Про Михайла Куштана розповідає Василь Пічкар, методист Закарпатського інституту методики навчання і виховання, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів:

— 32 роки керував Тур’я-Реметівською середньою школою. Людина великої ерудиції, культури, чуйної душі. А народився він 1930 року у с. Плоске Свалявського району. Закінчив 5 класів народної школи. Три роки навчався в Ужгородській горожанці. У 1949 році закінчив Ужгородський торговельний технікум, у 1958 р. — заочно історичний факультет Ужгородського державного університету. Працював вчителем історії, географії в Плосківській семирічній школі, завідуючим Родниківської початкової, вчителем історії, географії Тур’я-Бистрянської семирічки.

З 1962 р. призначений директором Тур’я-Реметівської середньої школи.

Завдяки Михайлу Куштану, його невтомній енергії та ініціативі за 7 років було побудовано нову сучасну школу, яку врочисто відкрито 1 вересня 1982 р. Це було велике свято для батьків і особливо для дітей. У той час об’їздив всю область, по всіх школах, щоби запозичити все найцінніше, найновіше з того, чого досягли колеги – освітяни. І недарма, школа в Тур’я-Реметі згодом стала одною з найкращих шкіл в області. Щодо навчально-виховного процесу, то директор змінив стиль перевірок навчальних занять. В основі їх переважав не пошук недоліків, а підтримка і розповсюдження досвіду педагогів-новаторів, допомога у втіленні в життя прогресивних педагогічних ідей та різноманітних новацій.

М.Куштан велику увагу завжди приділяв вивченню і збереженню традицій народного мистецтва і художніх промислів як основи духовного відродження шкільної молоді. Він допоміг яскраво розкрити талант художника і педагога Антона Петера, іншим вчителям, які щиро пропагують мистецьку спадщину закарпатських майстрів художньої творчості. З його легкої руки у школі створено малу Третяковку та історико-краєзнавчий музей, що є основою морально- естетичного виховання шкільної молоді.

Його дружина Ганна теж вчителька — із роду Федора Воронича. Із шести дітей три дівчини стали вчителями. Сестра Марія Палканинець з відзнакою закінчила Дебреценський університет, а по війні — УжДУ, досконало володіє французькою, англійською, латинською, німецькою мовами, вчителювала у Волівці, Хусті. Друга сестра, Ірина Яцкович, працює в УжНУ.

У сім’ї Куштанів син Віктор, дочка Ірина.

Джерело:  Кул Юлій Тур’я-Ремета. Історико-краєзнавчий нарис. Ужгород, 2001

← Попередня стаття    Наступна стаття →