СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЗАКАРПАТТЯ
Ернест Нусер, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації
Транскордонне співробітництво Закарпаття
Закарпаття багато років поспіль є постійним учасником всіх програм сусідства Європейського Союзу, які діють на східному кордоні ЄС: TACIS, INTERREG, FARE, CADSES, ENPI. Як результат, є цілий ряд успішних проектів, реалізованих в області. Детальніше »
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Володимир Гоблик, заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації
Володимир Приходько, член обласного комітету з економічних реформ, член Наглядової Ради ЗАТ “Єврокар”
На територіях пріоритетного розвитку (ТПР) з початку функціонування у Закарпатській області затверджено 99 інвестиційних проектів, з яких 75-ма була розпочата фактична реалізація проекту та взятих на себе зобов’язань згідно договорів, укладених з облдержадміністрацією. Загальна кошторисна вартість проектів становила 309,1 млн. доларів США. Фактично було внесено 233,3 млн. доларів США, в яких частка заявлених іноземних інвестицій становила – 208,9 млн. доларів США; було внесено 107,5 млн. доларів США прямих іноземних інвестицій.
Детальніше »
СТАН РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Іван Паук, начальник головного управління агропромислового розвитку
Віктор Тереля, заступник начальника управління
Агропромисловий комплекс є важливим сектором економіки області, який формує близько 20% валової доданої вартості, виробленої всіма галузями економіки. Галузь створює умови щодо стабілізації цінової ситуації на ринку продовольства, незалежно від зміни зовнішньої кон’юнктури на ту продукцію, що виробляється товаровиробниками області.
Детальніше »
ХАЙ ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ БУДЕ КРАЩИМ
Анна Романенчук, начальник відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Закарпатської обласної ради
Селище Солотвино розкинулося на правому березі Тиси. Його старовинна назва Слатина, що означає “солона вода”, вперше згадується у 1360 р. – вже тоді тут добували сіль. 06-лаштувалось селище на величезному соляному куполі. Сіль залягає під землею на глибині всього 200-300 м. У декількох кілометрах від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Детальніше »
РОБОТА ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ганна Сопкова, заступник начальника управління освіти і науки обласної державної адміністрації.
Сьогодення вимагає від кожного освітянина реалізацію завдань, визначених Програмою економічних реформ на 2010-2014 pp. “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, розроблено Комітетом з економічних реформ при Президентові України. У Програмі окреслено проблеми освітньої галузі, визначено необхідні кроки для їх вирішення. На цю мету передбачено кошти для фінансування освітньої галузі області у сумі 1 млрд. 632 млн. гривень. Нині в Закарпатті реалізуються 10 регіональних освітянських програм, на які у 2010 р. передбачено понад 17,4 мільйона гривень. Зупинюсь лише на окремих.
Детальніше »
ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАКАРПАТТЯ
Олександр Марченко, заступник начальника головного управління − начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Закарпатської ОДА
Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті має позитивну динаміку. Достатньо зауважити, що у період з 2004 по 2009 pp. кількість туристів, які відвідали наш край, збільшилася на 57% (у 2004 р. цей показник склав – 247,3 тис. осіб, у 2009 р. – 387,9 тис. осіб). Відповідно збільшився майже у 3 рази обсяг наданих туристичних послуг за аналогічний період. За січень-червень 2010 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. обсяг наданих послуг зріс на 7% і становить 121,1 млн. грн. Детальніше »
ЗНАЧЕННЯ ОСВІТИ І ФАХОВОСТІ ПЕРСОНАЛУ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ
Христо Роглєв, академік Академії туризму України, Заслужений працівник сфери послуг
За прогнозом Всесвітньої Туристської Організації до 2020 року Україна може ввійти в першу двадцятку країн – найбільш популярних напрямків туризму. Тому головна стратегічна мета розвитку туристичної сфери полягає у формуванні конкурентоздатної туристської індустрії. В Європі туризм одвіку розглядався як галузь економіки, яка забезпечує високі прибутки, але в значній мірі залежить від людського ресурсу. Тому, у контексті розмови про закарпатський туризм, нам бажано в першу чергу звернути увагу на фаховість персоналу. Керівники туристичних підприємств, головні бухгалтери та економісти, екскурсоводи, методисти, гіди-перекладачі, адміністратори готелів, метрдотелі — саме ці люди формують загальне враження туриста і гостя краю. Саме від них у значній мірі залежить майбутнє закарпатського туризму.
