Астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllus L.). Російська назва — астрагал сладколистный; місцева — богоростка, волосник, в’язіль, горох вовчий, горох заячий, дев’ятилітник, калюжник, колесник, косатик, крило орлине, ненаситець, перерва полева, розходник боровий, сарачець, сплюлист, стручечник, ступа вовча, укладник, фасолька дика, чистець.

Багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових (Leguminosае), заввишки до 30—80 см. Стебло розгалужене. Листки складні, з 9—12 еліптичними листочками і прилистками. Квітки зеленувато-жовті, зібрані в короткі густі китиці. Цвіте в червні—серпні. Плоди — боби лінійні, зігнуті дугою.

Росте в лісах, на узліссях, серед чагарників у рівнинному і передгірному поясах.

В народній медицині використовується трава, корінь і насіння. В листках і стеблах містяться алкалоїди, а також аскорбінова кислота (Муравйов, Баньківський).

Відвар з трави в народній медицині вживається як відхаркувальне, сечогінне і проносне при захворюваннях нирок та сечових шляхів, при каменях нирок, золотусі і нашкірних висипах, сифілісі, ревматизмі й суглобних болях, поносі, катарах верхніх дихальних шляхів. Крім того, астрагали використовуються в акушерстві для прискорення родів і виділення посліду.

Астрагал солодколистий.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971