Найстаріші зелені “жителі”

1300 літній Дуб-чемпіон та 1000 літній Дідо-дуб, що зростають у с.Стужиця Великоберезняського району є номінантами Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України». Дуб-чемпіон зайняв третє місце у номінації «Найстаріше дерево України».

«Меморіальним деревом Закарпаття» названо 500-літній платан кленолистий, що зростає на території Парку-пам’ятки “Парк ім. Горького” в Ужгороді.

Детальніше>>>

Найвищий природний водоспад

Труфанець – найвищий природний водоспад Закарпаття. Висота водоспаду 36 м. Розташований біля траси Ясиня-Рахів. Знаходиться на потоці Труфанець – права притока р. Чорна Тиса, на південно-східних схилах Свидовецького хребта. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до руйнування піщаників.

Потік бере початок у субальпійському поясі на висоті 1720 м у підніжжя гори Близниця. Довжина потоку – 2830 м. У лісовому поясі він частково (230 м) протікає під землею. Утворює кілька каскадів.

Найбільше озеро

Озеро Синевир – одне із семи природних чудес України. Утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря. Справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку “Синевир” і є однією з візитних карток Українських Карпат. Середня площа озера 4-5 гектарів, середня глибина становить 8-10 м, максимальна – 22 м.

Найстаріший музей-скансен

Закарпатський музей народної архітектури та побуту відкритий у 1970 році та – представляє спадщину традиційної народної архітектури Закарпаття XVII-першої пол. ХХ ст.

Експозиція містить чимале зібрання творів традиційного  народного мистецтва – гончарства, ковальства, ткацтва, вишивки, лозоплетіння, різьблення по дереву.

Карстовий міст

Чудесний витвір природи – унікальна арка, яка утворилася внаслідок карстових процесів, як вважає наука, ще на морському дні. 500 років тому, коли християнство відзначало своє 1500-річчя, тут, у самому серці Європи, процвітав культ язичників, що поклонялися сонцю. Саме на Карстовому мості знаходилося їхнє капище, про що свідчать як архівні матеріали, так і цікаві знахідки артефактів.
Перша згадка про це чудо природи відноситься до 1558 року, коли член посольства російського царя Івана Грозного повертався з Константинополя (тепер Стамбул) в Москву через східну частину Закарпаття. Після повернення він передав посольському відомству свій опис природних багатств і краси околиць Угольського монастиря. У донесенні говориться: “..біля села Угля розташований монастир… Неподалік від монастиря добувають сіль, яку рубають, як лід. А поруч знаходиться камінь-велетень з отвором, що нагадує замкові ворота. З цього каменю тече рідина, що нагадує молоко. На камені ростуть кедрові (певно тисові) і букові кущі. У п’яти милях від монастиря з гір тече гаряча вода, в якій можна зварити яйце. До цих мінеральних джерел приходить багато хворих людей і виліковують свої хвороби”.
Знаходиться біля села Мала Уголька, Тячівського району, на території Карпатського біосферного заповідника.