Детальніше »
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА, ЕКСКУРСІЙ ТА СПОРТУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Володимир Чепа, директор центру, Заслужений вчитель України, к. пед. н.
Вічне бажання пізнавати навколишній світ кличе дітей у мандри. Тому основним напрямом Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді (далі Центр) є максимально розширити сфери свого впливу на підростаюче покоління. Дитячий туризм на Закарпатті започаткував свою діяльність у 1951 р. Наш Центр − наймолодший серед закладів такого типу в Україні. Йому в 2011 р. виповниться 60 років. Сьогодні – це ошатна двоповерхова будівля з сучасно обладнаними кабінетами, у яких працюють 55 гуртків за 14 профілями і навчається 750 дітей. Навчально-виховний процес здійснюють 23 педагоги. За цей час відкрито туристичний центр в м. Мукачеві, станції юних туристів у Іршавському та Хустському районах. Зараз при них та Будинках і Палацах дитячої творчості працює понад 350 різнопрофільних туристичних гуртків, якими охоплено понад п’ять тисяч дітей.
Детальніше »
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
Юрій Глеба, начальник управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації
Культурно-мистецькі заходи
Щороку в Закарпатті проводиться понад 150 сільських, міських, районних, обласних, всеукраїнських, міжнародних культурно-мистецьких заходів. Детальніше »
КРАЄЗНАВСТВО: ІСТОРІЯ, АРХЕОЛОГІЯ, ЕТНОГРАФІЯ (ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КРАЮ)
Йосип Кобаль, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Закарпатського краєзнавчого музею
Протягом багатьох тисячоліть Закарпаття служило своєрідними воротами, через які здійснювалися зв’язки між Сходом і Заходом. Тут проходили активні процеси контактування, змішання, співіснування різних в етнічному плані груп, а також різноманітних історичних та культурних традицій. Все це разом із своєрідними географічним положенням і особливими природними умовами наклало глибокий відбиток на матеріальну та духовну культуру місцевого населення, його нелегку, часом дуже складну, історичну долю.
Детальніше »
АРХІТЕКТУРНА ТРАДИЦІЙНІСТЬ ТА СТИЛЬОВА КОЛОРИТНІСТЬ КРАЮ
Олександр Андялошій, начальник управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації
Закарпатська область – один із мальовничих куточків України. Різноманіття культури, народжене населенням впродовж багатьох століть, створює особливі умови для народної творчості. Гармонія, яка склалася від впливу природних умов на духовність та щирість народу краю дала особливе сприйняття поняття краси, яка для корінного закарпатця полягає в збереженні традиційності.
Детальніше »
РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ
Міста і села Закарпаття об’єднує велика кількість храмів, що височать над навколишніми будовами. Кожне, навіть найменше село має свій власний храм (або й кілька), причому серед них десятки збережених дерев’яних і кам’яних храмів, споруджених протягом XVI – XX століть.
Детальніше »
МИСТЕЦЬКІ ГОРИЗОНТИ ЗАКАРПАТТЯ
Оксана Гаврош, мистецтвознавець
Історія образотворчого мистецтва Закарпаття обмежується часовими вимірами, що у контексті світових є не вельми великими. Проте, в процесах розвитку українського мистецтва початку XXI століття займає чільне місце, позначене самобутнім й високим рівнем художніх досягнень, багатством й розмаїтістю технік і засобів творення образів, що вирізняють багатолике мистецтво краю на культурній мапі України. Джерелом формування та творення образотворчих процесів в краї протягом багатьох століть були фольклор й народне мистецтво. Прагнення народних митців зосередилися на осягненні й відтворенні краси навколишнього світу. Детальніше »
ЯК ВИНИКЛИ КАРПАТИ
До змісту
Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця-краю якій не було видно. Рівнина зеленіла шовковими травами, вічнозеленими смереками і ялинами, могутніми буками і яворами, берестами й тополями, долиною текли потічки та річки, багаті на пстругів та іншу дрібну й велику рибу. Володарем долини був велетень на ймення Силун. Детальніше »
ЯК ПОСТАЛИ ГОРИ МАРАМОРОША
До змісту
Було то давно, дуже давно. Ще сього світу й не було. Лиш бог небесний носився на своєму троні над великим морем. Йому служили всі ангели, а межи ними найславніший був Луцифер.
