Це найбільш високогірний ботанічний сад на території Радянського Союзу. Його було створено у 1940 році неподалік від Хорогу у Таджикистані. Ініціаторами високогірного саду були відомі вчені П. О. Баранов і О. В. Рурський. Ботанічний сад піднімається по відрогах Шугнанського хребта на висоту до 3800 м над рівнем моря.
На високому березі Обі у 1953 році були проведені перші посадки інтродукованих рослин, які згодом зайняли площу близько 10 гектарів. Дендрарій належить Науково-дослідному інститутові садівництва Сибіру ім. М. О. Лисавенка.
Йому вже понад півтора сторіччя. Спочатку це був маленький садок екзотичних рослин гарнізонного лікаря Багриновського, а потім завдяки ініціативі М. М. Раєвського його перетворили на військово-ботанічний сад. Тепер ботанічний сад належить Академії наук Грузинської РСР. Його площа порівняно невелика, близько 25 гектарів, але тут розмістились тисячі екзотичних дерев, кущів, ліан і багаторічних трав’янистих рослин.
Серед усіх радянських парків і ботанічних садів він відрізняється найбільш. В колекціях Батумського ботанічного саду, завдяки теплому субтропічному клімату, ростуть такі екзотичні види рослин, які в інших широтах нашої країни ховаються під склепіння оранжерей: тунг, фейхоа, евкаліпти, мандарини, лимони тощо.
Це один з найдавніших і найбільш мальовничих ботанічних садів на території нашої країни. Є відомості, що існував він уже в XVII ст.
Понад 200 гектарів займає мальовничий парк на схилах Дніпра у Києві. Вже понад 10 тисяч видів інтродукованих рослин зібрано на його території. Створено було його у повоєнні роки за проектом М. М. Гришка, М. Г. Попова, П. С. ІІогребняка і О. В. Власова. Ботанічний сад — центр наукової роботи ботаніків і об’єкт демонстрування екзотичних рослин […]
Його часто називають оазисом в степу. Це й справді оазис серед сухих безкраїх степів Херсонщини. Парк було закладено у 1885 році спочатку за проектом художника Дюфрена, а пізніше за планом І. В. Владиславського-Падалки. Планування композицій здійснено у ландшафтному стилі. На території парку є штучні водойми, які надають йому свіжості й живописності.
Серед пишних парків, створених руками кріпаків і коштом можновладних феодалів, особливу увагу привертає в Криму невеликий садок, посаджений А. П. Чеховим. Мабуть, там він сказав слова, які тепер стали крилатими: «Якби кожна людина на клаптику землі своєї зробила би все, що вона може, яка чудова була б земля наша!»[1].
Створений у першій половині XIX ст., парк має класичні риси ландшафтно-романтичного стилю, що панував у парковій архітектурі того періоду. Насадження планував садівник Кебах і частково архітектори Блер і Грунт. Парк займає близько 40 гектарів уздовж приморського схилу Кримських гір. У складі парку відтворені типові для ландшафтно-романтичного стилю композиції: Великий хаос, Сонячна галявина, партер, джерело-ніша «Трільбі», […]
Ботанічний сад закладено у 1812 році. Багато сил і творчого натхнення віддали йому відомі ботаніки X. X. Стевен, Н. А. Гартвіс, М. Е. Цабель, М. Ф. Щербаков, В. М. Любименко, М. І. Кузнецов та ін.
Цей парк знаходиться в Ічнянському районі на Чернігівщині. Його було закладено у 1834 році під керівництвом садівника К. Шлінглофа. Це типовий парк ландшафтного стилю, пейзажна мальовничість якого вважається унікальною серед кращих європейських парків. «Тростянець» розташований на берегах трьох штучних озер: Головного, Лебединого й Куцихи, на площі 10,5 гектара.
Справжньою перлиною садово-паркового мистецтва справедливо вважають на околиці Умані «Софіївку», де напрочуд добре збереглися принципи спорудження парків XVIII — початку XIX ст. Тут природно поєднуються можливості рельєфу, зелених насаджень і споруд. Краєвидами цього парку захоплювались поети і художники, видатні митці.
Виховання дітей, особливо підлітків, завжди проблематично. Вважаючи себе більш досвідченими, знаючими та наділеними правами старшого, ми, дорослі, часто безцеремонно, вдирається в чужий світ.
Засновано його у 1839 році майже одночасно з відкриттям Київського університету, якому він підпорядкований і тепер. Це один з найстаріших ботанічних садів на території нашої країни. Його закладено на колишніх присадибних ділянках киян.
Цей парк знаходиться неподалік від Ленінграда. Його було споруджено у XVIII ст. на місці змішаного лісу за проектами Ч. Камерона, О. М. Вороніхіна, К. І. Россі, В. Ф. Бренна, Д. Кваренгі та ін. Павловський парк вважається зразком російського ландшафтного паркобудівництва. У долині ріки Слов’янки було створено систему штучних водойм загальною площею 20 гектарів. Вони надають […]
Ми приїхали в село з вечора. А рано вранці ми пішли за грибами. Тато прокинувся в 4 ранку та сказав мені , що був грибний дощ. Тож треба піти за грибами , а потім посмажити їх та поснідати .
Справжнім «гімном морю» називають неперевершені красою й архітектурною досконалістю парки, розташовані на березі Балтійського моря неподалік від Ленінграда. До складу Петродворецьких відносять переважно парки: Верхній і Нижній, Англійський і Олександрівський. Перші два з них — одні з найдавніших російських парків. їх будівництво починав у 1714 році талановитий французький «генерал-архітектор», як його називав Петро І, Жан […]
Закарпатський краю, виноградний край, ти в моєму серці, як весни розмай. Піснею лишились ви в душі навік, зелень гір і срібло швидкоплинних рік! В. Сосюра
У мальовничому селі Яблунові на Косівщині є лісництво. За ініціативою його співробітників у 1970 році тут було закладено дендрарій з нагоди 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. Багато ентузіазму вклав у цю справу лісничий В. Г. Шевчук, який організував завезення посадкового матеріалу з Кам’янець-Подільського ботанічного саду і з Городенківського зеленого господарства.
Ще у 1905 році на території села Черче Рогатинського району було виявлено сірководневі джерела та лікувальні грязі. Потім про них забули. Тільки у 1926 році тут було збудовано купальню, навколо якої вирішили створити невеличкий парк. Тоді купальню обсадили місцевими деревами й кущами: грабами, буками, дубами і ялинами. Тепер на цьому місці створено санаторій «Черче», відомий […]
У вік комп’ютерних технологій, коли епістолярний стиль звівся до нуля, потрібно не забувати про величезну користь листів та щоденникових записів.
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на https://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com
