Назва виду Вертикальне поширення Статус пояс де зустрічається Ссавці Бурозубка альпійська * III, IV, V 2, 3, 5, 6 Рідкісний Кутора мала * II, III, IV, V 1, 2, 3, 4, 8 » Білозубка білочерева І. II, III 1, 2 Звичайний Білозубка мала І, ІІ, III 1, 2 Рідкісний Їжак звичайний І, II, III 1, […]
Назва виду Ендемізм Умови зростання Статус географічні екологічні Айстра альпійська * V 7 Рідкісний Аконіт буковинський СK III, IV 2, 3 » Аконіт волотистий СК IV 3 » Аконіт Госта П-СК IV, V 3, 7 » Аконіт Дегена П-СК V 3, 5 » Аконіт Жакена * СК V 7 » Аконіт маленький П-СК V 5, […]
Великі туристичні й екскурсійні можливості Закарпаття обумовлені багатьма чинниками. Численні пам’ятки історії та архітектури, пов’язані з багатовіковою боротьбою трудящих за соціальне й національне визволення та возз’єднання з Радянською Україною, мальовничі гори й полонини, оточені просторими хвойними та листяними лісами, прекрасні сади й виноградники, цілющі мінеральні джерела, м’який клімат, зручні автомобільні, залізничні та повітряні шляхи сполучення […]
Історичний аналіз розвитку заповідної справи свідчить, що ідея поєднання охорони цінних природних територіальних комплексів з використанням їх суспільно корисних рекреаційних та інших цінностей виявилась прогресивною, стала популярною і економічно вигідною. Тому в нашій країні, крім зелених і курортних зон та лісопарків, які створюються навколо великих міст і санаторно-курортних комплексів, тепер розширюється мережа національних парків. У […]
В Углянському лісництві Тячівського району знаходиться печера Дружба. Глибина її – 50 м. Зі стелі звисають сталактити, знизу наростають сталагміти, по дну протікає струмок. Цікава в геологічному й геоморфологічному відношеннях. На цій же території під охороною знаходиться і печера Перлина, де, окрім сталактитів, знайдено пізоліти – печерні перлини. Ці округлої форми утворення ростуть подібно до […]
Це територіально невеликі ділянки або об’єкти, наприклад, окремі дерева або їх біогрупи, мальовничі скелі, мінеральні джерела, водоспади тощо. Вони оголошуються заповідними з метою охорони рідкісних природних явищ, що мають науково-природне, історико-меморіальне, естетичне, здебільшого місцеве та регіональне значення. Гора Високий Камінь (22 га) – пам’ятка природи республіканського значення. Знаходиться на території Нижньоворітського та Підполозького лісництв Воловецького […]
Заказники природи як постійні, так і тимчасові, – заповідні угіддя, які вилучаються з господарського користування для охорони окремих компонентів природних екосистем і створення сприятливих умов для відновлення біологічних ресурсів. Регульоване господарське користування в них можливе, якщо воно не впливає негативно на об’єкт або природний ресурс, що охороняється. На території Закарпаття створено мережу державних заказників республіканського […]
Заповідники являють собою особливо цінні в науково-природничому й культурно-освітньому відношеннях порівняно великі, не змінені або мало змінені господарським впливом природні територіальні комплекси, які назавжди виключені з господарського користування. У 1968 році в області створено Карпатський державний заповідник, що займає площу 12706,5 га. Він складається з трьох цікавих у біогеографічному відношенні заповідних масивів – Чорногірського, Угольсько-Широколужанського […]
Одним з важливих народногосподарських завдань у час зростаючого техногенного впливу на біосферу і її ресурси є охорона природних ландшафтів, спрямована на підтримання екологічної стабільності у навколишньому середовищі та збереження генофонду рослинного й тваринного світу, що є запорукою нормального функціонування природних екосистем. Для нашої республіки з характерними рівнинними, надто окультуреними ландшафтами степової і лісостепової зон, охорона […]
Наявність величезної гідромінеральної бази стала основою створення санаторно-курортних закладів в Українських Карпатах. Тут відкрито мінеральні джерела різних типів і бальнеологічних груп, які зустрічаються в інших районах Радянського Союзу, а також у Західній Європі. Знайдено близько 500 мінеральних джерел, значні запаси озокериту та лікувальних грязей. Про цілющі мінеральні джерела відомо здавна. Жителі користувались мінеральною водою довільно, […]
