Так би повинна жити дріада восьмипелюсткова, успадкувавши свою родову назву від міфічних дріад, яким фантазія древніх греків довірила покровительство над деревами. В свою чергу дріади перейняли собі наймення від могутнього дерева дуб — саме цим словом перекладається грецьке drios.

Та й дріада восьмипелюсткова своєю назвою, мабуть, повинна більше завдячувати дубові, ніж німфам, бо названа так завдяки своїм листкам, що формою нагадують дубові. Це вічнозелений кущик зі сланким стеблом до 10 см завдовжки. Листки — довгасто-яйцевидні, рубчасті, зверху голі, зісподу вкриті сірими волосками. Квіткові стрілки прямостоячі, одноквіткові. Віночок білий, з вісьмома пелюстками — звідси й видова назва. Цвіте в липні, утворює пухнасте супліддя з маленьких горішків, оснащених довгим пером, так би мовити, літальним апаратом.

Дріада восьмипелюсткова (дриада восьмилепестковая) —

Dryas octopetala L.

Родина: розоцвіті — Rosaceae

На земній кулі дріада восьмипелюсткова обжила досить обширні території: гори Європи — від півночі Іспанії та Центральної Італії до Північної Європи, гори Сибіру, Північної Азії, Північної Америки. Однак це не означає, що її на землі багато, бо росте вона тільки в альпійському та субальпійському поясах на вапнякових скелях та дернисто-кам’янистих схилах.

З 18 відомих на земній кулі видів дріади в нашій країні зустрічається 10, а на Україні — лише один – єдиний вид — дріада восьмипелюсткова, та й то тільки на карпатських горах Близниця на висоті 1880 м та Піп Іван Чорногорський. Найближчий осередок цієї рослини — на території Румунії в Роднянських горах.

Дріада восьмипелюсткова — релікт льодовикового періоду. Колись ця рослина була дуже поширена. І коли вже вона дожила в Карпатах до наших днів, ми повинні зберегти невеличкі її угруповання, що залишилися в природному стані.

Як рослина високої декоративності дріада восьмипелюсткова — одна з улюблених квіток, що випробовуються в альпінаріях ботанічних садів. Думається, цю роботу треба вести ширше й активніше.

Колись дріада жила з вірою в свою німфу. Нині покладатися на німф пізно. І вона покладається на нас, людей.

Джерело: В.І.Комендар, П.М. Скунць, М.Ю.Гнатюк Зелені перлини Карпат. – Ужгород: Карпати, 1985.- 88с