В Углянському лісництві Тячівського району знаходиться печера Дружба. Глибина її – 50 м. Зі стелі звисають сталактити, знизу наростають сталагміти, по дну протікає струмок. Цікава в геологічному й геоморфологічному відношеннях. На цій же території під охороною знаходиться і печера Перлина, де, окрім сталактитів, знайдено пізоліти – печерні перлини. Ці округлої форми утворення ростуть подібно до […]
Значні запаси мармурів і мармуризованих вапняків, які на Закарпатті використовуються як облицювальні камені, зосереджені в Марамороській і Пенінській зонах Карпат. Вони пов’язані з домезозойськими метаморфічними породами діловецького комплексу (с. Ділове), тріасовими та юрськими карбонатними породами (потік Довгоруня) і крейдовими утвореннями (межиріччя Тереблі, Лужанки). Важливу групу будівельних матеріалів становлять вулканічні туфи для виготовлення облицювальних плит, стінних […]
Серед неметалічних корисних копалин найбільше поширення мають родовища солі, високометаморфізовані (метаантрацитові) вуглисті утворення, рудопрояви бариту, фосфати, цеоліти, перліти, самоцвіти, облицювальні камені та будівельні матеріали. Сіль. На Закарпатті виявлено понад 30 пунктів солепроявів. Серед них розрізняють стовпоподібні й лінзоподібні морфологічні типи. До першого з них відносяться Солотвинське, Тереблянське, Олександрівське, Данилівське, Боронявське й Округлівське родовища. Лінзоподібний тип […]
Закарпаття характеризується надзвичайною різноманітністю металічних корисних копалин. Тут виявлені рудопрояви і родовища ртуті, поліметалів, золота й срібла, заліза і марганцю, алунітів і бокситів тощо. Ртуть. Ртутне зруденіння Закарпаття відноситься до ртутної, ртутно-рідкометальної, ртутно-миш’яково-сурм’яної формацій. Найпродуктивнішою є ртутна формація. Вона представлена найкрупнішими в області родовищами, розвинутими в основному в межах Вишківського, а також Оленевського і Дубриницького […]
Із горючих корисних копалин на Закарпатті виявлені природний газ, вугілля, торф і бітумінозні породи. Природний газ і нафта. В останні роки на Закарпатті відкрито два промислові родовища газу: Солотвинське і Русько-Комарівське. На Солотвинському родовищі промисловий приплив газу з дебітом 777 тис. м3/добу і пластовим тиском 14,73 МПа одержано з тортонських новоселицьких туфів із глибини 1485 […]
Формування морфоскульптур Закарпатської області почалося в міоцені, після настання тут континентального режиму, і триває ще й тепер. Головну роль у формуванні сучасного рельєфу відіграли процеси вивітрювання, поверхневі води, льодовикова ерозія й акумуляція, схилові процеси, підземні води тощо. Цими процесами створені найголовніші морфоскульптури області: денудаційні, ерозійні, льодовикові, карстові та гравітаційні. Денудаційні поверхні вирівнювання. У межах гірської […]
Морфоструктури області надзвичайно різноманітні. Тут, починаючи з північного сходу на південний захід, виділяють такі морфоструктури: Верховинську, Марамороську, Пенінську, Закарпатську і Паннонську. Вони поділяються на морфоструктури нижчого порядку. Верховинська морфоструктура приурочена в основному до Кросненської тектонічної зони, хоч включає також незначні ділянки Скибкової і Дуклянської зон. У межах Верховинської морфоструктури переважає низькогірний і середньогірний ерозійно-тектонічний рельєф […]
Закарпаття за характером рельєфу є переважно гірською областю. Гори й передгір’я займають близько 80 % її території. Формування рельєфу тут відбувалося при взаємодії двох протилежно спрямованих сил: внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних). Причому перші з них переважали. Ці сили, зумовлені внутрішніми процесами Землі, створили основні нерівності поверхні області – морфоструктури, а екзогенні сили, обумовлені дією […]
Закарпаття розташоване на південному схилі альпійської геосинклінальної області Карпат і характеризується складною геологічною будовою. В його межах з північного сходу на південний захід виділяють Кросненську, Чорногірську, Поркулецьку, Дуклянську, Магурську і Рахівську структурно-фаціальні зони – Зовнішні Карпати; Марамороський кристалічний масив, Марамороську і Пенінську стрімчакові зони – проміжну ланку між Зовнішніми і Внутрішніми Карпатами; Мукачівську і Солотвинську […]
ЗМІСТ Природні багатства – запорука соціально-економічного прогресу (Б. Г. Кушнір, С. М Стойко) Роки великих звершень (І. М. Гранчак) Геологія і геоморфологія Закарпаття (М. С. Демидюк) Геологічна будова Геоморфологічна характеристика Морфоструктури Морфоскульптури Кліматичні умови області (М. М. Данилюк) Частина 1 Частина 2 Водні ресурси Використання водних багатств (В. С. Кравчук) Основні напрями розвитку водного господарства […]
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на http://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com