Сучасна фауна ссавців Закарпатської області нараховує 75 видів, підвидів, форм і різновидностей комахоїдних, рукокрилих, хижих, зайцеподібних, гризунів та парнокопитних. З комахоїдних звірів у всіх вертикальних зонах поширений кріт: на низовині, в передгір’ях, у річкових долинах – крупним південний кріт, у субальпійській зоні – дрібний. Бурозубки звичайна й мала в усіх лісах і в субальпійському поясі. […]
На Закарпатті нараховується 280 видів, підвидів і форм птахів, з них гніздові становлять 44%, осілі – 23, пролітні–17, залітні – 13 і зимуючі – 3 %. Гніздові в області не зимують. їх нараховують понад 120 видів: перепел, голуб-синяк, припутень, горлиця звичайна, пастушок, погонич, водяна курочка, деркач, лиска, чайка, перевізник, травник, вальдшнеп, бекас, нерозень, шилохвіст, широконіска, […]
На території області є п’ять видів хвостатих і одинадцять видів безхвостих земноводних. Із хвостатих земноводних плямиста саламандра зустрічається у різноманітних лісах. Звичайний і гребенястий тритони водяться переважно в рівнинній та передгірній зонах, карпатський та альпійський тритони – у гірській. Всі хвостаті земноводні корисні, живляться комахами. Деякі з них є кормом для риб, земноводних, плазунів, птахів […]
Водойми Закарпатської області дуже різноманітні. Вертикальна зональність області обумовлює інтенсивність стоків, їх швидкість, температуру, тривалість періоду вкриття кригою, жорсткість, прозорість, мінералізацію, кормову базу риб, ступінь впливу людини, або антропізацію та напрям господарського використання. Всі ці характеристики водойм на різних висотах над рівнем моря неоднакові. Вони визначають сприятливі умови для життя одних видів риб і непридатні […]
Для сучасної фауни Закарпатської області найбільш характерними є гірські та лісові види хребетних у широкому розумінні. Фауна хребетних нараховує 450 видів, підвидів, форм і різновидностей круглоротих, риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців. Територія Закарпаття згідно з сучасними уявленнями належить до двох зоогеографічних округів: Карпатського гірсько-лісового бореально-лісової зони та Притисянського низинно-лісового європейської лісостепової зони. Значення хребетних […]
Безхребетні тварини не є систематичною категорією. До них відносять понад 50 типів тварин з двох царств (з них 45 типів – найпростіші). Загальна відсталість Закарпаття в дорадянський період призвела до того, що більш-менш дослідженими виявились лише відносно крупні групи безхребетних, зокрема комахи. Але й вони грунтовно вивчались лише в радянський період на базі Ужгородського державного […]
Ліс – не тільки деревина, а й багата скарбниця дикорослих плодів і ягід, грибів і лікарської сировини, цілющого карпатського меду і корисної лісової фауни. Заготівля лісових плодів, ягід, горіхів, грибів та інших продуктів посідає значне місце в постачанні населення додатковими продуктами харчування. Плоди багатьох дикорослих плодово-ягідних рослин відзначаються тонким ароматом і відмінним смаком, якими не […]
Для вирощування одного покоління лісу – від появи самосіву чи посадки сіянців до отримання стиглого насадження – потрібен тривалий час. Залежно від деревної породи, грунтово-кліматичних умов, технічних вимог до сортиментів деревини, повинно минути від кількох десятків до 100 і більше років. Головні рубки у віці стиглості щороку здійснюються на відносно малій лісовій площі. А для […]
Природна флора Карпат нараховує понад 2300 видів і форм рослин. Поряд з аборигенними видами в лісах області ростуть і чужоземні рослини – екзоти. У рослинному світі Карпат нараховується понад 1000 різних їх видів і форм. Введення іноземних деревних порід в області розпочалося дуже давно. Плодові дерева: волоський горіх, їстівний каштан, виноград було завезено на Закарпаття […]
Сучасному лісовому господарству властива велика увага до організації лісонасіннєвої справи. Адже питома вага лісових культур у загальному обсязі лісовідновлення неухильно зростає. Чимало нових лісів створюється і на Закарпатті. За останні роки лісівниками області проведено лісокультурні роботи на площі понад 40 тис. га, в тому числі посаджено лісу – 8200 га. Переважна кількість насіння заготовляється на […]
