За переказами давньогрецькі собаки врятували від ворогів місто Коринф. П’ятдесят собак охороняли цитадель. В одну з ночей, коли внутрішній гарнізон спав, припливла ворожа флотилія, на підступах до міста зав’язався бій із псами, вірними охоронцями. Допомога людей приспіла, коли в живих залишилася лише одна собака по кличці Сотер. Ворог був розбитий, а цитадель врятована. Сотер же ж отримав в нагороду за свою хоробрість срібний нашийник з написом ” Сотер – захисник та рятівник Коринфа”. На його честь спорудили мармуровий пам’ятник.

Єгипет багато в чому вплинув на культурний розвиток Греції у питанні відношення до собак. Так, наприклад, Піфагор, повернувшись на батьківщину з Єгипту, рекомендував тримати собаку біля рота вмираючого, оскільки саме ця тварина гідна отримати душу, що відлітає, та зберегти її назавжди. Відповідно до грецької міфології триголовий пес Цербер, на шиї якого ворушилися змії, сторожив вихід з підземного царства Аїда, щоб душі мертвих не могли повернутися назад на землю. А щоб Цербер не зжирав тіла покійних, в труни було прийнято класти медові пряники й тим самим задобрювати грізного вартового. Там же, в царстві Аїда, на берегах священної річки Стіксу водилися жахливі собаки, які супроводжували свиту богині Гекати. Геката вважалася помічницею при чаклунстві. Крім того, вона насилала на сплячих людей кошмари та важкі сни. Собака супроводжувала й інших богів, перш за все богиню полювання Артеміду (римляни звали її Діаною), бога Гермеса (у римлян – бога Меркурія ), який відав питаннями торгівлі, а також бога війни Ареса (римського бога Марса). У Гомера можна прочитати одне з найпрекрасніших оповідань про собаку. Коли Одіссей під виглядом жебрака повернувся на батьківщину, в Ітаку, й ніким не впізнаний, дістався до свого будинку, його пес Арго був уже старий та немічний. Він лежав на купі гною, покритий кліщами, служниці ним не займалися, бо всі були впевнені, що Одіссей вже не повернеться. Але старий сліпий Арго впізнав свого господаря і, не маючи сил піднятися, лише слабко завиляв хвостом. Одіссея така вірність зворушила до сліз.

Римляни також шанували своїх собак.

Храм Юпітера в Римі вартували собаки. Римляни приносили собак в жертву Марсу, коли хотіли, щоб народжені щенята були сильними та лютими, або на полі бою перед початком битви, щоб надихнути солдатів на перемогу.

Tags: Давня Греція, міфи, Римська імперія, собаки