Сталося раз, що бог небесний на троні мало заснув. Луцифер подумав собі: «Вержу я бога в море й сам собі сяду на небесний трон».
Детальніше »
ВАКХ У ГОРЯНАХ
До змісту
Дуже давно, тоді, коли боги стародавніх греків сиділи на Олімпійській горі й панував серед них громовик старий Зевс, багато прикростей і клопоту всім завдавав п’яничка і гультяй Вакх (Бахус). Надаремно намагався Зевс умовити його не зловживати доброзичливістю богів. Вакх посилався на те, що він бог виноградарства й виноробства і йому не пристала тверезість. Що, мовляв, було б, якби він проповідував вино, а сам воду пив?! В очах людей він був би брехуном! Отак відповідав непутящий бог і продовжував свої вакханалії.
Детальніше »
ЯК ПОСТАЛА НА СВІТІ БІДА
До змісту
Був один цар. І вичитав той цар у книгах, що є на світі біда.
Слово «біда» ніяк не міг порозуміти.
Детальніше »
ЧУМА
До змісту
Було колись народу стільки, як трави та листу. В той час появилася велика пошесть — чума, а інакше її називали мор або вимітка, бо все, що живе, вимітала із села, як віником.
Та чума ходила з села на село, з хати до хати людиною або твариною, а то якоюсь негарною дівчиною, або перекинеться в чорного кота чи в собаку.
Детальніше »
БОЛЯЧКА
До змісту
Так то сталося — не за нашої тямки,— що в нашому краї завелася дуже страшна хвороба. Люди вмирали, як паде муха восени. Не знали, куди звернутися за порадою, що робити, чого чекати.
І хтось їм порадив, що треба лишити село й тікати в ліс. Люди забрались один за одним. У хащі робили салаші, колиби, там жили. І поправді перестали хворіти й умирати.
Детальніше »
ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ
До змісту
Давно, дуже давно пес жив собі самітний. Накінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби сей його товариш був найсильніший з усіх тварин.
Детальніше »
ОТРОВНИЦЯ — ПЕССЯ ВИШНЯ
До змісту
Колись жили, а то було дуже давно, дідо та баба. Сумно їм жилося. Приходили останні дні життя, а у них не було жодної підпори.
Одного разу попросила баба діда, щоби він витесав із дерева дитинку, а то ще хлопця. Дідо радий не радий, але пішов у ліс, витесав із дерева доста гарного дітвака й приніс бабі.
Детальніше »
КИРТИЦЯ
До змісту
Жили два сусіди — багач і бідняк. У багача сто гектарів, у бідняка гектар землі. Та багачеві все мало. І він усе переорював межу. По борозні в рік відорював багач у бідняка. По борозні, по борозні — і вже у бідняка лише десь із пів-гектара землі. І дав бідняк багача в суд. Суд пообіцяв прийти на місце і встановити правильно межу.
Детальніше »
ДВА ПТАШИНІ ЦАРІ
До змісту
Одного разу загадали птахи вибрати межи собою царя. Старші досудили, що той буде царем, хто найвище підлетить. На це пристали й другі, менші.
Детальніше »
КАНЯ
До змісту
Цар птахів орел скликав збори і сказав:
— Усі ми без виїмку маємо своїми пазурами вигребти криницю, з якої потечуть потоки й ріки на весь світ, і з них будемо пити воду. Хто би сього розказу не послухав, тому і його нащадкам під клятвою забороняється пити текучу воду!
Детальніше »
ДЯТЕЛ
До змісту
Пішов раз чоловік у Великдень до лісу рубати дрова. Приходить до нього старий дідо й питає:
— Що робиш?
А той каже:
Детальніше »
ПРО БУЗЬКА
До змісту
А ви знаєте, звідки бузьок? Та бузьок колись чоловіком був. Правда, то було дуже, дуже давно. Тоді почав творитися світ.
Задумав був бог винищити усякі плюгаві сотворіння, усяку паскудоту: гади, жаби-коропані, ящірки і друге, що совалося по землі. Та й загнав усе те паскудство у великий міх, перев’язав міх сильним мотузком, закликав до себе одного чоловіка й каже йому:
Детальніше »
ОРЕЛ
До змісту
Спитав раз хтось орла:
— Чому ти виховуєш своїх дітей так високо, в повітрі?
