Вечорниці Грудень… Місяць довгих ночей. Не встигнеш впоратися по господарству, як темна нічка бере в обійми всенький світ. Що ж робити? Хіба ж можна проспати такий довгий час? І молодь збиралася на вечорниці то в одній, то в іншій хаті, а особливо в хатах, де жили дівчата. Так і зародилися вечорниці.
Карпати… Зелені Карпати! Ви чарівні взимку, коли великі вершини вкриті іскристим снігом. Ваша невимовна краса і восени, коли між зеленню смерек виблискують золотом могутні буки і білокорі берізки. Але весною і літом ви, мабуть, найкращі. На фоні безмежної блакиті голубого неба стоять стрункі високі смереки. Рівні, величаві, тягнуться вгору, ближче до сонця, все далі у […]
Комендар В.І., Крічфалушій В.В., Луговой О.Є., Ужгородський національний університет За час коротких відвідин Долини нарцисів побачиш тільки дещицю різноманітної фауни, що населяє це заповідне урочище. Така особливість тварин: одні весь день ховаються в норах і активні вночі, інші, причаївшись у високій траві, дають про себе знати тільки криками, та й то лише рано-вранці або пізно […]
Комендар В.І., Крічфалушій В.В., Луговой О.Є., Ужгородський національний університет Долина нарцисів цікава не тільки одним ботанічним об’єктом – нарцисом вузьколистим.
Комендар В.І., Крічфалушій В.В., Луговой О.Є., Ужгородський національний університет Унікальна за своїм флористичним значенням Долина нарцисів розташована в околицях м. Хуст Закарпатської області в урочищі Кіреші, в західній частині Хустсько-Солотвинської котловини. З метою збереження природних заростей нарциса вузьколистого – рідкісного ботанічного об’єкта, занесеного до Червоної книги України, вона включена з 1979 р. до складу Карпатського державного […]
Александр Дрбал, Карел Радєй, Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут, м. Здіби, Чеська Республіка Градусні вимірювання минувшини мають визначне значення не лише тому, що вирішували питання форми і розмірів Землі, але й тому, що привели до розвитку геодезичної науки і практики у світі. Невід’ємною частиною цих вимірювань було вимірювання геодезичних базисів. Про вимірювання останніх у […]
C.C. Поп, В.Г. Дробнич та ін., Ужгородський національний університет, Держуправління ОНПС в Закарпатській області Моніторинг довкілля (МД) є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики, слугує виробленню науково-обгрунтованих управлінських рішень, створенню безпечних умов життєдіяльності людини, прогнозуванню і запобіганню екологічних криз. Адже достовірну інформацію про стан навколишнього середовища можна отримати лише на підставі багаторічного системного спостереження за змінами […]
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. SWOT аналіз пралісів Закарпаття
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. 28 червня 2007 року Комітет у справах Світової спадщини ЮНЕСКО на 31 -й сесії у місті Крайстчерч (Нова Зеландія) ухвалив рішення про включення українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат» […]
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Аналіз польових робіт та оцінка літературних джерел (Флора та рослинність Карпатського заповідника, 1982; Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника, 1997 та ін.) показує важливу роль пралісів у збереженні біологічного різноманіття. […]
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Загальний підсумок досліджень показаний в таблиці 1, з якої видно, що далеко не всі площі стиглих і перестійних насаджень відповідали критеріям пралісів. Це стосується і Карпатського біосферного заповідника, […]
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Відомий європейський еколог Маріо Броджі у статті „Чим для нас є праліси Закарпаття”, опублікованій 20.09.1999 р. у популярній швейцарській газеті „Моє Цюрхер цайтунг”, наголосив, що „для Федерального науково-дослідного […]
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Закарпаття знаходиться в самому центрі Європи, тому тут протягом сотень років ведеться промислова експлуатація лісів. І як у Європі загалом, із середини 18 століття площі природних лісів тут […]
Закарпатська область географічне розташована на крайньому заході України, займає площу 12,8 тис. км2. Тут проживає 1 млн. 257 тис. чоловік або в середньому близько 100 чоловік на 1 квадратний кілометр.
