Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.

Закарпаття знаходиться в самому центрі Європи, тому тут протягом сотень років ведеться промислова експлуатація лісів. І як у Європі загалом, із середини 18 століття площі природних лісів тут скорочуються. У зв’язку з цим цілий ряд вчених – лісознавців розпочали активну роботу із вивчення та охорони залишків дикої природи. Уже в 1907 р. на південних мегасхилах гори Поп Іван Мармароський та у Стужиці створюються лісові резервати, а в 1912-1914 роках угорська лісова дирекція взяла під охорону невеликі Чорногірські ділянки пралісів на південно-захисних схилах Говерли.

Визначний влад у цю справу вніс чеський професор Алоїс Златнік, який у 30-роках минулого століття задокументував найбільші ділянки пралісів на Закарпатті та зініціював створення на їх базі природоохоронних територій. Крім того, у 1932-1936 роках ним тут закладено серію постійних пробних площ, які стали початком фундаментальних лісознавчих досліджень у цій частині Європи.

У наступні десятиліття, завдяки зусиллям українських вчених, в першу чергу І.Г. Підоплічка, С.М. Стойка, B.I. Комендара та інших, створюються нові лісові резервати, а в 1968 році організовується Карпатський заповідник, до складу якого в різні роки включено Угольсько-Широколужанські, Чорногірські, Мармароські, Свидовецькі, Кевелівські та інші ділянки пралісів.

В останній час значний внесок у дослідження та популяризацію у Європі пралісів Закарпаття вніс Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень. При його підтримці у букових пралісах Карпатського біосферного заповідника розгорнуто фундаментальні наукові дослідження та проведено Міжнародну наукову конференцію „Природні ліси помірної зони Європи – цінності та використання” (Мукачево, 2003), видано на українській та німецькій мовах унікальну книгу „Праліси в Центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника”. А завдяки зусиллям науковців Карпатського біосферного заповідника та Зволенського технічного університету зі Словаччини, у 2007 році українсько-словацька номінація „Букові праліси Карпат”, основною частиною якої стали праліси Закарпаття, включена до переліку об’єктів Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Джерело: Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль. Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент. – Рахів, 2008 – 86 с.

Tags: лісоводство