Дивина звичайна (Verbascum phlomoides L.). Російська назва — коровяк лекарственный (мохнатый); місцева — вухо ведмеже, дивина звичайна, дів, діванна великоцвітна, дівана, дівениа в’язчаста, дівина звичайна, дівина повстиста, дрябчак, канделія, ковар’як, коров’як, ухо ведмеже, хвіст воловий.

Дивина звичайна.

Дворічна трав’яниста рослина заввишки 60—120 см. Стебло звичайно пряме. Листки яйцевидні, середні — довгасто-яйцевидні, зарубчасті. Вся рослина білувата. Квітки жовті, по 2—4 утворюють перервану колосовидну китицю. Цвіте в червні—липні.

Росте по схилах, на піщаних місцях, поблизу шляхів.

Застосування. З лікувальною метою використовують квітки дивини (Flos verbasci). Вони містять в собі кислий сапонін, сапогенін, жовті барвники, 11% цукру, 2,5% слизу, жир, сліди ефірного масла.

Квітки мають відхаркувальну, проносну й обволікаючу дію і вживаються при кашлі, катарі легень, бронхіальній астмі, як потогінне і при інших хворобах. З цією метою іноді застосовують і листки.

Настої квіток (15—20 г на 200 г води) вживають по столовій ложці 3—4 рази на день. Квітки входять до складу «грудного збору».

Як зовнішнє в народній медицині використовують дрібний порошок квіток для присипки ран і тріщин на сосках у жінок, змазуючи їх перед цим соком з тертої моркви.

Збирання. Збирають цілком розвинені, очищені від чашечок віночки обох видів в сонячні дні, розкладають зразу ж тонким шаром і швидко висушують у сухих, теплих приміщеннях, на повітрі без доступу сонця чи в негарячих печах.

Слід мати на увазі, що кожна квітка дивини знаходиться в розкритому стані тільки один день, а потім в’яне, тому збирати їх потрібно щоденно.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971