Роль землі в суспільному виробництві. В реалізації стратегічного курсу КПРС на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР важливе місце відводиться сільському господарству. Адже без надійної сільськогосподарської бази, як підкреслювали класики марксизму-ленінізму, неможливе ніяке будівництво, оскільки виробництво продуктів харчування є найпершою умовою життя безпосередніх виробників і всякого виробництва взагалі. Тому, виходячи з місця і ролі сільського господарства в […]
Водні об’єкти відчутно впливають на економічний розвиток суспільства. Повені, паводки, обміління, пересихання рік, перезволоження грунтів, їх ерозія протягом всієї історії були нещастям для людей. У той же час водні об’єкти сприяли розвитку зрошення земель, водопостачання, гідроенергетики, водного транспорту і т. д. Тому вміння управляти водними ресурсами завжди було однією з важливих функцій людства. Технічний же […]
Водні ресурси – національне багатство нашої країни, яке потребує раціонального використання та охорони. Всі водні об’єкти становлять єдиний державний фонд, до якого входять ріки й озера, водосховища, канали й ставки, а також підземні води. Велике значення водних ресурсів в економічному та соціальному розвитку нашої області, яка належить до регіонів найбільш забезпечених водними джерелами. Тут є […]
Вологість повітря. Відносна вологість повітря, що характеризує стан насичення повітря вологою в процентах при даній температурі, є доорим показником «сухості» клімату. Фізико-географічні умови території, рельєф, значний процент залісення території та інші чинники забезпечують високу вологість (табл. 7) повітря. Таблиця 7. Середньомісячна й річна відносна вологість повітря, % Станція І ІІ ІІІ IV V VI […]
У червні 1985 року трудящі Закарпаття відзначили знаменний ювілей – 40 років возз’єднання з Радянською Україною в сім’ї вольній, новій. В аспекті історії людства 40 років – це наче крапля води у світовому океані. Але для трудящих визволеного з-під іноземного гніту і возз’єднаного краю цей час – ціла епоха. За роки Радянської влади Закарпаття в […]
Уява про клімат певного району створюється на основі стандартних, точних і регулярних метеорологічних спостережень та реєстрації явищ погоди протягом тривалого часу. Клімат формується під впливом цілого ряду факторів. Головні з них – сонячна радіація, циркуляція атмосфери, характер підстилаючої поверхні. Закарпаття відносять до області континентально-європейського клімату. Він має багато спільного з кліматом Угорщини та північної частини […]
Під приполонинними лісами слід розуміти більш або менш широку смугу (до 500 м), де лісова рослинність, перебуваючи у крайніх умовах зростання й розвитку, починає поступатися безлісним рослинним угрупованням з висотою дерев мінімум 5 м та зімкнутістю крони 0,3–0,4 і площею мінімум 1 га. Приполонинні ліси в літературі часто називають верхньою межею лісу. На шляху поширення […]
В області під хвойними лісами зайнято близько 33 % загальної площі, які мають понад 40 % запасів деревини, що в абсолютному обсязі перевищує 65 млн. м3. Ці ліси представлені значною кількістю лісоутворюючих деревних порід. Серед аборигенних хвойних дерев і чагарників нараховується десять видів. Поряд з найбільш поширеною, органічно пов’язаною з карпатським ландшафтом ялиною європейською і […]
У лісовому фонді області майже 70 % території становлять листяні ліси. За своїм складом виділяють дубові рівнинні ліси, дубово-букові передгірні й нижньогірні, букові гірські, буково-ялицеві гірські та буково-ялицево-ялинові гірські ліси. Поширення цих угруповань, їх географічне розміщення прийнято за основу ряду схем районування лісів Українських Карпат (С. М. Стойко, 1969 та інші). Дубові ліси. Однією з […]
Важливе екологічне й народногосподарське значення для Карпат має розподіл лісів за віком, головною породою та продуктивністю. За віковою структурою ліси області наближаються до нормальної. Однак на долю молодників і середньовікових насаджень приходиться дещо більше площі (70%), а на пристигаючі – нижче норми (10%). Стиглі й перестійні ліси займають близько 20% території держлісфонду. За породним складом […]
В умовах прискореного розвитку науково-технічного прогресу й інтенсивної господарської діяльності людини раціональне використання природних ресурсів, у тому числі лісів, їх охорона й відновлення набули загальнодержавного й біосферного значення. З усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс посідає особливе місце. Це найдосконаліший комплекс, що дає понад 20 тисяч видів цінної продукції. Ліси – головне […]
