Для відвідування любих гір, а в зокрема Високих Татр, потрібно підготуватися заздалегідь − прочитати тематичну літературу, познайомитися з картами й т.п. Потрібно скласти для себе план прогулянок, туристичних походів, екскурсій, згідно з власними інтересами, досвідом, фізичним станом та часом. Турист відчуває велику радість, якщо, наприклад, в долині, якою він йде, має можливість порівнювати те, що йому вже відомо з літератури, ніж якщо все повинен сам відкривати та дізнаватися. Тому й перед відвідуванням Високих Татр турист мав би набути, хоча б, основні відомості з їх геології, ботаніки та зоології. До Високих Татр необхідно мати відповідне спорядження, а це значить одягтися та взутися так, як цього вимагає високогірна місцевість. Треба взяти з собою, щонайменше, основне туристичне спорядження в тому випадку, якщо не передбачаються великі та важкі походи. Головним є взуття. Хоча високотатранські стежки в багатьох місцях дуже зручні, але, все ж, не можна Татрами ходити в легких туфлях на високих підборах або в сандалях та капцях. Дороги й стежки ведуть твердими гранітними основами й часто скельними плитами, а бурхливі потоки після грози можуть винести й на саму гладку місцевість пісок та дрібні уламки скель. Тому, з метою безпеки та збереження здоров’я, потрібно взяти з собою міцне взуття, найкраще високі черевики. Найбільш підходять високі черевики з підошвою типу “вібрам”, кеди, а для жінок так звані піонерські черевики. Зовсім не годяться черевики для гри в теніс, а на більш довгі прогулянки кеди. Найбільш відповідний одяг для чоловіків та жінок − штани, особливо штани, що називаються гольфи. Далі слідують: легка сорочка на застібках, легкий вовняний светр, легка куртка та, зокрема, водощільне пальто з капюшоном на випадок дощу. Водощільне пальто у Високих Татрах слід завжди носити з собою, в кожний похід, навіть якщо погода безхмарна та здається стійкою. Так само потрібен й запасний теплий светр. На прогулянки та походи слід брати з собою невеликий рюкзак, в який, окрім їжі, потрібно покласти запасні частини одягу, наприклад, водощільне пальто, светр, панчохи й т. д. Хто хоче пробути в Високих Татрах більш тривалий час та зробити кілька туристичних походів, тому корисно запастися й тренувальним костюмом та домашніми туфлями, але тільки для відпочинку після походів. Ходити в походи та на екскурсії в тренувальному костюмі некрасиво й нездорово. В тренувальному костюмі шкіра не може дихати, людина пітніє, й цим послаблюються її тілесні та психічні сили. Картину про кліматичні умови в Високих Татрах можна собі уявити, якщо врахувати ту обставину, що й в літні місяці йде сніг при сильному охолодженні вже на висоті близько 1500 метрів. Таким чином в розпалі літньої забави біля туристичних притулків хата Тері або Збойніцка хата, в Скальнатому Плесі, а тим більше на піку Ломницький штіт відносяться до розваг гра в сніжки, та фотографування біля снігової баби. На більш високих місцях в долинах та на сідловині зберігаються протягом усього літа ділянки довжиною в кілька десятків метрів, що знаходяться під суцільним сніговим покривом, яких слід уникати. Багато туристів, яких снігові поля спокусили ковзанням ними, заплатили за це серйозними пораненнями. Через снігові поля, якщо їх не можна обійти, потрібно переходити витоптаними слідами й дуже обережно. У Велькій Змрзлій долині ці фірнові снігові поля покривають простір на багато сотень метрів. При відвідуванні Високих Татр протягом зимового сезону рекомендується й для не лижників, як найбільш відповідний, одяг лижників: лижні черевики або інше високе міцне взуття, лижні штани, водощільна спортивна куртка та светр. Ходити занесеними снігом чи слизькими стежками в шубах дуже незручно й непрактично. При сильних морозах підходить тепле валяне взуття.