З.А. Царик Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Малиновский Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Малиновский Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
И.К. Загайкевич Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
В.И. Здун Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Татаринов Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Татаринов Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Татаринов Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
А.Є. Луговой Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
А.Є. Луговой Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Татаринов Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Татаринов Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208 Стаття наявна тільки на російській мові
Я так далеко заходив на Схід, що цілком забував про Захід! Я настільки заглиблювався в країни Заходу, що навіть забував назву Сходу. Аль-Мас’уді Карпати, і зокрема Чорногора, які розміщені у географічному центрі Європи, своєю чудовою природою, незліченними багатствами, історичними пам’ятками, своєрідними рисами в побуті й культурі населення, приваблюють і вчених-дослідників, і численних мандрівників-туристів.
Історія цієї гори, що неподалік села Велятина, така: розгулювався в цих лісах Пинтя, з дерев’яної гармати розбив Хустський замок, стару кобилу пустив з повними бесагами золота, а сам із своїми хлопцями пішки подався до своєї коханої в Ясіня.
В урочищі «Діброва», що тягнеться від Замкової гори в бік села Бороняво стоїть зчорніла плита «Бовван». Про цю плиту з покоління в покоління передають хустяни легенду.
Стоїть за містом Хуст поблизу нафтобази гірка. Вона нагадує собою Замкову гору тільки в зменшеному обсязі. В народі називають її «Гуркою».
На лівому березі швидкоплинної Тиси лежить село Крива, його підпирає гора Чабрин, висока і стрімка. Здається, синяви неба досягає. На одній з її скель з північної сторони видовбано невеличку печеру, яку в народі називають печерою Марії-Терезії.
Автобусом їдемо в село Криву, що розташоване під горами на лівім березі Тиси.
Місцеві жителі називають це озеро морським оком. З Хуста автобусом добираємось до села Липовець.
З Хуста їдемо автобусом в село Нанково. По дорозі перед нами відкривається чудова панорама парників колгоспу імені Мічуріна та будови компресорної станції газопроводу «Союз».
Приміський присілок Ніреші ховається в гущі дерев на бережках, що розкинулись з правого боку Ріки та Тиси. Він вражає чудовими пейзажами, дишуть пахучим ароматом його квітучі сади.
Це чудовий куточок гірської Хустщини. Чарують своєю красою багаті змішані ліси, легко дихати чистим повітрям, милують наші очі водоспади.
Перш ніж завершити книгу, киньмо ще раз погляд на карпатське високогір’я, де творять життя, не вишукуючи затишної, тепленької місцини, рослини трудної долі, до яких належить також наскельниця лежача. Це теж аркто-альпійський вид, до того ж єдиний вид цілого роду, поширений у холодних районах та в альпійському поясі північної півкулі: у Центральній Європі, Північній Європі, Північній […]
Так би повинна жити дріада восьмипелюсткова, успадкувавши свою родову назву від міфічних дріад, яким фантазія древніх греків довірила покровительство над деревами. В свою чергу дріади перейняли собі наймення від могутнього дерева дуб — саме цим словом перекладається грецьке drios.
Так уже повелося, що цінність усього сущого люди звикли вимірювати золотом. У попередньому розділі йшлося про золотий сон. За словниками — це приємне сновидіння, яке дає відчуття щастя, насолоди. В людини доброї, з лагідним характером — золоте серце. В здібної, обдарованої особистості — золота голова. Є ще золота осінь, коли гаї та діброви набувають яскраво-жовтого […]
Шолудивник… Важко подобатися з таким іменем? Але хто приходить у гори, не питає у рослин імені та роду. Надається перевага зоровому враженню. Тож і зривають шолудивник кільчастий на букети, зачаровуючись його фіолетово-пурпуровим цвітом. У Рахівському районі на Закарпатті місцеве населення збирало шолудивник кільчастий як лікарську рослину, наділену тонізуючими властивостями, хоч такими вона не володіє.
Йдеться про первоцвіт дрібний — високогірний середньоєвропейський вид з роду Primula. Наукова назва походить від слова prima, що означає перший. Пояснюється це тим, що більшість видів первоцвіту зацвітають ранньою весною, першими.
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com
