Притаманною рисою дітей словаків був і є потяг до знань, а їх батьків — прагнення, щоб ластів’ята відчули міць крил і пізнали красу польоту в життя.

Про родину Бешені оповідає Мар’яна Гапак-Буковинська:

– Юлій Бешені народився в 1859 році в Словаччині. По закінченні школи лісівників був направлений в лісову управу Тур’я-Ремети. В Ужгороді знайшов свою долю — оженився в 1886-ому на Марії Фабер.

Він залишився вірним селу. Про те свідчить, що з 1907 року, аж до виходу на пенсію, був головним лісничим. Тут виросли 16 дітей.

Доля тісно переплелася з родиною Буковинських. Шандор, 1881 р.н., працював лісорубом, а водночас — церковником римо- католицького костелу. Дружина —Роза Юращик. Виростили вісім дітей.

Йозеф Бешені — п’ятнадцята дитина у сім’ї. Закінчив народну школу, став шустером, працював на “жеребчинцю”, а по війні — майстром ремонту взуття в побуткомбінаті.

Агнеса Буковинська працювала нянькою у лікарів Лустіга та Уйлокі. Вийшла заміж за Йозефа Бешені в 1930 році. Раділи дітям, а було у них п’ять дочок та один син. В повоєнні роки Агнеса — санітарка в амбулаторії та підсобному господарстві кінного заводу. Найстарша дочка, теж Агнеса, навчалася в народній школі, по два роки в чеській та угорській та горожанці, вищу освіту здобула заочно — закінчила Львівський лісотехнічний інститут. Працювала на різних посадах.

В грудні 1967 року Агнеса Бешені-Яцкович облвиконкомом рекомендована на посаду заступника начальника управління побутового обслуговування населення обласної ради. За багатолітню та бездоганну роботу має урядові нагороди: медалі “За доблесну працю”, “Ветеран праці”, значок “Відмінник служби побуту України”.

Сестра Марія (1935 р.н.) після закінчення школи у с.Тур’я- Ремета навчалась на бухгалтерських курсах в Івано-Франківську. Добрим словом згадують її всі, хто спілкувався з молодшим бухгалтером Перечинського лісокомбінату Марією Єжовою —Бешені.

У 1936 р. народилась Емма. Вона закінчила фізико-математичний факультет УжДУ, працювала в Перечинській СШРМ, аз 1968 р. до 1991 р. — в середній школі.

Магда — 1940 р.н. Тур’я-Реметівську середню школу закінчила в 1957 із золотою медаллю; в 1962-ому — перший випускник фізико-математичного факультету УжДУ за спеціальністю “Вичислювальна математика”. За направленням працювала науковим співробітником у Київському інституті кібернетики, а потім 30 років — в інституті інформатизації при Міністерстві економіки.

Катерина — 1942 р.н. Вона закінчила технологічний факультет Київського технологічного інституту легкої промисловості (тепер технологічний інститут дизайну). Свою трудову діяльність починала в Берегівській швейній фабриці,а потім 26 років навчала молодь професії для служби сервісу Закарпаття в ПТУ м.Ужгорода.

Нелегко було ростити і виховувати 5 донечок, але в сім’ї завжди панували злагода, мир і спокій.

Внук Петро навчався на загально-технічному факультеті УжДУ. Після закінчив Львівський лісотехнічний інститут. А там — робота на Ужгородській фабриці художпрому.

78 років прожила Анна Бешені. До кінця своїх днів була горда і щаслива від думки про те,що чесно їх прожила, своє призначення жити для дітей виконала.

Джерело:  Кул Юлій Тур’я-Ремета. Історико-краєзнавчий нарис. Ужгород, 2001

← Попередня стаття    Наступна стаття →