Ю.В.Манівчук Гірський рельєф Українських Карпат сприяє розвиткові ерозійних процесів. У місцях цілісної природної рослинності ерозійні процеси незначні, а при її порушенні, лісовирубці, особливо через застосування кінного чи тракторного трелювання деревини, створюються сприятливі умови для розмивання та знесення високо-поживного гумусного шару грунту.
П. C. КАПЛУНОВСЬКИЙ Необхідність турботи про генетичні властивості лісу викликана тим, що експлуатація та штучне відновлення насаджень спричиняють значні зміни у біологічному комплексі форм, що утворюють природні ліси. Порушується їх популяційна структура. Якщо цей процес не регулюється свідомою діяльністю людини, то здебільшого призводить до негативних наслідків.
В. I. КОМЕНДАР, С. С. ФОДОР, К. В. МАНІВЧУК Під верхньою межею лісу, вслід за іншими авторами (Лесков, 1932, Крилова, 1951; Горчаковський, 1954; Коліщук, 1960; Somora, 1969; Комендар, 1970; Plesnik, 1971), ми розуміємо не лінію, а більш або менш широку смугу (100—200 м) з висотою дерев мінімум 5 м, зімкненістю крон 0,3—0,4 і площею мінімум […]
О. Р. Довгань Більша частина водного дзеркала Закарпаття утворена річковою системою (більше 20 річок і 900 струмків). Усі вони належать до басейну ріки Тиси — однієї з найбільших приток Дунаю. Гідрохімія рік — один з факторів життя водних тварин, у тому числі й риб. Наведемо пооб’єктний опис гідрохімії річок.
В.І. Комендар Водна рослинність належить до найменш вивчених рослинних угруповань Закарпаття. В літературі є лише згадки про окремі вищі водні рослини або їх угруповання (Фодор, 1956; Комендар, Фодор, 1966 та деякі інші праці). Нам не відомо жодної публікації по водоростях водойм області.
Р.Й.Гріщенко, Н.В. Колюбакіна Відкриті водойми використовуються для водопостачання, спортивних, оздоровчих та господарських цілей. У той же час до них скидаються стічні води господарсько-побутового і промислового характеру. Крім того, водойми забруднюються при пранні білизни, митті різноманітних побутових речей, а також поверхневими грунтовими стоками, значними в період злив та розтавання снігу.
Л. В Легеза У Директивах XXIV з’їзду КПРС по п’ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971-1975 p.p. вказано: «Посилити охорону природи. Підвищити відповідальність міністерств і відомств, підприємств, установ і організацій за раціональне використання природних ресурсів — землі, вод, атмосфери, корисних копалин, а також за відтворення рослинного і тваринного світу».
С.М. Стойко Карпати належать до тих небагатьох гірських регіонів нашого континенту, де ще до сьогоднішнього дня збереглись на значній площі екосистеми, які мають виняткове наукове та культурно-освітнє значення як еталони первісної природи.
Ботанічні сади і парки Австралії мають порівняно коротку історію, але завдяки своєрідній архітектурі та багатим колекціям вони стали широко відомі в світі. Одним з кращих серед них називають Мельбурнський ботанічний сад. Його було засновано в середині XIX ст.
У 1787 році на березі ріки Хуглі були закладені перші посадки тепер відомого в світі ботанічного саду. Ботанік У. Роксбург спеціально запросив групу індійських художників, які малювали рослини й пейзажі для молодого парку.
Їх ще називають «іграшковими парками». В Японії такі о-ніва надзвичайно популярні. їх створюють на подвір’ї приватних осель, у садках, перед адміністративними і навіть промисловими установами. Це парк в мініатюрі. Він зберігає всі типові риси паркових насаджень: пейзажність ландшафту, оригінальність споруд, декоративність рослин.
Серед інших китайських парків Іхеюань вражає довершеністю й своєрідним національним колоритом. Він розташований неподалік від Пекіна і займає 330 гектарів. Однак ця цифра може створити невірне уявлення про самий парк, бо понад 80 процентів площі займає озеро Куньмінху.
Парк було закладено у Потсдамі ще в 1744 році. Перші посадки на його території виконувались у регулярному стилі, повторюючи популярні на той час зразки паркового мистецтва Європи. В XIX ст. архітектор П. Ленне провів значні реконструкції і розширив парк до 280 гектарів.
Це один з найвизначніших і найбільш старих парків світу. Його класичні форми пейзажності стали прикладом ландшафтного стилю, так званого англійського типу у плануванні парків, теоретичні основи якого були сформовані У. Кентом, Л. Брауном і X. Рептоном.
Слава французьких парків починалась тут. Цей видатний парк було створено відомим архітектором Анре Ленотром, який пізніше уславив своє ім’я, проектуючи Версальський парк.
В кінці XIX — на початку XX ст. дендрарій було закладено як експериментальну базу по інтродукції перспективних видів деревних рослин для лісового господарства Латвії. Ініціатором створення дендрарію був М. Сіверс. У плануванні посадок відбились передові ідеї дарвінізму й географії рослин.
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на http://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com
