У результаті антропогенного тиску в регіоні та нефахового підходу людини до природокористування (розширення вирубок лісу, браконьєрство, промислове та аварійне забруднення, сільськогосподарська діяльність, розвиток туризму, розширення транспортних мереж) постала загроза порушення унікальності Карпатських гір.

Для територій Карпатського регіону екологічні проблеми мають однаковий характер, типові вони й для Закарпаття:

–   Порушення екологічної рівноваги на територіях, що зазнали шкідливого впливу внаслідок діяльності підприємств гірничо-видобувної, хімічної та паливно-енергетичної промисловості;

–   Хімічне та біологічне забруднення поверхневих водойм басейнів великих водних артерій.

–  Забруднення довкілля промисловими та побутовими відходами, а також недостатньо застосовані зусилля щодо їх переробки та утилізації.

–  Розвиток небезпечних процесів внаслідок шкідливої дії повеней, паводків, селів, зсувів.

–  Деградація унікальних природних екосистем, втрата біологічного різноманіття.

Деградація та ерозія грунтового покриву на гірському схилі  (Україна, Закарпатська область, Тячівський район, 2010р.)

Пріоритетні напрямки екологічної політики в регіоні задекларовані у Карпатській конвенції, яка покликана консолідувати зусилля всіх карпатських країн, спрямованих на збереження та екологічно збалансований розвиток Карпат. Серед них, найбільш актуальні для Закарпаття наступні:

–  Екологічна реабілітація територій в зонах діяльності гірничовидобувної промисловості.

–  Покращення екологічного стану водних артерій регіону.

–  Переробка та утилізація промислових та побутових відходів.

–  Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідних територій та екологічної мережі.

–  Організація системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності, екологічної освіти та виховання населення.