ТИСЯЧОЛІТНІ ДУБИ В СЕЛІ СТУЖИЦЯ.
В наш час небагато населених пунктів може пишатись багатовіковими деревами, а на території Ужанського НПП, в селі Стужиця, знаходяться найстаріші дуби в Україні.
Регіональний інформаційний центр "Карпати"
ПРАЛІСИ УЖАНСЬКОГО НПП.
Праліси Ужанського НПП – складова частина Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
УЖАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК.
ПРИЗНАЧЕННЯ: Збереження, відновлення та раціональне використання природних комплексів
ЗАКАРПАТСЬКЕ ОБЛАСНЕ ВІДДІЛЕННЯ ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПРИРОДИ.
Комендар В.І., Шип Ю.В., Сапсай О.Я. Давно минув той час, коли охороною природи займалися окремі особи, ентузіасти-любителі. Зараз цим питанням займається широка громадськість. Рідко зустрінеш людину, яка б не усвідомлювала, що від правильного використання та стану природних ресурсів Землі залежить майбутнє людства. Тому ефективне використання природних скарбів вимагає наукового підходу, вмілого й розумного господарювання. Слід […]
МИСТЕЦТВОМ СЛОВА.
Ю.В. Шип В “Оді до радості” Шіллера є такі рядки: “Мать-природа все живое соком радости поит”. І, дійсно, природа дає людині і високу радість насолоджуватися нею, і свідомість невичерпності багатих можливостей бути її другом і господарем. Вона зустрічає людину вже біля колиски і супроводжує протягом усього життя, вчить любити прекрасне і, нарешті, прекрасним робить життя […]
ВИКОРИСТАННЯ ATPAKTAHTIB ДЛЯ ПРИВАБЛЮВАННЯ КОРОЇДІВ.
А А. ГІРІЦ, I. В. СМОЛАНКА, А. С МИКИТЧИН, І. М. БАЛОГ Комахи можуть по запаху швидко знаходити джерело поживи, певні кормові рослини та особин іншої статі. Тому пастки з цими речовинами можна використовувати для сигналізації масового розмноження шкідників. При цьому принади комбінуються з інсектицидами, а також для винищення шкідників застосовуються стерильні самці.
ШКІЛЬНІ ЛІСНИЦТВА.
Й. Ф. ПАК У постанові IV сесії Верховної Ради СРСР «Про заходи по дальшому поліпшенню охорони природи і раціональному використанню природних ресурсів» підкреслено необхідність розумного використання лісових багатств.
Література як один з найважливіших проявів людської культури
Література як один з найважливіших проявів людської культури існує не просто у вигляді окремих літературно-художніх творів, а як форма суспільної свідомості, явище соціально-історичного характеру. У процесі історичного розвитку в соціально-економічній, політичній і культурного життя суспільства відбуваються зміни, які зумовлюють і різноманітні зміни в літературі: оновлюють, як принципи відображення життя письменниками, світоглядні та ідеологічні постулати, теми […]
ПРО ЗНАЧЕННЯ ПТАХІВ РОДИНИ ВОРОНОВИХ.
Ю.І. МАТЕЛЕШКО Деякі воронові через свою чисельність і поселення поблизу людини заслуговують великої уваги. До числа таких видів належать сіра ворона і сорока (Corvus соrone L.). Але вказані види в Закарпатській області мало досліджені.
Класицизм як напрямок.
Класицизм як напрямок формується на границі XVI – XVII ст. Витоки його лежать у діяльності італійської та частково іспанської академічних шкіл, а також об’єднання французьких письменників “Плеяда”, які в епоху пізнього Відродження звернулися до античного мистецтва, прагнучи знайти в його гармонійних образах нову опору для випробувань глибокої кризи ідей гуманізму. Поява класицизму в повній мірі […]
ПОШИРЕННЯ, ОХОРОНА ТА ЗНАЧЕННЯ БЕЗХВОСТИХ ЗЕМНОВОДНИХ.
М. І. ЩЕРБАНЬ У даній статті ми детально зупинимось на біології, поширенні, практичному значенні та охороні трьох видів безхвостих земноводних: часничниці звичайної, ропухи сірої і ропухи зеленої як найбільш корисних.
