В кінці XIX — на початку XX ст. дендрарій було закладено як експериментальну базу по інтродукції перспективних видів деревних рослин для лісового господарства Латвії. Ініціатором створення дендрарію був М. Сіверс. У плануванні посадок відбились передові ідеї дарвінізму й географії рослин. Саме тут уперше в Прибалтиці були проведені посадки інтродукованих дерев за флоро-географічним принципом. На думку М.Сіверса, тільки найбільш швидкорослі, стійкі й високоякісні екземпляри дерев повинні були стати об’єктом широкого впровадження у лісові посадки. Весь дендрарій складається з двох частин: дендропарку і географічних культур. Він піднімається по терасах річки Даугави, перетинаючи автостраду Рига — Даугавпілс. Дендропарк порівняно невеликий, до 15 гектарів. У його плануванні присутні елементи пейзажного стилю. Вони виявляються у декоративному розміщенні шпилькових і листяних порід, у декоруванні алей. Інтродуценти висаджувались у колекції за географічним походженням. М. Сіверс нарахував 19 таких флористичних провінцій, серед яких виділялись середземноморська, понтична, гімалайська, китайська, амурська, північноамериканська. Цей дендропарк — оригінальний приклад поєднання елементів ландшафтного стилю з експериментальними посадками інтродуцентів. Тепер на території дендропарку збереглось понад 250 видів дерев і кущів, із яких більшість — листяні рослини. Серед них 10 видів кленів, 4 види дубів, 6 видів тополь. Але найпоширеніші за видовим складом чагарники: шипшини, ліщини, глоди. З шпилькових тут ростуть ялиці (5 видів), модрини (8 видів), ялини (9 видів) і численні сосни.

Географічні культури у складі дендрарію інтродуковані з різних районів планети. Тут є лісові масиви з туї, модрини сибірської, сосни кедрової, псевдотсуги, тополі канадської, всього понад 50 видів.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.