Л. X. КУХТА

Щоб збільшити запаси кормів у мисливських угіддях області і забезпечити значне зростання поголів’я дичини, доцільно збагатити ліси Карпат такою цінною деревно-чагарниковою породою, як обліпиха крушиновидна.

У межах своїх потреб з допомогою любителів природи вже придбали і висіяли у ш,кілках насіння обліпихи Закарпатська лісодослідна станція, Ботанічний сад Ужгородського державного університету, Ужгородський зеленгосп комунального господарства. Комбінат «Закарпатліс» з цього ж джерела одержав і висіяв понад 300 тис. кісточок обліпихи. Він вживає відповідних заходів для придбання ще у достатній кількості насіння та саджанців обліпихи. Це сприятиме широкому поширенню цієї культури в наших лісах.

Шкілки обліпихи найліпше закладати восени, тоді насіння, перебуваючи в грунті, взимку краще переноситиме температурні зміни, і рослина ростиме загартованою. При весняному висіванні насінню обліпихи потрібна попередня стратифікація протягом не менше 2—3 місяців, для чого необхідні кваліфікований контроль з боку фахівців і відповідні умови.

Що являє собою обліпиха і в чому її цінність для народного господарства взагалі і мисливського зокрема?

Обліпиха — це чагарник або звичайне невелике деревце заввишки 3—5 м з густою кроною і колючками на гілках, з дуже розгалуженою кореневою системою. Трапляється, що затінена з боків обліпиха тягнеться до сонця, досягаючи 10—12 м заввишки, а діаметр стовбура біля землі — до 35 см. Листя лінійно-ланцетні, зверху зелені, зі споду білувато-сріблясті. Цвіте у квітні—травні. Квітки дуже дрібні, з’являються до розпускання листя. Чоловічі квітки жовті, жіночі — зеленкуваті. Обліпиха зимостійка рослина, тому її можна використовувати для посадок не лише в низинних районах, але й високо в горах. Там вона має сланку форму. Вона цінна як кормова рослина для багатьох мисливських тварин, а також має велике гідрологічне та грунтоутворююче значення. Квіти обліпихи багаті нектаром, тому вона використовується як ранній медонос.

Обліпиха — рослина дводомна. В посадках слід мати на шість—вісім жіночих одну чоловічу рослину.

Розмножується обліпиха насінням, кореневими паростками вегетативно: посадкою дворічних живців просто в грунт. До грунту невибаглива. На молодих корінцях обліпихи утворюються бульбочки з бактеріями, які засвоюють вільний азот із повітря. Це дозволяє обліписі рости на грунтах, бідних на органічні речовини. Добре росте на легких, піщаних свіжих і вологих грунтах та солонцюватих.

Сильна, розгалужена коренева система обліпихи добре закріплює грунт у місцях зсувів, кам’янистих осипів, пісків, берегів річок та ярів, що розмиваються водою.

Густа крона обліпихи добре захищає шосейні дороги й залізниці від снігових заметів. Тому використовують обліпиху і при полезахисному лісорозведенні та спорудженні живоплотів, які практично непрохідні через свої колючі гілки.

Обліпиха — дуже красива декоративна рослина. Не випадково використовується в садово-парковому будівництві. Вона гарна не лише влітку, а й взимку, коли на білому тлі снігу полум’яніють її густо вкриті ягодами деревця. Можна рекомендувати її для оформлення узлісь і груп дерев. Гарна обліпиха і в формі штамбових дерев.

Ця рослина стійка до шкідників і різних захворювань. У вологому грунті добре переносить сухе повітря.

Суцільні посадки обліпихи створюють густі й майже непрохідні зарості — чудові місця для гніздування фазанів, тетеревових та інших видів птахів.

Протягом ряду років па Закарпаття, особливо у Берегівський, Виноградівський і Ужгородський райони, з метою збагачення мисливської фауни завезли і розселили велику кількість фазанів. Це дуже важливо і в боротьбі з колорадським жуком. Досвід ряду господарств Польської Народної Республіки і Чехословаччини підтверджує, що, де є фазани, там немає колорадського жука. На плантаціях картоплі, які розташовані поблизу місць гніздування фазанів, не буває колорадського жука.

Плоди обліпихи — соковиті ягоди овальної форми до 1 см завдовжки, жовтого або оранжевого кольору, з кисло-солодкою м’якоттю. Дозрівають у вересні-жовтні, їстівні, мають смак і аромат подібні до ананаса. Вони густо обліплюють гілки дерева, звідки і виникла назва рослини. Плодів буває так багато, що часто від ЇХ ваги гнуться і ламаються не тільки гілки, але й дерева. Зберігаються плоди обліпихи добре, у сухому приміщенні не гниють і не пліснявіють, бо мають сильні фітонцидні властивості.