Серед гірських боліт Закарпаття виділяють субальпійські улоговинні болота у льодовикових цирках, улоговинні лісового поясу, висячі (схилові) й присхилові. Усі вони невеликі, мають вигляд окремих плям, здебільшого позбавлені торфового покладу або він неглибокий (до 1 м). Найпотужніші торфові поклади (до 6 м) є в улоговинних болотах субальпійського та лісового поясів. Гірські болота не мають великого практичного […]
У зв’язку з суворими умовами існування, що є крайніми для зростання деревних порід, в субальпійському поясі сформувалась перехідна смуга від лісів до безлісного альпійського поясу – смуга заростей слаників із гірської сосни жерепа, вільхи зеленої, ялівцю сибірського, рододендрона східнокарпатського. Три перших утворюють своєрідні угруповання, які часто в літературі називають криволіссям. Сланкі шпалерні чагарники поширені в […]
В альпійському поясі поширені формації лохини, вівсяниці лежачої, ситнику трироздільного, осоки вічнозеленої, сеслерії голубуватої, осоки зігнутої та інші. Формація лохини зустрічається на схилах різних експозицій. Зарості її спускаються в субальпійський пояс, переважно в комплексі з чорницею, іноді брусницею, рододендроном. Кущики лохини ростуть густо, покриваючи 70-80 % площі. Домішка інших видів рослин в лохинових угрупованнях становить […]
Полонини – високогірні луки, що розташовані вище верхньої межі лісу (1200-1600 м над рівнем моря). На Закарпатті полонинами зайнято близько 50 тис. га. Вони використовуються як літні пасовища. За характером рослинного покриву прийнято ділити полонини на субальпійські (1200–1600 до 1800 м) і альпійські пояси рослинності (1800–2061 м). Переважну більшість їх площі відносять до субальпійського поясу […]
Сіяні луки у зміцненні кормової бази та способи їх створення. Сіяні сінокоси і пасовища – важливий резерв збільшення виробництва кормів. Створення їх дозволяє підвищити продуктивність природних кормових угідь у 4–5 разів. Так, наприклад, у колгоспах «Бескид», ім. Жданова Воловецького та ім. Ілліча і «Пам’ять Ілліча» Свалявського районів з сінокосів одержують по 70– 80 ц/га сіна, […]
Головною умовою підвищення продуктивності тваринництва було і залишається зміцнення кормової бази на основі інтенсифікації польового та лукопасовищного кормовиробництва. У вирішенні цього завдання в умовах Закарпатської області провідне місце належить поліпшенню кормових угідь і раціональному їх використанню. З величезних площ сінокосів і пасовищ ми отримуємо лише четверту частину того, що вони можуть дати при належному догляді. […]
За останні роки через Карпати прокладено ряд потужних трубопроводів союзного й міжнародного значення. У місцях їх проходження в результаті інженерного втручання порушується взаємозв’язок між рослинним покривом, грунтом і підстилаючими гірськими породами, тобто порушується природне функціонування гірських екосистем. Ці зміни в умовах надлишкового зволоження, наявності крутих схилів, знищених рослинних угруповань, виведених на денну поверхню підстилаючих гірських […]
У гірській частині області ґрунтоутворення відбувається за буроземним типом, що призводить до формування бурих гірсько-лісових грунтів. Це найбільш поширений фоновий тип грунтів гірської частини Закарпаття. Буроземний ґрунтоутворювальний процес проходив і проходить в умовах вологого клімату під дерев’янистою рослинною формацією на всіх добре дренованих щебенюватих, багатих первинними мінералами породах – елювії і делювії карпатського флішу, метаморфічних […]
Закарпатське передгір’я – це досить чітко відокремлена вертикальна грунтово-кліматична зона з буроземно-підзолистими грунтами. Над Закарпатською низовиною передгір’я підноситься на 175– 275 м. Різниця у висотах визначила зміну в кліматичних умовах – збільшення атмосферних опадів і зниження температури повітря порівняно з низовиною. Передгір’я складено в основі магматичними, переважно середніми породами (андезити та інші) Вигорлат-Гутинського хребта, який […]
Закарпатська низовина в історичному минулому була вкрита заплавними фітоценозами та дубовими лісами. Сучасні діброви тут створено посадкою дерев на лісосіках та сільськогосподарських угіддях, складаються з дуба звичайного з домішкою ясена, граба і осики. У трав’яному покриві переважає осока трясунковидна. Дернові опідзолені оглеєні грунти поширені на надзаплавних терасах Тиси та її приток і є домінуючим типом […]
