До змісту

Смерека є головною типоутворювальною породою Українських Карпат. Це − типово мезотрофна порода, найбільш широко розповсюджена у сугрудах. В екстремальних умовах фрагментарно формує чистосмерекові бори, а оптимальної продуктивності досягає в грудах (рис 21).

За умовами зволоження є типовим мезофітом, але часто заходить у сирі гігротопи. У деревостанах смерекової групи типів лісу багато деревних порід, які виступають у їх складі і є характерною домішкою: бук, ялиця, кедр, вільхи сіра і зелена, сосна звичайна і сосна гірська.

Порівняно з буком лісовим, смерека звичайна є більш розповсюдженою породою, корінні деревостани якої займають в Українських Карпатах близько 420 тис.га. Крім цього, значну площу (близько 150 тис. га) займають похідні смеречники, які часто відносять до корінних деревостанів.

Найбільш розповсюдженими є вологі буково-ялицеві сусмеречини (53%), вологі високогірські сусмеречини (23%), вологі буково-ялицеві смеречини (15%) та вологі чистосмерекові субори (5%). Інші типи лісу менш розповсюджені; вони передовсім виконують ґрунтозахисну та водоохоронну роль.

Унікальними є смерекові типи лісу з домішкою реліктового кедра дольодовикового походження. Вони заслуговують особливої уваги і охорони.

Рис. 21. Екологічна фігура смереки звичайної

Таблиця 29. Класифікація типів лісу смереки звичайної

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.