Детальніше »
КУРАШКА
До змісту
Курашка або курочка,— ото кілька зірок укупі, як курчата навколо квочки. З ними пов’язаний переказ.
Детальніше »
ЯК ПАДЕ ЧОРТ ІЗ НЕБА
Коли зірка паде з неба, то не є ні зірка, ні метеор, ані залізо, як то вчені говорять. То є антипко, чорт, пропав би од нас у скали, та в плиття, та в моря, де людей нема.
Детальніше »
ПРО ЧОРНОКНИЖНИКА
До змісту
Жили собі в нашому сусідньому селі два кумове. Усе разом ходили, допомагали при біді один другому.
Одного дня пішли сушити сіно на поле. Була дуже файна хвиля, так що сіно добре підсихало.
Детальніше »
ДВОДУШНИК
До змісту
Колись жив на світі чоловік із двома серцями.
Одного літнього дня він з дружиною працював біля сіна. Жінка на копиці притоптує, а він подає вилами сіно на копицю. Копицю вже кінчали, він каже до жінки:
Детальніше »
ВОВКУНИ
До змісту
Жили в Ясіню два брати − Іван та Василь. Іван гордовитий, але зате і здібний, і до роботи беручкий. Дуже хотіла мати, аби й Василь таким був. Пішла просити помочі до ворожки. Дала ворожка якогось зілля і сказала напоїти Василя. Та як напився Василь того зілля, не до роботи став, а перекинувся у вовка і в ліс подався. Довго блукав лісами, але потягнуло його й до батьківської хати. Іван якраз кидав сіно на оборіг. Побачив перед собою вовка, вдарив його вилами, та так, що й смерть до вовка прийшла. Вмираючи, вовк зажадав перекинутися знову в чоловіка, і стався з нього чоловік.
Детальніше »
ГОРА ПЛЕЧІ
До змісту
Над Раховом височить гора Плечі.
Її, мабуть, тому так називають, що на вершину все виносять на плечах. Навіть кінь туди не вийде — гора дуже крута.
А може, тому така назва, що подібна на людські плечі.
Детальніше »
ГУСЛІ
До змісту
Колись, дуже давно, ще в давніших часах, у долині ріки Жденянки управителем був Крайник Тімот. На високому пагорбку над селом Жденевом була у нього панська садиба. Звідти він міг відразу охопити оком усі свої володіння. Родина в нього велика, дітей багато, але гордився лише старшою дочкою Даялою. За тридцять земель не було подібної красуні! Струнка, як смерічка, гнучка, як берізка, а ступала вона, як гірська сарна.
Детальніше »
ГОВЕРЛА
До змісту
Барон Янош Нодь з далекого міста довідався, що ніхто з мадярів ще не побував на найвищій, тоді ще безіменній горі в Карпатах. Він і надумав собі першим вийти на вершину і назвати її своїм ім’ям. Взяв із собою двадцятеро дужих слуг, кожен зі слуг взяв двох коней — для себе і для харчів та спорядження — і рушили в дорогу.
Детальніше »
ГРАФ І ШОВКОВА КОСИЦЯ
До змісту
Жив собі в Рахові бідний чоловік. Була в нього одна-єдина дочка Оленка. Така красуня, що хлопці з неї очей не зводили. Та їй приглянувся вже Олекса, вівчар, і на інших вона не звертала уваги.
Прийшла осінь, і Олекса засватав Оленку. А через тиждень, у четвер, святкували весілля. І вино було. І гудаки файно грали. Люди танцювали, аж земля дрижала. А Оленка у вінку була файна, як пава.
Детальніше »
ШОВКОВА КОСИЦЯ
До змісту
Видиш оту смерічку? Така була і Марічка — файна і весела.
Полюбила вона вівчаря Олексу, що пас вівці на Говерлі. І Олекса любив її щиро.
Детальніше »
БЛИЗНИЦЯ І ПЕТРОС
До змісту
Близниця — гора, на південний захід від Ясіня.
Вершина її — широка полонина. Влітку тут пасеться худоба, а взимку по зледенілих, обсипаних снігом відрогах лютують вітри, безперестанку гуде хурделиця.
Навпроти Близниці — гора Петрос, теж полонина. Про ці гори таке повідають.