В середині плода знаходиться яйцевидна кісточка, темно-коричневого або чорного кольору, за формою схожа на зернину жита, біля 5 мм завдовжки, діаметром до 2,5 мм, з одною поздовжньою боріздкою. В 1 кг — до 76 тис. кісточок. Насіння відзначається дуже високою схожістю.

Серед усіх інших плодів і ягід обліпиха — рекордсмен за вмістом вітамінів. Після дозрівання і навіть настання морозів її плоди не опадають. Вони — чудовий корм не тільки для фазанів, куріпок, рябчиків, глухарів, тетеревів та інших птахів, які зимують у нас, але й для ведмедів, кабанів, куниць, білок й інших звірів.

Ягоди обліпихи вживають у їжу і люди, використовують їх і на виготовлення варення, повидла, соку, вина і т. д. Але особливо добре обліпиху протерти через дуршлаг, змішати у пропорції 1:2 з цукром. Тоді в ній добре зберігаються до наступного врожаю смак, аромат, вітаміни.

Ягоди обліпихи багаті вітамінами А, В і, В₂, С, Е, Р, фолієвою кислотою.

На жаль, у нашому ягідному раціоні обліпиха поки що відсутня.

Беручи до уваги смакові якості плодів обліпихи, радгоспи і колгоспи повинні створювати плантації цього цінного ягідника, а колгоспники, робітники й службовці цю рослину мають висаджувати на присадибних ділянках і в садах.

Ягодами обліпихи, а також препаратами, виготовленими з плодів, листя, пагонів і кори обліпихи, у медичних установах лікують хвороби і виразки шлунка, стравоходу, кишечника, атеросклероз і гіпертонію, ревматизм, опіки і захворювання шкіри, гінекологічні захворювання, рани, які довго не загоюються, променеві та ракові хвороби.

Проте особливо цінна обліпихова олія. Вона густа, оранжевого кольору, дуже багата вітамінами А, Е та Р, що регулюють обмін речовин в організмі. Олія обліпихи притупляє біль. З обліпихи виготовляють протираковий препарат — гіппофаїн.

Створення в гірських районах Закарпаття на непридатних для сільськогосподарського використання земельних площах промислових плантацій обліпихи дозволить найближчим часом організувати виробництво з неї ряду дефіцитних медичних препаратів.

Листя обліпихи та її молоді пагони — ласий корм для оленів, косуль та інших копитних тварин. Воно містить вітаміни С і А. Латинська назва рослини «Hippophae», в перекладі означає — «те, що робить коня блискучим». Цим ще раз підкреслюється корисність обліпихи для тварин.

Широке використання обліпихи у мисливських угіддях зміцнить кормову базу для звірів і птахів і дасть змогу забезпечити не тільки осінню, а й зимову їх підкормку. Це послужить не тільки зберіганню, але й збільшенню поголів’я ряду мисливських тварин, значно збагатить кормову базу угідь і поліпшить місця проживання, розмноження та укриття багатьох видів дичини. Згодом посадки обліпихи стануть улюбленими місцями проживання звірів та птахів. Крім того, поширення обліпихи перешкодить виходу ведмедів, кабанів та інших копитних тварин на сільськогосподарські угіддя, отже, зменшить шкоду, яку завдають ці мисливські тварини.

Але слід мати на увазі, що обліпиха дуже світлолюбива рослина. Тому садити її треба на узліссях, лісових полянах та відкритих місцях.

Деревина обліпихи жовтого кольору, щільна, тверда, міцна, з красивою текстурою, дуже цінна для токарних і столярних виробів.

У ряді постанов уряду і громадських організацій правильно підкреслюється, що обов’язок кожного справжнього любителя природи, риболова-аматора, мисливця полягає не тільки в тому, щоб охороняти природу, але й збагачувати її своєю особистою працею. Тому справа честі кожного члена УТМР, Товариства охорони природи взяти активну участь у поширенні обліпихи в Карпатах як на мисливських, так і на інших угіддях, де це потрібно.

Широке застосування обліпихи у сільському господарстві для створення водорегулюючих і грунтозахисних лісосмуг, суцільного залісення ярово-балкових і кам’янистих угідь, не придатних для сільськогосподарського використання земель, крутих скелястих берегів річок, сприятиме здійсненню заходів по боротьбі з ерозією грунтів, значно збагатить природу і дозволить створити у цих місцях багаті на корми і добрі за своїми захисними властивостями угіддя для проживання мисливської фауни, буде ефективним втіленням у життя постанови Верховної Ради СРСР «Про заходи по дальшому поліпшенню охорони природи і раціональному використанню природних ресурсів».

Джерело: Про охорону природи Карпат. Ужгород: Карпати, 1973.