До змісту

Припутень європейський − Columba palumbus palumbus L. Трапляється в усіх лісових масивах заходу України. Вертикальне поширення в Українських Карпатах досягає 1600 м над рівнем моря. З’являється навесні в перших числах квітня. Незабаром починається гніздування. Гнізда звичайно влаштовує на листопадних деревах, хоча в Карпатах зареєстровані випадки, коли припутень в’є гнізда на молодих смереках. Висиджування − з останньої декади травня протягом 18 днів. У вересні відлітає на південь. Живиться насінням смерек, ялиць, дубів, різних бур’янів, зернами культурних рослин, вегетативними органами (листям) трав і чагарників. Вага дорослих птахів досягає 450 г.

Синяк європейський − Columba oenas oenas L. Заселює лісові масиви заходу УРСР. Вертикальне поширення у Карпатах збігається з верхньою межею лісу. У південних районах Поділля (міста Борщів, Заліщики) навесні з’являється у першій декаді березня, а на Волинському Поліссі (с. Олексіївка) у 1967 р. зазначений 25 березня. Незабаром після прильоту починається гніздування. Присутність цих птахів легко визначити за своєрідним гудінням самців. Воркування свідчить про початок гніздового періоду. Найчастіше гнізда влаштовують у дуплах дерев у букових лісах. О. М. Клітін (1959) вважає, що в Прикарпатті синяки мають два виводки: перший − на початку травня, другий − в середині липня. Чисельність невисока. Максимальна кількість синяків (4 − 5) на двокілометровому маршруті у Пнівнівському лісництві Волинської області у 1967 і 1968 рр. відзначена в першій декаді квітня − на початку травня. Живляться зернами коноплі, мишиного горошку, пшениці, кукурудзи. Вага дорослих птахів досягає 310 г.

Горлиця звичайна − Streptopelia turtur turtur L. Найчисленніший представник голубиних авіфауни заходу України. Зазначена у всіх обстежених нами районах. В околицях м. Кременця приліт зареєстровано 5. V 1959 р., 2. V 1956 р., 24. IV 1957 р., 28. IV 1958 р., 21. IV 1959 р., 3. V 1960 р. За шість років спостережень І. В. Марисової (1963) − в середньому 29 квітня. Уникає гніздування у глухих лісах. Улюблене місце перебування − розріджені мішані ліси, які чергуються з оброблюваними полями. У гори піднімається до 1000 м над рівнем моря. Здобута коло гаті Говерла Закарпатської області. Гнізда влаштовує на різних деревах, дуже часто на смереках. Протягом літа буває дві кладки: перша − у другій половині травня, друга − в середині липня. Висиджування − до 15 днів. Живиться насінням різних бур’янів і культурних рослин: пшениці, жита, ячменю, проса, кукурудзи, гречки, свіріпи, свербиги, вики, осоки, сосни та ін. Зрідка поїдає комах і молюсків. У кінці серпня горлиці збираються у зграї і у вересні залишають місця гніздування. Вага дорослих птахів − до 170 г.

Горлиця кільчаста − Streptopelia decaocto decaocto Friv. Новий компонент авіфауни заходу України. До 1930 р. гніздилась лише на Балканському півострові. В той час м. Белград було північним пунктом її поширення в Європі. У 1930 р. кільчаста горлиця вперше з’явилась в Угорщині. У 1932 р. перелетіла через Дунай коло м. Панчова і була зареєстрована в північно-східній Угорщині в околицях м. Дебрецена. У 1935 р. відзначена коло оз. Балатону, у 1937 р. − на північ від м. Будапешта, у 1939 р. − в околицях м. Мишкольця, а в 1943 р. − у м. Відні. На території УРСР вперше з’явилася у 1944 р. в м. Ужгороді (рис.).

Розширення ареала кільчастої горлиці в 1944 − 1968 роках.

У 1947 р. її виявлено в м. Мукачево. У 1948 − 1949 рр. вона зареєстрована в м. Чопі, с. Вузловому, містах Буштині, Виноградовому, Хусті. У 1949 р. перелетіла Карпати і з’явилась у Львові, продовжуючи поширення свого ареалу на північ і схід. У ботанічному саду Чернівецького університету цей птах був зазначений 14. VII 1952 р. На півночі Поділля ми зареєстрували його в 1960 р. Пару кільчастих горлиць 8. V 1960 р. бачили в с. Млинівцях Кременецького району Тернопільської області (Марисова, Татаринов, 1961). 17. III 1961 р. ми виявили їх у центрі м. Рогатина Івано-Франківської області. У травні 1966 р. вони зазначені в м. Ковелі Волинської області, а влітку 1967 р. − у м. Сарнах Ровенської області, у 1967 − 1968 рр. зареєстровані в різних пунктах заходу УРСР. Чисельність цих птахів на обстеженій території зростає. У містах Закарпаття на 1 км² припадає понад 2000 особин. Активні протягом світового дня. Взимку, з настанням сутінок, збираються великими групами на ночівлю. Ночують на смереках, соснах, туях. Живляться вдень у місцях з великою кількістю корму − на елеваторах, млинзаводах, зерноскладах, площах підгодівлі свійських голубів. Навесні групуються парами і приступають до гніздування. Гнізда примітивні, як і в інших голубиних. Лоток мілкий, підстилка відсутня. Гнізда в’ють на хвойних і листяних деревах, ізоляторах телефонних ліній, підвісних дорогах, вуличних лампах денного світла та в інших незвичайних місцях на різній висоті, але найчастіше не вище З − 4 м від землі. Яйця (2) відкладають у другій половині квітня. Протягом літа буває дві, можливо, і три кладки. Як осідлі птахи заселюють населені пункти міського типу. Вага дорослих особин − 150 − 170 г. У країнах Західної Європи і на Україні кільчасті горлиці перебувають під опікою людини.

Джерело:  Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. В-во Львівського ун-ту. 1973, 257ст.

Tags: птахи, Татаринов К.А.