Шолудивник… Важко подобатися з таким іменем? Але хто приходить у гори, не питає у рослин імені та роду. Надається перевага зоровому враженню. Тож і зривають шолудивник кільчастий на букети, зачаровуючись його фіолетово-пурпуровим цвітом. У Рахівському районі на Закарпатті місцеве населення збирало шолудивник кільчастий як лікарську рослину, наділену тонізуючими властивостями, хоч такими вона не володіє.

Проте чому наділили рослину такою неприємною назвою — шолудивник? Пояснення цьому є: декотрі види шолудивника використовувались у народній ветеринарії як засіб проти паразитів. Хоч шолудивник і сам належить до напівпаразитів.

На земній кулі відомо близько 400 видів шолудивника, з них більше сотні — в нашій країні. На території України зростає всього-на-всього 10 видів.

В Українських Карпатах на болотах і вологих луках зустрічається шолудивник лісовий, на скелях і луках — зникаючий нині шолудивник Гакетта, на скелях і осипах в альпійському та субальпійському поясах Чорногори — шолудивник Е д є р а. Тільки в альпійському поясі Карпат на гірських луках та скелях дуже рідко трапляється шолудивник кільчастий — цінний аркто-альпійський вид, що потрапив у наші гори в польодовиковий період із тундри.

Шолудивник кільчастий (мытник мутовчатый) —

Pedicularis verticillata L.

Родина: ранникові — Scrophulariaceae

Це трав’яниста багаторічна рослина з родини ранникових. Стебел кілька, рідше одно, вони прямі, нерозгалужені, заввишки 10—30 см, по ребрах вкриті негустими тонкими відлеглими волосками. Стеблові листки кільчасті, по 4 у кільці, майже сидячі або короткочерешкові. Прикореневі — на довгих черешках, ланцетовидні, пірчасто-розсічені. Цвіте у червні — липні.

Географія шолудивника кільчастого досить широка: це й гори Європи, і Центральна Азія, і західна частина Північної Америки, і Арктика. В умовах Українських Карпат цей вид зустрічається у Східних Бескидах (гора Пікуй), в Чивчинських горах (Балтагур, Гнетеса), на Чорногорі, в Мармароських Альпах.

Джерело: В.І.Комендар, П.М. Скунць, М.Ю.Гнатюк Зелені перлини Карпат. – Ужгород: Карпати, 1985.- 88с