУК УРСР
ЦЕНТРАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ГРУЗІЇ
КОРОЛІВСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД У К’Ю
Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.
ПІШОХІДНІ МАРШРУТИ О. ЯМАЛОВА
- КАМ’ЯНИЦЯ – ПЛІШКА
- КНЯГИНЯ – ХРЕБЕТ СТІНКА
- ЛУМШОРИ – ОЗЕРО КОМСОМОЛЬСЬКЕ
- ЛУМШОРИ – ЛЮТЯНСЬКА ГОЛИЦЯ
- ЛУМШОРИ – ПОЛОНИНА РУНА
- ЛУМШОРИ – ПОЛОНИНА РУНА – ГОСТРА – ЖДЕНІЄВО
- СТУЖИЦЯ – КРЕМІНЕЦЬ
- РУСЬКИЙ МОЧАР – ХРЕБЕТ ЯВІРНИК
- СІЛЬ – ХРЕБЕТ ЯВІРНИК
- СІМЕР – ХРЕБЕТ СИНАТОРІА
- НЕВИЦЬКЕ – СИНАТОРІА – ПЕРЕЧИН
- НЕВИЦЬКЕ – АНТОЛОВЕЦКА ПОЛЯНА
- НЕВИЦЬКЕ – СОКОЛИНІ СКАЛИ
- ПЕРЕЧИН – СОКОЛИНІ СКАЛИ
- ВОРОЧЕВО – СВІТИЛЬНИК
- СИНЯК – ОБАВСЬКИЙ КАМІНЬ
- ОСІЙ – СМЕРЕКОВИЙ КАМІНЬ
- ОСІЙ – БУЖОРА
- ЩЕРБОВЕЦЬ – ПІКУЙ
- ПОДОБОВЕЦЬ – ГОРА СТОЙ
- ВОЛОВЕЦЬ – ТЕМНАТИК – СТОЙ
- ВОЛОВЕЦЬ – ТЕМНАТИК
- ЗАПЕРЕДІЛЬЯ – ПОЛОНИНА БОРЖАВА
- ДІЛОВЕ – ПІП ІВАН
- БОГДАН – ГОВЕРЛА
- БОГДАН – ЧОРНА ГОРА
- ЛАЗЕЩИНА – ХРЕБЕТ ЧОРНА ГОРА
- ЛАЗЕЩИНА – ПЕТРОС
- ЯСІНЯ – КОЛОЧАВА
- ДРАГОБРАТ – БЛИЗНИЦЯ
- КОЛОЧАВА – УСТЬ ЧОРНА
- УСТЬ ЧОРНА – КОЛОЧАВА
ХУСТ НАД ТИСОЮ
З М І С Т
ПЕЧЕРА МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ (Легенда)
Джерело: Хуст над Тисою . Бокор: Ужгород, 1992
ЗАМОК У НЕВИЦЬКІМ
Високо над Ужем, на стрімкій горі, що поросла зеленим буковим гущаком, мовчазно здіймаються вищерблені часом і негодою стіни Невицького замка. Ці невмирущі свідки середньовічного лицарства увібрали в себе багатий відгомін жорстокості феодалізму, народних мук і гордості справедливих боїв проти свавілля та експлуатації. Той відгомін навіяв чимало легенд про Невицький замок, про його будівництво, про жорстоких володарів. Ось одна з них.
ЛЕГЕНДИ ЗАКАРПАТТЯ
Ще на початку XI ст. угорські феодали захопили закарпатські землі, відірвавши їх від рідного кореня — Київської Русі. А в другій половині XVIII ст. наш край опинився в межах Габсбурзької монархії. У 1918 р. ця клаптикова імперія розпалась, але імперіалістична Антанта, налякана Великою Жовтневою соціалістичною революцією, зневажаючи волю й права українського населення, віддала Закарпатську Україну буржуазній Чехословаччині. «Санітарним коридором» імперіалісти сподівалися відгородитися від революції.
ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. ЛІСОТИПОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ.
ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. ЛІСОТИПОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ.
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com