Детальніше »
ГОРА БЛИЗНИЦЯ
До змісту
Два брати-близнюки кохали одну дівчину. А були вони такі схожі один на одного, що дівчина кохала обох.
Одного разу вона їм сказала, що одружиться з тим, хто принесе їй з гір шовкову косицю — едельвейса.
Детальніше »
ПОЛОНИНА КАМІНЬ
До змісту
У пасмі гір між Раковом і Косівською Поляною на горі Камінь є видолинок, предками названий Корито.
Видолинок і справді подібний на величезне корито, видовбане в землі — довге до двісті, широке більше п’ятдесяти і глибоке кілька кроків. На полі Корита росте густа соковита трава, а в ній — безліч золотоголових стеблин нечуйвітру, польових ромашок, є кущики запашного чебрецю, кущі жерепа. Є й інше зілля, що годиться від різних недугів.
Детальніше »
ЧОРНА ГОРА
До змісту
Полюючи за дичиною, домнул Йоне Трієску потрапив із волоського міста в Карпатські гори. Дуже вподобав собі цей край і надумав тут володарювати. Першим ділом привів сюди слуг і наказав збудувати на горі палац.
Брила за брилою лягала в майбутні стіни. Щоб мур міцно тримався, камені обливалися свіжогашеним вапном. Одні люди мурували, другі мали теслярську роботу, а треті вікна й двері готували, підлогу лагодили.
Детальніше »
ВІВЧАР БІЛИН
До змісту
Волоський вівчар Іван Білин, шукаючи гарної паші, кочував із отарою з місця на місце. А як вибрав собі полонину, то вже випасав на ній овець аж до осені. На зиму думав повернутися назад у Волощину.
Пізньої осені вівчар спустився з отарою у видолинок, до річки, щоб потім податися самісіньким хребтом на південний схід. Але не міг знайти мілкого переходу, ріка від осінніх дощів була повноводною, грізною, несла колоди, корчі, котила каміння.
Погнав Білин овець попри ріку за течією. І натрапив на поселення. Тут жили люди, які самі два-три роки тому прикочували з-за гір і ще тільки обживалися між лісами.
Детальніше »
СИНЕВИРСЬКЕ ОЗЕРО
До змісту
Серед дрімучого лісу стояла хатка, а в ній чоловік жив, на ім’я Микола, зі своєю жоною Марією. Жили тут уже чотирнадцять років, і пан, якому належали навколишні ліси, про них нічого не знав.
Детальніше »
МОЧИЛО
До змісту
Інші мочила влітку заплісають, а восени в них жони скупують снопики конопель. А в сьому мочилі і жаби не квакають. Навіть місяць крадькома сунеться по глибині.
Детальніше »
ДІДІВСЬКЕ БОЛОТНЕ ГОРОДИЩЕ
До змісту
На околиці села Дідове, на болотній місцевості, пагорбом виступає стародавнє городище.
Давно, дуже давно по краю поширилася страшна вістка про вторгнення невідомих доти татар, які на своєму шляху все нищать, грабують, палять, людей убивають.
Детальніше »
ГРОБИЩЕ
До змісту
Глибоко в Полонинських Карпатах сховалося в мальовничій долині село Тур’я Поляна.
Навколо громадяться велетні-гори. Шумлять водоспади, біжать, пінячись на камінні, гірські потоки. Шумить, сповнюючи безупинним гомоном вузьку долину, бурхлива неприборкана річка Туриця.
Детальніше »
ГРОБКИ У СЕЛІ БУКІВЦІ
До змісту
Було це дуже давно, ніхто з живих не пам’ятає, тільки старі люди говорять, що вони чули від своїх дідів і бабусь.
А сталося воно у селі Буківці тоді, коли сусіднє село Перехресне було містом.
Детальніше »
ПРО СЕЛО СТРАБИЧОВО
До змісту
Давно-давно, багато сотень років тому село Страбичово, що розтягнулося вздовж шосейної дороги Мукачево — Чоп, було не на тому місці, де тепер, воно й не називалося ще таким іменням.
Детальніше »
СКЕЛЯ БАБКА
До змісту
Над селом Буківцем височить Буківська полонина, на якій є Руська путь, Водяна долина, Миндак і Зелеман. А узбіччя її рясно вкрите величезним камінням-валунням. Одна з цих скель-валунів є на Миндаку й зветься Бабкою.
Детальніше »