Загальна площа лісового фонду в області становить 662 тис. га, в тому числі вкрита лісом – 636 тис. га. На території лісового фонду області виділено такі генетичні типи грунтів: дернові, дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті, бурі гірсько-лісові, гірські лучно-лісові, гірсько-підзолисті, торф’яно-гірсько-підзолисті. Між окремими типами існує тісний генетичний зв’язок. Знаходячись в одному генетичному ряду, кожен тип грунту являє собою […]
Значні запаси мармурів і мармуризованих вапняків, які на Закарпатті використовуються як облицювальні камені, зосереджені в Марамороській і Пенінській зонах Карпат. Вони пов’язані з домезозойськими метаморфічними породами діловецького комплексу (с. Ділове), тріасовими та юрськими карбонатними породами (потік Довгоруня) і крейдовими утвореннями (межиріччя Тереблі, Лужанки). Важливу групу будівельних матеріалів становлять вулканічні туфи для виготовлення облицювальних плит, стінних […]
Серед неметалічних корисних копалин найбільше поширення мають родовища солі, високометаморфізовані (метаантрацитові) вуглисті утворення, рудопрояви бариту, фосфати, цеоліти, перліти, самоцвіти, облицювальні камені та будівельні матеріали. Сіль. На Закарпатті виявлено понад 30 пунктів солепроявів. Серед них розрізняють стовпоподібні й лінзоподібні морфологічні типи. До першого з них відносяться Солотвинське, Тереблянське, Олександрівське, Данилівське, Боронявське й Округлівське родовища. Лінзоподібний тип […]
Закарпаття характеризується надзвичайною різноманітністю металічних корисних копалин. Тут виявлені рудопрояви і родовища ртуті, поліметалів, золота й срібла, заліза і марганцю, алунітів і бокситів тощо. Ртуть. Ртутне зруденіння Закарпаття відноситься до ртутної, ртутно-рідкометальної, ртутно-миш’яково-сурм’яної формацій. Найпродуктивнішою є ртутна формація. Вона представлена найкрупнішими в області родовищами, розвинутими в основному в межах Вишківського, а також Оленевського і Дубриницького […]
Із горючих корисних копалин на Закарпатті виявлені природний газ, вугілля, торф і бітумінозні породи. Природний газ і нафта. В останні роки на Закарпатті відкрито два промислові родовища газу: Солотвинське і Русько-Комарівське. На Солотвинському родовищі промисловий приплив газу з дебітом 777 тис. м3/добу і пластовим тиском 14,73 МПа одержано з тортонських новоселицьких туфів із глибини 1485 […]
Умови геологічного розвитку Закарпаття були сприятливими для утворення в їх надрах різноманітних корисних копалин. Серед них розрізняють горючі, металічні й неметалічні корисні копалини. Джерело: Природні багатства Закарпаття. Ужгород: Карпати, 1987
За гідрогеологічними умовами територію Закарпаття поділяють на дві частини, які мають свої специфічні особливості: гірську та рівнинну. У гірській частині, включаючи й Вигорлат-Гутинську вулканічну гряду, прісні підземні води приурочені в основному до верхньої вивітрілої зони піщано-глинистих порід крейдяно-палеогенового флішу, а також до вивітрілих і тріщинуватих вулканічних порід. Потужність цієї зони становить 20–30 м. Циркулюючі тут […]
Формування морфоскульптур Закарпатської області почалося в міоцені, після настання тут континентального режиму, і триває ще й тепер. Головну роль у формуванні сучасного рельєфу відіграли процеси вивітрювання, поверхневі води, льодовикова ерозія й акумуляція, схилові процеси, підземні води тощо. Цими процесами створені найголовніші морфоскульптури області: денудаційні, ерозійні, льодовикові, карстові та гравітаційні. Денудаційні поверхні вирівнювання. У межах гірської […]
Морфоструктури області надзвичайно різноманітні. Тут, починаючи з північного сходу на південний захід, виділяють такі морфоструктури: Верховинську, Марамороську, Пенінську, Закарпатську і Паннонську. Вони поділяються на морфоструктури нижчого порядку. Верховинська морфоструктура приурочена в основному до Кросненської тектонічної зони, хоч включає також незначні ділянки Скибкової і Дуклянської зон. У межах Верховинської морфоструктури переважає низькогірний і середньогірний ерозійно-тектонічний рельєф […]
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com
