ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ХРЕБЕТНИХ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.
Незважаючи на окультурення усіх природних ландшафтів заходу України, значення диких тварин тепер і в майбутньому залишатиметься суттєвим, що слід враховувати при загальному плануванні народногосподарських заходів. Дикі тварини впливають на сільське та лісове господарство, мають велике санітарно-епідеміологічне і промислове значення.
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ДОВГОКРИЛІ (MACROCHIRES) ТА ДЯТЛИ (РІСАRІАЕ)
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНА ВОРОНОВІ (CORVIDAE)
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ШПАКОВІ (STURNIDAE), ІВОЛГОВІ (ORIOLIDAE), В’ЮРКОВІ (FRINGILLIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ТКАЧИКОВІ (PLOCEIDAE), ВІВСЯНКОВІ (EMBERIZIDAE), ЖАЙВОРОНКОВІ (ALAUDIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ПЛИСКОВІ (MOTACILLIDAE), ПИЩУХОВІ (CERTHIIDAE), ПОВЗИКОВІ (SITTIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ СИНИЦЕВІ (PARIDAE), ТОВСТОДЗЬОБІ СИНИЦІ (PARADOXORNITHIDAE), КОРОЛЬКОВІ (REGULIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ СОРОКОПУДОВІ (LANIIDAE), ОМЕЛЮХОВІ (BOMBYCILLIDAE), МУХОЛОВКОВІ (MUSCICAPIDAE), СЛАВКОВІ (КРОПИВ’ЯНКОВІ) (SYLVIIDAE).
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ. ПТАХИ. РЯД ГОРОБИНІ (PASSERES). РОДИНИ ДРОЗДОВІ (TURDIDAE), ТИНІВКОВІ (PRUNELLIDAE), КРОПИВНИКОВІ (TROGLODYTIDAE), ЛАСТІВКОВІ (HIRUNDINIDAE).
ПЕРЕЛІК ВИДІВ СУДИННИХ РОСЛИН ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ (2009)
ПЕРЕЛІК ВИДІВ ТВАРИН, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЩО ОЗНАЧАЮТЬ НАЗВИ МІСЦЕВОСТЕЙ В КАРПАТАХ
Завдяки зсилці Валентина Волошина у фейсбуці я потрапив на статтю Войцеха Крукара (Wojciech Krukar) “Місцеві назви Західних Бещадів та Низького Бескиду” (http://www.porozumieniekarpackie.pl/116,a,nazwy-terenowe-bieszczadow-zachodnich-i-beskidu-niskiego.htm). Стаття грунтовна, наукова, але для звичайного споживача, яким є я (з моїм незначним знанням польської мови плюс інтернет) найбільш цікавими моментами були самі назви: топографічні (вони, до речі становлять 60-65% опрацьованих Крукарем назв), культурні (12%) орендаторські (18%) та ін., а точніше їх значення. Більшість з них зустрічаються на території Карпат, як в розмовах населення, так і на топографічних мапах: Магури, Прислопи, Кічери, Діли та багато інших. Для тих, кому цікаві наші карпатські назви, та, можливо, хочеться щось додати (якусь назву чи її значення) прошу читати далі.
ЗМІНИ СКЛАДУ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ, РОЗТАШОВАНИХ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗА 2011 Р.
ПЕРЕЛІК ОБ’ЄКТІВ ПЗФ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ТЕРИТОРІЇ ЯКИХ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ ПЗФ
БІОСФЕРНІ ЗАПОВІДНИКИ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ, БОТАНІЧНІ САДИ ТА ПАРКИ-ПАМ´ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com