Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Пригадаймо лишень Тараса Шевченка:

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

Весна й понині щедро квітчає землю рястом, однак не будемо надто прискіпливими, аби не зарахувати ряст до наших зелених перлин тільки з тих причин, що він не став рідкістю. Адже ряст — окраса нашої землі, без якої і весна — не весна. А що рясту в нас рясно — то так воно повинно бути й далі.

Ряст — це трав’янисті, здебільшого багаторічні ефемероїди, тобто рослини, надземні частини яких вегетують протягом кількох тижнів, утворюють насіння і решту року перебувають у стані спокою. Листки трійчасті, у багатьох видів біля основи стебла є ще лускоподібний листок. Квітки неправильні, зі шпорцем і трав’яними приквітками, зібрані в суцвіття-китицю.

Наукову назву роду перекладають як чуб або ковпак жайворонка. Вона пов’язана з особливістю квітки — дві її внутрішні пелюстки утворюють своєрідний ковпачок, який захищає тичинки та маточку. Не випадкова й німецька назва рослини, що перекладається як шпорець жайворонка. Довгий шпорець верхньої пелюстки має своє призначення: в ньому захований нектар, доступний тільки для комах із довгим хоботком. Джмелі, що мають короткий хоботок, хитрують: прокушують шпорець і так добираються до нектару.

Загалом рід нараховує понад 90 видів, що найпоширеніші в Середземномор’ї та Європі. В Радянському Союзі налічується понад 60 видів цього роду, на Україні — тільки 6.

У різних місцевостях ряст називають по-різному: і рястом, і кониками, і кокірчиками, і кукурічками, і півниками. Щодо півників, кукурічків та, мабуть, і кокірчиків, то важко сказати, чи назва породила легенду, чи легенда назву. Але розповідають, що в одному пралісі жила відьма. Цілими ночами моталася вона на мітлі, а вдосвіта верталася до своєї хатинки на курячій ніжці, щоб відпочити. Ляже і тільки задрімає, як тут півень закукурікає. Розсердилася відьма на півня, що спати не дає, й перетворила його в квітку. Квітка рясту й справді дещо скидається на голову півня.

Це явно слов’янська легенда. В інших народів є свої. Одна з них розповідає, що напровесні летіли над лісом жайворонки, посварились між собою і почали чубитися. Змагалися так, що аж чуби та шпорці свої погубили. Попадали вони на родючий лісовий грунт і попроростали буйним весняним цвітом.

У Карпатах відомі 4 види рясту: рутковий, проміжний, Галлера і порожнистий. Про останній з них ми й розповімо ширше, бо це рослина незвичайна у своїм цвітінні, крім того, дає цінну лікарську сировину.

Ряст порожнистий росте по тінистих лісах і чагарниках майже на всій території нашої республіки, крім лівобережних степових районів і Криму. Зацвітає у квітні — травні. В пору масового цвітіння творить картину справді неймовірної краси: над морем зелено-сизуватих листків здіймається цілий прибій суцвіть-китиць з білими, рожевими, бузковими, кремовими, пурпурово-фіолетовими квітками, що розливають витончений аромат меду з ваніллю. Немає людини, яка була б байдужою до такої краси.

Ряст порожнистий (хохлатка полая) —

Corydalis cava Schweigg. et Korte

Родина: макові — Papaveraceae

Рясти, в тому числі й порожнистий, можна успішно вирощувати як ранньовесняні декоративні рослини в садах, парках, скверах, поміж дерев, чагарників, на паркових галявинах, газонах. Розмножують їх свіжозібраним насінням, інакше воно швидко втрачає схожість. За достиганням насіння слід уважно стежити, бо плодики рястів розтріскуються і насіння з них висипається. Сіянці зацвітають на другий — третій рік. Найкраще росте ряст на родючих вологих ґрунтах у напівтіні.

З лікувальною метою використовується кілька видів рясту, але ряст порожнистий — чи не найчастіше. Він містить у собі півтора десятка вже відомих і ще не вивчених алкалоїдів. У його бульбах виявлено бульбокапнін, що застосовується для лікування нервових захворювань. Інші алкалоїди хоч і становлять дещо менший інтерес, проте медицині не байдужі. Коридин, приміром, заспокійливо впливає на нервову систему, коритуберин, корикавін, навпаки, збуджують її. Застосовуються вони в психіатрії під суворим контролем лікаря. Дуже отруйні алкалоїди рясту в суворо обмежених дозах використовуються в терапії як замінник морфію, а також проти глистів. І все ж потрібні дальші дослідження, щоб виявити лікувальні можливості рясту.

Знову й знову земля пробуджується від зимового сну, і весна, як і тисячі літ тому, уквітчає її рястом…

Так буде — віриться — й через тисячі літ.

Джерело: В.І.Комендар, П.М. Скунць, М.Ю.Гнатюк Зелені перлини Карпат. – Ужгород: Карпати, 1985.- 88с

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com