Перш ніж будь-який турист вирушить в перший похід, чи на перше сходження, він повинен засвоїти загальновживані та звичайні в цьому гірському краю знання та навички. Перед виходом у похід треба в приймальній канцелярії готелю або туристичного притулку повідомити не тільки мету передбачуваного походу, але й намічений напрямок шляху до мети й назад та приблизний час повернення. Ці дані записуються в спеціальну книгу. Вони служать головною інформацією на випадок, якщо хто-небудь з походу не повернеться. Тому, при важких туристичних походах або альпіністських сходженнях, не слід відхилятися, задля власним інтересам, від заявленого напрямку. Якщо несподівано зміниться погода або з’явиться інша причина, й передбачуваний похід чи сходження не продовжується, але туристи не збираються повернутися в готель або хату, необхідно про це сповістити приймальню канцелярію (рецепцію) готелю або завідувача туристичним притулком. В іншому випадку може статися марна тривога. Гірська служба може розпочати пошуки. При походах у літній час потрібно дотримуватися правила, що відправлятися в них слід якомога раніше. Погода у Високих Татрах найчастіше змінюється в обідній час. Тому потрібно похід запланувати так, щоб у цей час, особливо в період літніх гроз, найбільш важка частина шляху була вже пройдена. Походи в Високих Татрах, де можна ходити тільки маркованими стежками, можуть бути точно визначені як щодо спрямування, так і у відношенні тривалості, й, таким чином, можна завжди уникнути або небажаного повернення з походу, або ризику потрапити в грозу якраз при небезпечних переходах, наприклад, у високогірних сідловинах. У Високих Татрах є звичай, що при нестійкій погоді, особливо взимку, туристи, лижники та альпіністи радяться телефоном з Гірською службою в Старому Смоковці (18300), відділення Високі Татри + 421903624869 (Прим.ред.). Вони повідомляють черговому члену Гірської служби про задуманий похід чи сходження та консультуються, чи можна за даних погодних умов або стану снігу свій задум здійснити. Можна зробити, хоча б, запит щодо найновіших даних про погоду, про загальний стан місцевості, снігу й т.п. Таке обговорення задуманого походу або отримання найновіших даних про стан місцевості не тільки дадуть можливість перевірити реальність планів, але й додадуть, крім того, потрібний спокій та впевненість. Гірська служба надає безкоштовно інформацію при складанні програм походів та екскурсій, а також й альпіністських сходжень. У Високі Татри приїжджають не тільки окремі люди, але й групи туристів, лижників та альпіністів з різних організацій, підприємств та установ. Керівники цих груп, якщо самі організовують та ведуть їх, повинні були б заздалегідь порадитися з Гірської службою. Якщо для здійснення походу немає необхідності в допомозі гірського провідника, або якщо у самого керівника є потрібна фахова кваліфікація та відповідний досвід, він повинен прийняти деякі заходи, звичайні у Високих Татрах: групу розділити на менші частини, щоб стежками не проходили безпосередньо один за одним десятки туристів, встановити для цих частин ведучого та замикаючого, перед виходом оглянути учасників та не брати в похід тих, які не вдягнені та не взуті відповідно до труднощів походу. Для походу на весь день необхідно, щоб у кожного були міцні черевики, водощільний плащ, теплий светр, дещо з їжі, а в групи в цілому, хоча б, дорожня аптечка.

Важливий й темп походу. Потрібно зважати на найбільш слабких. Скорочувати стежки у Високих Татрах суворо заборонено, порушення цього правила карається грошовим штрафом. Ведучий повинен заздалегідь попередити про це учасників групи. У зимовий час необхідно особливо точно дотримуватися порад Гірської служби. Кожне відхилення або скорочення протоптаних та маркованих доріг може призвести до того, що турист зіб’ється зі шляху чи несподівано перейде в місця, які знаходяться під загрозою лавин. Більшість нещасних випадків у Високих Татрах відбулося за останні роки саме з цих причин.

Якщо станеться нещасний випадок, й потерпілий або його супутники не можуть самі собі допомогти, потрібно кликати на допомогу шість разів на хвилину з хвилинними перервами. Хто почує заклик про допомогу, відповідає слуховим або оптичним сигналом три рази в хвилину й дає знати найближчій рятувальній станції Гірської служби. Всього на території Високих та Белянський Татр 35 рятувальних станцій. З них основна − в Будинку Гірської служби в Старому Смоковці − є станцією, яка керує швидкою допомогою на всій території.

Джерело: В.Адамец, Р.Роубал Высокие Татры. Путеводитель. Шпорт: Братислава, 1977

Tags: Татри