Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 


1 Радванське відслонення андезитів 24 Червона скеля-Стрімчак
2 Стовп вулканічного туфу 25 Сокирницьке відслонення неолітів
3 Ворочовські скелі 26 Голятинське відслонення крейдових порід
4 Кар’єр “Новоселиця” 27 Сойминське відслонення еоценових відкладів
5 Водоспад Лумшорський 28 Озеро Синевир
6 Олістоліти у олігоценових відкладах 29 Розріз зони Мармарошських Скель
7 Водоспад Шипот 30 Печера “Дружба”
8 Мукачівська Замкова гора 31 Скеля “Кам’яні Ворота”
9 Кольчинське відслонення епікластичних утворень 32 Новоселицьке відслонення юрських відкладів
10 Кленовецьке відслонення стовпчастих андезитів 33 Відслонення порід Верхньої крейди
11 Стародавня золоторудна штольня 34 Зсувний цирк
12 Стародавній каоліновий рудник “Кукля” 35 Виходи кам’яної солі
13 Екструзія ріодацитів 36 Свидовецькі скелі, льодовиковий рельєф
14 Перлітові кар’єри 37 Відслонення шипотської світи
15 Стародавня штольня в с. Добросілля (Бене) 38 Скелі Тростянець
16 Квасівське відслонення вторинних кварцитів 39 Розріз Кам’янопотоцького покриву
17 Дайка дацитів 40 Скеля-Стрімчак (відслонення пермсько-тріасових відкладів)
18 Жерловина вулкана 41 Відслонення тріасових відкладів
19 Зачарована долина 42 Скелі закоханих
20 Ільницьке відслонення бурого вугілля (лігніту) 43 Кар’єр Сауляк
21 Відслонення вулканітів “Чорна Гора” 44 Відслонення мармуру та доломіту
22 Олістоліти еоценових порід 45 Скелі Щауль
23 Приборжавське відслонення

Територія Закарпатської області розташована у межах південно-західного схилу Карпатської складчастої споруди та Закарпатського прогину.

В геотектонічному аспекті районування північно-східна гірська частина області відноситься до Зовнішніх (Складчастих, Флішових) Карпат. Вона включає в себе серію структурно-фаціальних зон (покривів), що замінюють один одного в напрямку з північного сходу на південний захід: Скибова, Кросненська, Чорногорська, Дуклянська, Поркулецька, Магурська та Рахівська. Зовнішні Карпати складені типовими флішовими утвореннями нижньокрейдового-верхньопалеогенового (подекуди — до низів неогену) віку.

Гори поросли буковими та смерековими лісами, над якими, в привершинних частинах, простягаються зелені виположені альпійські луки (полонини). Надзвичайно мальовничими прикрасами карпатських краєвидів є льодовикові форми рельєфу (цирки, кари, морени з озерними западинами), а також — перлина Карпат — озеро Синевир і декілька більш дрібних озер.

На південному заході Зовнішні Карпати межують з зоною Закарпатського глибинного розлому, що включає зовнішню та внутрішню Мармарошську та Пенінську підзони, стратиграфічний розріз яких характеризується переважанням нефлішових карбонатних та теригенних відкладів віком від тріасу до пізнього палеогену. В цих осадових товщах відмічають прояви мезозойського інтрузивного та ефузивного магматизму.

У рельєфі ця смуга є проміжною ступінню між гірською спорудою Карпат і низовиною Закарпатського прогину. Для неї характерні яскраві ландшафти, що утворені різнобарвними химерними скелями-стрімчаками на фоні смарагдової зелені одвічних лісів, серед яких, подекуди, (район річок Велика та Мала Угольки) можна помилуватися дивовижними природними спорудами — карстовими печерами. Пенінська зона (“шовна”, “коренева”) вирізняється надзвичайно інтенсивною тектонічною подрібненістю, що спостерігається в багатьох відслоненнях і має важливе значення при вивченні тектоніки і геодинаміки Карпат.

Південно-західна частина області відноситься до Внутрішніх Карпат, ранньоальпійські споруди яких переважно поховані під пізньоальпійськими моласами накладеного Закарпатського внутрішнього прогину (Закарпатська низовина). У вигляді невеликого виступу його фундаменту в районі м. Ужгорода на поверхні спостерігаються дислоковані флішові відклади палеогену (зона Підгалля).

На південному сході області відслонюються інтенсивно перем’яті і подрібнені домезозойські (від венду до пермі) метаморфічні утворення Мармароського кристалічного масиву, які місцями перекриті карбонатними і, в меншій мірі, теригенними та ефузивними відкладами тріасу, юри, крейди, еоцену й олігоцену.

Неогеновий Закарпатський внутрішній прогин включає три структурних елементи. Перш за все, це — надзвичайно цікава в геологічному відношенні, вкрита мальовничим лісом вулканічна споруда (пізній сармат-панон), що має назву Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо. Його меридіональна ланка, яка приурочена до Оашського поперечного розлому, розділяє прогин на Мукачівську та Солотвинську депресії. Закарпатський прогин виник внаслідок неогенової тектоно-магматичної активізації Внутрішніх Карпат і характеризується широким розвитком негативних (кальдери) та позитивних (підняття) кільцевих вулкано-тектонічних структур, в які були трансформовані вулканічні споруди того часу.

Закарпатська область надзвичайно багата корисними копалинами. В її межах відомі родовища мінеральних, термальних та прісних вод, різноманітної нерудної сировини, а також п’ять рудних районів: Угольський (ртуть), Бутово-Оленево-Дубриничська смуга (ртуть), Вишківський (ртуть, золото, поліметали), Рахівський (золото, поліметали) і Берегівський (золото, срібло, барит, поліметали, германій). В останньому збереглися і є доступними для спостережень стародавні виробки древніх розробок рудних покладів.
Джерело: Геологічні пам’ятки України: У 3 т. / В.П. Безвинний, С.В. Білецький, О.Б. Бобров та ін.; За ред. В.І. Калініна, Д.С. Рурського, І.В. Антакової. — К.: ДІА, 2006. — Т. І. — 320 с.

Tags:

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com