ДО ЕКОЛОГІЇ ЛІСОВОГО КОТА В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ.
I. I. ТУРЯНІН Кіт лісовий Felis silvestris silvestris Schreber, 1777 не рідкісний у Карпатах, проте його поширення і господарське значення вивчені недостатньо. Напевно, тому за останні 50 років ставлення до цього хижака кілька разів мінялось: до 1947 р. кота знищували як шкідливого хижака, в 1948—1954 рр. його охороняли як рідкісного і вимираючого, з 1955 р. […]
Перший сніг.
Пізньої осені випадає перший сніг . Він майже завжди приходить несподівано. Прокинешся вранці – все кругом біле-білісеньке. Земля немов вбралася в сліпучо-білу святкову сукню . Перший сніг творить чудеса. Як він змінює все кругом! Побачиш річку в цей час та й зупинишся в подиві. Свинцево-синя вода незвично темніє серед цукрово-білих снігових берегів. А яким гарним […]
КОЛИВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ССАВЦІВ У КАРПАТАХ.
І.І. ТУРЯНІН Вивчення динаміки чисельності ссавців у Карпатах актуальне. Установлення часу й причин зростання і зменшення чисельності звірів дає можливість заздалегідь передбачити зміни і спрямувати зусилля на охорону корисних тварин, регулювати інтенсивність їх промислу, посилити боротьбу з шкідниками. Між тим, літературні відомості про коливання чисельності ссавців та інших тварин у Карпатах обмежені.
ЗНАЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ЗЕМНОВОДНИХ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ.
В.О. КУШНІРУК, М. І ЩЕРБАНЬ Щоб правильно оцінити значення земноводних у природі та господарській діяльності людини, необхідно глибоко вивчити їх біологію. Адже переважна більшість земноводних живиться безхребетними, насамперед комахами, серед яких багато шкідників сільського та лісового господарства. Між тим, питання біології, поширення та практичного значення земноводних в західних областях України вивчені ще недостатньо.
Твір про зиму.
Прийшла зима. Стало холодно. М’який, пухнастий сніг покрив землю білим покривалом.
ВИВЧЕННЯ КРОВІ РИБ, ЗАРАЖЕНИХ ПАРАЗИТАМИ.
А.В. БОРШОШ Ставкове рибництво на Закарпатті стало перспективною галуззю народного господарства. Завдяки створенню хороших умов для розведення риби на десятий рік функціонування рибоводних ставків річна продуктивність форелевих господарств досягла 40—50 ц, коропових — 1400—1800 ц. Разом з тим, внаслідок застосування інтенсивних способів розведення риби посилилась загроза її масових захворювань та загибелі.
Твір про осінь.
Настала осінь. Золотом вкрилося листя на деревах, в повітрі з’явилася прохолода. Зрідка визирало сонце, осявало все навколо т зафарблювало ліс в яскраві й веселі кольори.
ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН ДЕЯКИХ ПЕЧЕР ТА ПІДЗЕМЕЛЬ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Ю.І. КРОЧКО Закарпаття багате на природні та штучні печери і підземелля. Це обумовлено своєрідною геологічною структурою Карпатських гір, а також господарством і економікою області. Розвиток однієї з провідних галузей економіки краю — виноградарства — потребує великої кількості підвалів і підземель. Утворенню їх сприяло також і видобування каоліну, залізної руди, мармуру та інших корисних копалин у […]
ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ, КОРИСТЬ І ОХОРОНУ КАЖАНІВ.
Ю. І. КРОЧКО Кажани як єдиний ряд ссавців, що пристосувався до активного польоту, представляють великий інтерес. Але, незважаючи на певне теоретичне і практичне їх значення, питання їх кількості, охорони й приваблювання в умовах зони Карпат вивчені недостатньо.
БДЖОЛИНІ – ЗАПИЛЮВАЧІ СЛИВОВИХ КУЛЬТУР.
І. О. ВІХАНСЬКА Важливе значення у підвищенні врожайності плодових дерев має перехресне запилення. Головними запилювачами є медоносні бджоли, але значну роль відіграють і дикі бджолині. Серед них багато видів, які, крім плодових культур, запилюють й інші сільськогосподарські рослини, в тому числі й кормові бобові трави.
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com