До змісту

Виноробство в минулому мало велику питому вагу в економіці Ужгорода. Тому, не випадково, на стародавньому гербі міста зображений виноградний кущ з двома золотими гронами.

В Ужгороді, як і в інших закарпатських містах, виноробство наклало відбиток на вигляд старого міста: на деяких вулицях виникли цілі ряди винних підвалів. Щоб переконатися в цьому, досить обійти південно-східне підніжжя Замкової гори, де є з півсотні витесаних у вулканічних породах древніх винних льохів. Подібні підвали є на вулицях Кошицька та Радянська (наразі Собранецька).

Самий більший з підвалів знаходиться на вулиці Радянській (Собранецькій), 32. За старих часів він називався Королівським підвалом, так як він дійсно належав королю, й в ньому зберігалося вино, яке стягувалося з кожного винороба у вигляді натурального податку − «винної десятини». У ті часи кожне десяте відро сусла, вичавленого під час збору винограду, винороб повинен був здати королю. Зібране таким чином сусло звозилося в Королівський підвал, де воно бродило та перетворювалося на вино. Для цього підвал використовувався до наших днів.

У 1963 р. Королівський підвал був переобладнаний в підземний ресторан «Скала».

З вулиці вхід в ресторан прикрашає портал, викладений з білого берегівського алуніту. Через мережчаті ґратчасті двері проходимо в прикрашений дзеркалами затишний вестибюль. Звідси круті гвинтові сходи ведуть в підземне приміщення, що має кілька розгалужень. Протяжність залів близько півкілометра, а площа близько 1000 квадратних метрів. Ресторан знаходиться на глибині близько 20 метрів.

Здається, ніби потрапляєш в підземне царство самого Вулкана − давньоримського бога вогню. Грубо обтесані склепіння висічені в андезитовій скелі. На стінах видно шари вулканічних порід, відокремлених один від одного пластовими тріщинами. За ними можна судити про напрям потоків лави.

У ресторані «Скала», крім підсобних приміщень, бічних ніш та ходів, є п’ять основних залів, розташованих по колу − Малий та Великий зали, бар, Мисливський та Дегустаційний зали. У кожному з них своєрідні меблі, виготовлені закарпатськими червонодеревниками відповідно до призначення залу, оригінальні світильники, неяскраве освітлення.

У ресторані можна скуштувати страви народної кухні, спробувати чудові марочні вина, послухати музику. Увечері у Великому залі та барі грають естрадні оркестри, виступають співаки.

Інтер’єри ресторану оформлені закарпатськими художниками та архітекторами.

Наступний розділ

Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич