ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. ОЗНАКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ.
Для визначення типологічних одиниць використовують сукупність ознак, які в певній мірі відображають тісний зв’язок між рослинністю і умовами місцезростання. Чим більше ознак використовується, тим повніше і правильніше буде визначення типологічної одиниці.
Всі ознаки, якими можна користуватися при визначенні типів, важко перерахувати. При кожному дослідженні типів виявляються все нові і нові ознаки і закономірності в найрізноманітніших проявах життя лісу, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і тому можуть бути використані при визначенні одиниць. Наприклад, при встановленні типу лісорослинних умов чи типу лісу за деревостаном визначаємо склад і продуктивність (бонітет) насадження. Рівночасно можна виявити, що зміни лісорослинних умов проявляють ся не тільки у складі і запасі деревостану. Очевидними є зміни у формі стовбура, формі крони, кольорі і характері кори, характері кореневих систем, тощо. Багаточисельні і важливі деталі можна спостерігати також у характері рельєфу, особливостях ґрунту, в складі і розвитку трав’яного покриття чи підліску. Нарешті, ці деталі можна спостерігати у зміні лісової фауни, хворобах і шкідниках лісу, тощо. Зараз використовується тільки частина згаданих ознак, але при подальшому дослідженні типів у природі кожний спостережливий лісівник може їх виявити і належним чином застосувати у своїй діяльності.
Таблиця 14. Ознаки для визначення типологічних одиниць
| Керівні ознаки | Допоміжні ознаки |
| 1. Рослинність:
– деревостани; – підлісок; – трав’яне покриття. |
1. Генетичний тип ґрунту:
– механічний склад ґрунту; – потужність ґрунту; – хімічний склад ґрунту; – глибина ґрунтових вод; – материнська порода. |
| 2. Склад і продуктивність (бонітет) деревостану | 2. Рельєф:
– висота над рівнем моря (вертикальна зональність); – експозиція; – крутість схилу; – форма схилу. |
| 3. Ареали деревних порід (клімат) |
Д.В. Воробйов (1953) розділяє ознаки, які слугують для визначення типологічних одиниць, на дві категорії: керівні і допоміжні
Для зручності та з деякими доповненнями вони зведені у таблицю (табл.14).
При визначенні типу в менш порушеному лісі використовують всі ознаки, які контролюють та підтверджують один одного. Проте, в багатьох випадках рослинність може бути настільки сильно пошкодженою випасанням худоби, пожежами, рекреаційними навантаженнями, рубками лісу та іншими явищами, що на ділянці відсутні керівні ознаки. У таких випадках ми змушені використовувати тільки допоміжні ознаки, які, безумовно, мають тісний взаємозв’язок з непорушеними ділянками лісу.
Наступна стаття
Коментувати