Важливе екологічне й народногосподарське значення для Карпат має розподіл лісів за віком, головною породою та продуктивністю. За віковою структурою ліси області наближаються до нормальної. Однак на долю молодників і середньовікових насаджень приходиться дещо більше площі (70%), а на пристигаючі – нижче норми (10%). Стиглі й перестійні ліси займають близько 20% території держлісфонду.

За породним складом на долю твердолистяних порід в області припадає 67,2 % площі з запасом деревини 58,7 %. Причому під буком зайнято 58,2 % площі з запасом деревини 46,2 %, під іншими твердолистяними породами (дуб, граб, ясен, клен, явір та інші) – всього 9 %. Хвойні ліси становлять 32,3 % площі загального лісового фонду з запасом деревини 40,2 %, в тому числі ялинові – 30,3 % площі і з запасом деревини – 37,6 %. На долю м’яколистяних лісів (береза, тополя та інші) припадає близько 0,5 % площі з запасом деревини 1,1 % (табл. 5).

Необхідно відмітити, що в сучасному лісовому фонді Закарпаття середній запас деревини на 1 га вкритої лісом площі деревостанів з домінуванням ялини фактично нижчий, ніж хвойних, а з домінуванням бука вищий, ніж усіх твердолистяних порід разом узятих.

Таблиця 5. Характеристика лісових площ і запасів деревини держлісфонду основних домінуючих порід

Це пояснюється тим, що друга лісоутворююча хвойна порода – ялиця – зростає у значно кращих, ніж ялина, умовах передгір’я і нижньогірних районів і представлена більш продуктивними деревостанами (табл. 6). Такими ж якісними особливостями характеризується і бук порівняно з іншими твердолистяними породами – дубом, грабом, ясенем. До цього ж слід додати, що букові субформації на значних площах лісів першої групи в лісфонді області представлені старовіковими деревостанами, промислова експлуатація яких не ведеться.

Як бачимо (табл. 6), нерівномірність розподілу площ стиглих і перестійних лісів виникла внаслідок неоднакової господарської діяльності в різні періоди, а також стихійних явищ (вітровали, буреломи, сніголоми), які мали місце на Закарпатті, особливо в 60-і роки.

Для лісів Закарпаття характерна висока продуктивність. Вони одні з найпродуктивніших у нашій країні. Деревостани другого й вище бонітетів займають понад 92 % лісової площі. Три чверті лісів представлені високоповнотними деревостанами (0,8-1,0) і лише близько 1 % – низькоповнотними.

Середній запас деревини на гектарі вкритої лісом площі становить 290 м3, зокрема в хвойних лісах – 363 м3, з них у ялицевих – 460 м3; у листяних – 256 м3, з них у букових – 267 м3. Однак окремі лісові ділянки й цілі масиви у певних лісорослинних умовах зустрічаються з особливо високою продуктивністю. У дубових лісах Притисянської низовини е ділянки із запасом 500 м3/га цінної деревини. У букових пралісах запаси на окремих ділянках становлять 700–800 м3/га, у висоту кращі дерева досягають понад 40 м, а в діаметрі мають до 140–150 см. З кращих насаджень буково-ялицевих лісів одержують до 1000 м3/га деревини. У пралісах зустрічаються окремі дерева-велети, особливо ялиці білої, заввишки 50 м і завтовшки – 2 м. Таке дерево має понад 25 м3 деревини.

Таблиця 6. Структура лісів держлісфонду області за віковими групами

Примітка: чисельник – площа, тис. га; знаменник – запаси деревини, млн. м3.

У східній частині області зустрічаються особливо високопродуктивні й біологічно стійкі буково-ялинові яличники. Крім бука, ялини та ялиці, у складі таких насаджень є клен, явір, ясен, в’яз гірський. При оптимальному складі іноді з гектара такого лісу можна одержати до 300 м3 бука, 250 м3 ялини та ялиці, до 150 м3 явора, ясена, в’яза. Ці насадження дають повний набір ділової деревини, необхідної для виготовлення сучасних комфортабельних меблів. Крім того, вони стійкі проти буреломів, вітровалів, сніголомів, а також шкідників і хвороб. Такі насадження є природними еталонами, які необхідно повторювати шляхом штучного формування молодих лісів на вирубках.

Приріст деревини в лісах Закарпаття постійно зростає, завдяки проведенню реконструктивних рубок перестійних зріджень в насадженнях та правильному проведенню цілого комплексу необхідних лісогосподарських заходів. Тепер щорічно приростає в лісах області близько 3 млн. м3 деревини. Річний приріст на гектарі вкритої лісом площі становить близько 5 м3 деревини, а в хвойних лісах – понад 6 м3. Це один з найвищих показників у нашій країні і Європі в цілому.

У кожній лісорослинній зоні кращі еталонні насадження виділено в державні лісові заказники республіканського й місцевого значення, заповідні урочища, а також включено до складу Карпатського державного заповідника. В цих природних лісових еталонах постійно проводяться наукові дослідження, а їх результати впроваджуються в лісогосподарську практику.

Висока продуктивність і біологічна стійкість лісів Закарпаття, постійне підвищення їх основних таксаційних показників – результат багаторічної, напруженої, творчої праці великого колективу лісівників, робітників та лісової охорони області.

Слід відмітити, що такий стан лісового фонду в області дозволяє успішно розвивати не лише лісову, деревообробну й лісохімічну галузі виробництва, для яких основною сировиною є продукти лісу, але й інші галузі народного господарства. А це свідчить про те, що ліси – одне з найбільших природних багатств Закарпаття.

Джерело: Природні багатства Закарпаття. Ужгород: Карпати, 1987

Tags: ліс, лісоводство