Г. М. РОШКО Площі під плодовими насадженнями зони Карпат останнім часом збільшуються. Але врожайність садів подекуди ще не висока. Одним із факторів підвищення врожаїв є захист садів від шкідників та хвороб.
І. I. БОКОТЕЙ В умовах Закарпаття ягідні рослини ростуть в лісах у дикому стані, а також культивуються. їх плоди люди споживають переважно свіжими, у сирому вигляді та сушеними. З них виготовляють варива, соки та кондитерські вироби. Ягоди малини, суниці та чорної смородини за своїми властивостями лікувальні. Ягідні культури — хороші медоноси. Не випадково, в останні […]
І. Д. КАЧУР У більшості господарств Мукачівщини садівництво є однією з провідних галузей сільськогосподарського виробництва. Тут створено п’ять спеціалізованих радгоспів по вирощуванню плодових культур і винограду.
В.І. ПОНОМАРЧУК Серед твердокрилих комах туруни (Carabidae) — одне з найпоширеніших і багатих видами родин. На Закарпатті виявлено 366 видів турунів. Окремі їх види мають немаловажне значення тому, що є одними з головних грунтових мешканців культурних ландшафтів. Більшість видів — активні хижаки, що знищують шкідливих комах і молюсків (види родів Carabus, Calosoma, Cychrus та ін.).
А.А. ГВОЗДАК Хімічні методи широко застосовуються для боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур, лісів, садів, парків. У практику вводяться нові інсектициди, а вчені працюють над створенням ще ефективніших препаратів. Разом з тим збільшується небезпечність отруєння диких корисних тварин на ділянках, які обробляються отрутохімікатами.
И. М. ПОГОРІЛЯК, Ф. М. ГОЛУБКА Ліси Закарпаття щорічно дають понад півтора мільйона кубометрів цінної деревини бука, ялини, дуба. Щоб зберегти для майбутніх поколінь окремі найбільш типові і найменш змінені людиною ландшафти Українських Карпат великого народногосподарського, оздоровчого і естетичного значення, організовано заповідники.
E. С. TOBT Сприятливі кліматичні умови Закарпаття позитивно впливають на чисельність та різноманітність рослинного покриву. Тому вивчення його видового складу має важливе наукове та прикладне значення. У флорі області зустрічається чимало таких видів, які не мали раніше ні територіальних, ні фітогеографічних зв’язків з рослинним покривом Закарпаття, і потрапили сюди з інших флористичних областей.
В. І. КОМЕНДАР Осока скельна (Carex rupestris All.) — арктоальпійський, циркуполярний вид. Загальне поширення його: Піренеї, Альпи, Карпати, Корсіка, Шотландія, Північна та Арктична Європа, Гренландія, Урал, Сибір (Hegi).
С. С. ФОДОР, П. І. ГОЛІНКА Серед цікавих знахідок нових видів рослин у флорі Закарпаття особливе місце належить дикому європейському винограду. Хоча Закарпаття — стародавній виноградарський район, до цього часу не було спроб знайти тут диких родичів винограду. Мабуть через те, що широкого поширення як підщепний матеріал тут набули дикі лози американського походження, які часто […]
М. В. ДУБАНИЧ Із відомих на Україні 2000 видів квіткових рослин біля 2/3 зростають на Закарпатті. Фактори, що зумовлюють це багатство, дуже різноманітні. Насамперед, м’який і теплий клімат сприяє збереженню рідкісних рослин, які емігрували сюди в минулі кліматичні періоди. Через це низовина є місцем збереження цілого ряду реліктових рослин. Так залишки колишньої степової флори (віхалка […]
С.С.Фодор Чимала кількість видів флори Закарпаття має народногосподарське значення як цінна сировина для деревообробної, харчової і фармацевтичної промисловості, зеленого будівництва, як кормові рослини тваринництва і бджільництва. Деякі з ‘них інтенсивно використовуються, в зв’язку з чим створюється загроза їх повного знищення.
Л. X. КУХТА Щоб збільшити запаси кормів у мисливських угіддях області і забезпечити значне зростання поголів’я дичини, доцільно збагатити ліси Карпат такою цінною деревно-чагарниковою породою, як обліпиха крушиновидна.
М. В. ДУБАНИЧ Висока питома вага природних кормових угідь у структурі сільськогосподарських угідь, кліматичні умови для росту і розвитку в умовах Закарпатської низовини сприяють розвиткові високопродуктивного тваринництва. Проте продуктивність кормових угідь ще дуже низька і задовольняє потреби тваринництва Закарпатської області в кормах лише на 46—50%.
I. В. СТОЙКА Басейн середньої течії річки Тересви включає частину Тересвянської долини від злиття річок Брустурянки і Мокрянки і до впадання в Тересву її правої притоки — Терешулки. Більша частина досліджуваного району (на північ від села Дубового) належить до Східних Полонинських Карпат, а менша, що південніше Дубового, до складу Хустської котловини (Анучін, 1956).
І. М. ЧЕРНЕКІ Первинна природна рослинність значно змінилась під впливом діяльності людини в Українських Карпатах. Так, В. А. Анучін (1956) відзначає, що тільки у віддалених гірських районах Закарпаття її залишилось 85% тоді як у передгір’ї під сільськогосподарські угіддя, шляхи та промислові будови засвоєно понад 40% території області, а в низинній зоні — природну рослинність знаходимо […]
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com
