Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Дендропарк у Косові справедливо називають найбагатшим серед інших парків Івано-Франківщини за складом інтродукованих рослин. Їх тут 157 видів. Справжній зелений музей у Карпатах! Його створено у 1880 році лікарем І. Тарнавським, який дуже захоплювався ботанікою. Тендітними зеленими «іноземцями» називав він інтродуковані з усіх кінців світу дерева і кущі у своєму парку. Створення дендропарку навколо лікарні І. Тарнавський вважав справою не просто цікавою з пізнавальної точки зору. Він був глибоко переконаний, що хвора людина краще почуватиме себе в оточенні дивовижних екзотичних рослин. «Краса лікує»,— говорив лікар. Багато саджанців завозили не тільки з австрійських і польських розсадників, а й з самої Північної Америки. І. Тарнавський дуже дорожив парком, віддаючи весь свій вільний час улюбленій справі. Його часто бачили з лопатою біля молодих саджанців. Біля лікаря юрмилися санітари й хворі. «Це ж найцілющі ліки,— говорив він,— гори, чисте повітря й садова робота».

Дендропарк санаторію розташований тепер на березі річки Рибниці, на віддалі близько кілометра від Косова. Його площа становить 12 гектарів. Зелені масиви розміщені переважно у ландшафтному стилі. В центральній частині його сконцентровані основні посадки інтродукованих дерев і чагарників (рис. ).  Їх тут до 60 видів, у тому числі близько 20 шпилькових. Посаджені інтродуценти поодиноко або куртинами. Ростуть вони у найбільш оптимальних умовах, щоб декоративність і незвичайність інтродуцентів добре проглядалася на фоні карпатських видів. Цікавою особливістю Косівського дендропарку є наявність близьких між собою паркових форм, що на думку І. Тарнавського, повинно було не лише зацікавити відвідувачів, але й показати палітру садово- паркового мистецтва. Зокрема, у ялини колючої — популярного в озелененні дерева північноамериканського походження — можна побачити тут, принаймні, три варіанти забарвлення: зелене, що нагадує карпатські смерічки, блакитне, з характерним сріблясто-голубим відтінком молодої хвої, сріблясте, коли колір шпильок світліший, ближчий до білого. Тепер цим деревам близько 100 років, і високі пірамідальні крони їх проглядаються здалеку.

Рис.  Дендропарк у Косові (схема).

У кипарисовика горохоплодого теж чимало цікавих паркових форм. Серед них в дендропарку збереглися нитчаста й золотиста. У першої молоді гілочки звисають з розпростертих віт тонкими мережаними стрічками. На них можна одночасно побачити типову для кипарисовиків лускоподібну й нетипову (ювенільну) голкоподібну хвою. Золотиста форма ще декоративніша, бо молоді гілочки не лише звисають, але й відрізняються приємним жовтим забарвленням, яке зберігається протягом року. Привабливе це деревце в кінці весни — на початку літа, коли молоді пагони мають особливо яскраве золотисте забарвлення. Якщо дрібне насіння кипарисовиків висіяти, то проростки рідко зберігають материнську форму дерева, у нашому випадку — нитчастість і золотисте забарвлення. Більшість сіянців виростуть звичайними кипарисовиками, що можна помітити вже в перші роки життя рослин. Тільки деякі з них повторять паркову форму. Ось чому розмножують такі паркові форми не з насіння, а живцюванням або щепленням.

Серед інших інтродукованих видів дендропарку слід відмітити гінкго дволопатеве (їх тут 4 екземпляри), псевдотсугу Мензіса, платан кленолистий, тюльпанне дерево звичайне. Усі вони плодоносять, у тому числі й гінкго. Деякі інтродуценти, зокрема сосна Веймутова, не лише плодоносять, а й дають самосів. Таке явище свідчить про те, що ці рослини добре пристосувалися до карпатського клімату і можуть самостійно розмножуватись у місцевих умовах. Ботаніки називають таке явище в інтродукції натуралізацією.

На стінах будинків розрослися виткі й лазячі рослини: актинідія загострена, плющ звичайний, жимолость козолиста. Актинідія походить з Далекого Сходу. Там вона заплітає кущі і дерева, створюючи зелені колони. Особливо приваблює ця рослина під час цвітіння, хоч її невеликі квіти досить непоказні, дводомні. Річ у тому, що на чоловічих, рідше жіночих, ліанах у цей час листя набирає яскравого строкатого забарвлення: білі, червоні й рожеві плями на ньому майже повністю змінюють зелений колір. Підходиш до такої строкатої колони і міркуєш: чи це захворювання, чи нова фантазія природи. Виявляється, в актинідії це засіб приваблювання комах на період цвітіння. Шкода, що в умовах культури таке явище не спостерігається. Плоди актинідії загострені і за розмірами та формою нагадують агрусові. Їх так і називають «амурський агрус» або «амурський виноград». Вони смачні й ароматні.

Не можна не відзначити магнолії в Косівському дендропарку. Тут їх два види: магнолія Суланжа і магнолія верболиста. Остання походить з Японії, де піднімається в гори по долинах річок і плаями до висоти 1800 м. Японці називають її «білою квіткою гір». Магнолія верболиста – одна з найбільш морозостійких видів цього роду, що треба пам’ятати при посадках цих екзотичних рослин у Карпатах. Крім інтродукованих видів дерев і кущів, є чимало місцевих видів: ялин, ялиць, буків, грабів тощо. Вони створюють своєрідний фон для експозиції екзотів. До того ж стіна дерев надійно захищає інтродуценти від вітрів, морозів, сніговалів.

Дендропарк сильно постраждав у роки війни. І тепер старі пні нагадують про важкі часи. Чимало старих інтродукованих дерев потребують догляду: обрізки сухих гілок, пломбування дупел, очистки від самосіву місцевих швидкоростучих грабів і кленів. Слід було б доповнити колекції новими декоративними видами шпилькових, витких і чагарникових рослин. Тоді славнозвісний дендропарк стане ще привабливішим.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com