Дягель лікарський (Archangelica officinalis Hoffm.). Російська назва — дягиль лекарственный; місцева — ангелик, ангеліка, бодранка, бугила, бурулька, бучераш, бучереш, бучериш, бучуриш, веретень, вох, датель, дегель, дзенгель, дудка, дудник лікарський, дудошник, дурило, дяглиця, дятел, дятлиця, енгелик, кукотина, купир, порянка, путча, пушка, рева, чотирегранник, яглиця, ягелик, яндєлик.

Велика трав’яниста дворічна рослина, заввишки до 1—2 м з родини зонтичних (Umbelliferae). Кореневище вкорочене, циліндричне, до 5 см завтовшки і 30 см завдовжки. Стебло товсте, кругле. Листки крупні, з великими піхвами. Частки їх великі, по краях пилчасті. Зонтик великий, багатопроменевий. Квіточки зеленувато-білі. Плід — плоска двосім’янка з крилами на краях. Цвіте в червні—липні.

Росте на болотах, біля берегів річок, на вологих місцях, на полонинах.

Застосування. З лікувальною метою використовують корінь і кореневище (Radix et Rhizoma angelicae), які містять в собі ефірне масло, смолисті й дубильні речовини, ангелікову, валеріанову й оцтову кислоти, крохмаль, цукор, гіркоту та інші речовини.

Настій коренів дягеля (20 г на 200 г води) по столовій ложці 3—4 рази на день вживають як сечогінне і вітрогінне, а також для посилення перистальтики кишечника.

Збирання. Заготовляють кореневища (разом з коренями) великих дворічних рослин весною або восени, після того як зів’яне листя. Сушать під накриттям, на горищах та в інших добре провітрюваних приміщеннях.

Дягель лікарський.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971